Рішення

від 29.06.2010 по справі 2-209/10

ПІДГАЄЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-209/10

РІШЕННЯ

Іменем України

"29" червня 2010 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі : головуючого судді Ігнатової Г.В.

при секретарі Піх Р.Я.

з участю позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1пред'явила позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позивачка вказала, що від спільного шлюбу з відповідачем у них є один неповнолітній син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилаючись на те, що відповідач не працює, та не виконує добровільно свій обов'язок по утриманню неповнолітньої дитини, а вона самостійно утримує, та догляду за дитиною, тому просить стягнути аліменти з відповідача в твердій грошові сумі в розмірі 400 грн. щомісячно.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала, просить позов

задоволити. Разом з тим позивачка вказала що фактично відповідач офіційно на

роботі не працює, про те час від час їздить на заробітки. Хоч це не є його стабільним

заробітком, однак відповідач протягом тривалого часу не надає жодної допомоги на

утримання дитини, однак матеріально він більш забезпечений чим вона та дитина.

Вказуючи на те, що коштів на належне утримання неповнолітнього сина їй не

вистачає, тому просить стягнути з відповідача аліменти в твердій грошові сумі в

розмірі 400 грн..

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково. Зокрема вказав, що згідний сплачувати аліменти на дитину, однак не в такому розмірі, як визначено позивачкою, оскільки він не працює і з тих підстав не взмозі щомісячно сплачувати аліменти в розмірі 400грн. Просить визначити ромір аліментів у відповідності до Закону, а саме згідний сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі, щомісячно - 230 грн.

Далі відповідач вказав, що дійсно час від часу їздить на заробітки, однак це не є його стабільним заробітком та на даний час позивачка матеріально більш забезпечена чим він.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Встановлено, що у сторін є неповнолітній син ОСОБА_3 25.07.2007р.н., який

проживає з позивачкою перебуває на повному її утриманні. Шлюб сторін розірвано і

вони проживають окремо один від одного.

З пояснень позивачки вбачається ,що відповідач матеріальної допомоги не надає і ніде не працює, не має стабільного заробітку. Лише час від час неофіційно виконує певні замовлення та в зв'язку з цим має значний достаток, повязаний з такими заробітками і при цьому допромоги на утримання сина ненадає

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Отже, даної норми Закону відповідач не виконує.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 офіційно не працює,немає стабільного заробітку, за цих обставин, позивачка просить присудити з нього аліменти у твердій грошовій сумі.

Даний факт не заперечив в судовому засіданні і сам відповідач та підтвердженні довідками Бережанської МДПІ, з якої вбачається, що ОСОБА_2 перебував на обліку як платник податків до 09.04.2010 року. Доходу за Іквартал згідно поданих декларацій у останнього не задекларовано.

Згідйо ст.184 Сімейного Кодексу якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідним задоволити вимоги позивачки та присудити аліменти у твердій грошовій сумі.

Разом з тим,визначаючи розмір аліментів, в твердій грошовій сумі 240 грн щомісячно та задовольняючи позов, щодо стягнення з ОСОБА_2 в користь позивачки на утримання неповнолітнього сина аліменти саме в такому розмірі суд враховував матеріальне становище сторін. Як убачається з показів позивачки , які підтверджені довідкою про доходи, ОСОБА_1 працює, має стабільний заробіток, отже її матеріальне становище краще ніж у відповідача.

При цьому визначаючи розмір аліментів до стягнення з відповідача суд виходить з вимог ст.182 ч.2 Сімейного Кодексу України, яким передбачено мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Посилання позивачки на те, що ОСОБА_2 працює неофіційно та має значні прибутки, суд до уваги не приймає, оскільки жодних доказів з цього приводу позивачка суду не надала, а згідно ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За наведених обставин суд вважає за можливе частково задоволити вимоги позивачки, визначити розмір стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошові сумі 240 грн.щомісячно.

Керуючись ст. 180,184 Сімейного Кодексу України, ст. 10,60. 213,215.218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 25.07.2007р.н.. в твердій грошовій сумі в розмірі 240грн., щомісячно починаючи з 15.06.2010року і до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

На рішення суду в Підгаєцький районний суд може бути подано заяву про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд.

Головуючий: ОСОБА_5