Рішення

від 23.04.2018 по справі 809/351/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2018 р. справа № 809/351/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Елене про стягнення заборгованості в сумі 80 390,37 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2018 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Елене (далі - відповідач, ТзОВ Елене ) про стягнення заборгованості в сумі 80 390,37 грн.

23.02.2017 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем несплачено в строки, визначені податковим законодавством, податкові зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб у розмірі 14 482,43 грн., а також пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 65 907,94 грн. Загальна сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Елене станом на день звернення до адміністративного суду, яку просить стягнути позивач, становить 80 390,37 грн.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановив наступне.

29.06.2016 здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Елене , що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 39-44). Відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування, (третя група платника єдиного податку).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із пунктом 6.1 статті 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (п. 8.3 ст. 8 ПК України).

Згідно із підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить єдиний податок.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу ХІV ПК України.

Так, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

В пункті 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно із пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на першу, другу, третю, четверту, п'яту та шосту групи платників єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПК України).

Відповідно до пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу України, відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (абз. 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України).

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. (п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 296.3 статті 296 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Як слідує із матеріалів адміністративної справи, 28.07.2017 відповідач подав до Надвірнянської ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській областіподаткову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за півріччя 2017 року, в якій самостійно визначив суму єдиного податку, яка підлягає до сплати за податковий (звітний) квартал в розмірі 11 562,72 грн. (а.с. 30-31). У зв'язку із частковою сплатою, а також із порушенням строків оплати сума боргу становить 11 564,71 грн.

Поряд з цим, 07.11.2017 відповідач подав до Надвірнянської ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській областіподаткову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2017 року, в якій самостійно визначив суму єдиного податку, яка підлягає до сплати за податковий (звітний) квартал в розмірі 2 917,72 грн. (а.с. 28-29).

Однак, визначений Законом обов'язок щодо сплати єдиного податку відповідач виконував неналежним чином, внаслідок чого допустив заборгованість в загальному розмірі 14 482,43 грн.

Щодо зобов`язання відповідача із сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, суд зазначає, що на підставі листа ПАТ КБ ПриватБанк від 02.02.2017 за №Г-31.0.0.0/1-462 про порушення законодавчо встановлених термінів здійснення розрахунків (а.с. 15), наказу №1169 від 13.07.2017 та направлення №1295 від 19.07.2017, виданих Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок окремих платників управління аудиту ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ Елене (код ЄДРПОУ 40602177) з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 29.06.2016 по 30.06.2017.

За результатами вказаної перевірки 28.07.2017 складено акт №785/09-19-14-06/40602177, висновками якого встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 за № 185/94 при проведені розрахунків з нерезидентом ООО Дене , N. Dumbadze, 9/111 Tbilisi Georgia Iden. nr 400138891. Bankof Georgia, Tbilisi, Georgia GE14BG0000000520103500, BAGAGE22, по контракту №04/8-2016 від 20.08.2016 (а.с. 17-24).

За наслідками розгляду зазначеного акта перевірки від 28.07.2017, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення за №0006241406 від 07.08.2017, яким до позивача застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 65 907,94 грн. (а.с. 16).

Суд зазначає, що порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті визначає Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , який прийнятий Верховною Радою України з метою запобігання безпідставному вивезенню валютних цінностей та майна за межі України, у зв'язку з чим встановлено граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.

За правилами частини першої статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Частиною шостою вказаної статті Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Вимогами пункту першого постанов Правління Національного банку України від 07.06.2016 №342 (чинна з 09.06.2016 до 14.09.2016), від 14.09.2016 №386 (чинна з 15.09.2016 до 15.12.2016), від 13.12.2016 №410 (чинна з 16.12.2016 до 25.05.2017) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Статтею 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що за порушення строків, встановлених статтями 1 і 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті або встановлених Національним банком України, до резидента можуть застосовуватися штрафні санкції у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення.

Суд зазначає, що пеня у відносинах зовнішньоекономічної діяльності - це захід майнового характеру, що полягає у сплаті суми коштів у вигляді відсотків за порушення суб'єктом господарювання (учасником таких відносин) правил, встановлених законодавством для здійснення зовнішньоекономічної діяльності, а саме щодо дотримання строків валютних розрахунків за зовнішньоекономічним договором.

При цьому згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку він повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері ЗЕД.

Як свідчать обставини справи, відповідачем порушено строк розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а тому на виконання даних вимог закону позивачем застосовано до відповідача пеню у загальній сумі 65 907,94 грн. у вигляді податкового повідомлення-рішення №0006241406 від 07.08.2017 (а.с. 16). Розрахунок пені вказаний у Додатку №4 до акта перевірки від 28.07.2017 за №785/09-19-14-06/40602177 (а.с. 25).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення від 07.08.2017 відповідач не оскаржував, як наслідок, визначена ним сума грошового зобов'язання являється узгодженим податковим боргом відповідача, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем надсилалась на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога форми "Ю" №17677-17 від 27.09.2017, яку відповідач залишив без реагування (а.с. 14).

Податковий борг відповідача підтверджується податковим повідомленням-рішенням(а.с. 16), податковою вимогою (а.с. 14) та довідкою-розрахунком податкового боргу (а.с. 13), наявних у матеріалах справи.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано. Судом таких обставин не встановлено.

Таким чином, єдиний податок з юридичних осіб у розмірі 14 482,43 грн., а також пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у загальній сумі 65 907,94 грн. утворюють податковий борг відповідача в розмірі 80 390,37 грн., який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який нею не сплачено та підлягає стягненню в дохід державного бюджету в розмірі 80 390,37 грн. з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Елене (код ЄДРПОУ 40602177, вул. Ломоносова, 10/14, місто Надвірна, Надвірнянськй район, Івано-Франківська область, 78400) в дохід держави податковий борг в розмірі 80 390 (вісімдесят тисяч триста дев'яносто) грн. 37 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 39394463.

Товариство з обмеженою відповідальністю Елене : вул. Ломоносова, 10/14, місто Надвірна, Надвірнянськй район, Івано-Франківська область, 78400, код ЄДРПОУ 40602177.

Суддя Кафарський В.В.