Рішення

від 19.04.2018 по справі 500/533/18

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/533/18

Провадження № 2/500/1473/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

при секретарі - Петровій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати за ним як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на:

- земельну ділянку площею 0,742 га, розташовану на території Комишівської сільської ради масив НОМЕР_2 ділянка НОМЕР_3, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 03.11.2006 року, кадастровий номер НОМЕР_5;

- земельну ділянку площею 0,826 га, розташовану на території Комишівської сільської ради масив НОМЕР_6 ділянка НОМЕР_7, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 03.11.2006 року, кадастровий номер НОМЕР_8;

- земельну ділянку площею 0,555 га, розташовану на території Комишівської сільської ради масив НОМЕР_9 ділянка НОМЕР_10, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 03.11.2006 року, кадастровий номер НОМЕР_11.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із тим, що відсутній оригінал правовстановлюючого документа на спадкові земельні ділянки.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв'язку з визнанням відповідачем позову, суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 0,742 га - кадастровий номер НОМЕР_5, земельна ділянка площею 0,826 га - кадастровий номер НОМЕР_8, земельна ділянка площею 0,555 - кадастровий номер НОМЕР_11, що передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Комишівської сільської ради, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 03.11.2006 року, виданого на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області від 16 листопада 2005 року за № 844/А - 2005, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.06.521.00337.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_12 від 29.05.2017 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить :

- земельна ділянка площею 0,742 га, розташована на території Комишівської сільської ради масив НОМЕР_2 ділянка НОМЕР_3, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 03.11.2006 року, кадастровий номер НОМЕР_5;

- земельна ділянка площею 0,826 га, розташована на території Комишівської сільської ради масив НОМЕР_6 ділянка НОМЕР_7, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 03.11.2006 року, кадастровий номер НОМЕР_8;

- земельна ділянка площею 0,555 га, розташована на території Комишівської сільської ради масив НОМЕР_9 ділянка НОМЕР_10, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 03.11.2006 року, кадастровий номер НОМЕР_11.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до заповіту від 06.02.2017 року, посвідченого секретарем Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 18, ОСОБА_3, державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 площею 3,123 га, виданий Ізмаїльським районним відділом земельних ресурсів Ізмаїльської районної державної адміністрації від 03.11.2006 року № 844/А-2005 заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Осіб, які мають право на обов'язкову частку незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_3 немає.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3, що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 16.01.2018 року за № 86, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_13, виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області від 07.10.2016 року, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_14, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 29.04.2002 року, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2) про визнання права власності на спадкове майно -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_13, виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області від 07.10.2016 року, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1),як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на:

- земельну ділянку площею 0,742 га, розташовану на території Комишівської сільської ради масив НОМЕР_2 ділянка НОМЕР_3, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 03.11.2006 року, кадастровий номер НОМЕР_5;

- земельну ділянку площею 0,826 га, розташовану на території Комишівської сільської ради масив НОМЕР_6 ділянка НОМЕР_7, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 03.11.2006 року, кадастровий номер НОМЕР_8;

- земельну ділянку площею 0,555 га, розташовану на території Комишівської сільської ради масив НОМЕР_9 ділянка НОМЕР_10, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 03.11.2006 року, кадастровий номер НОМЕР_11

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2018 року.

Суддя: О.О.Бурнусус