Рішення

від 20.03.2018 по справі 808/2902/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 березня 2018 року 18:20Справа № 808/2902/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В., та представників:

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СИНТЕЗ ОСОБА_5

до Запорізької митниці ДФС

про скасування рішення та картки відмови,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02 жовтня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СИНТЕЗ ОСОБА_5 (далі - позивач або ТОВ СИНТЕЗ ОСОБА_5 ) до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви (вх. №34187 від 06.12.2017) про збільшення позовних вимог, позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.07.2017 №UA112080/2017/00262;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.07.2017 №UA112080/2017/00283;

- визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17.07.2017 №UA112080/2017/000056/2.

Ухвалою від 03.11.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судове засідання на 22 листопада 2017 року, об 11 год. 00 хв.

В подальшому провадження у справі неодноразово зупинялося за клопотаннями представників сторін.

Ухвалою суду від 24.01.2018 призначено підготовче засідання у справі на 22 лютого 2018 року, 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 22.02.2018 відкладено підготовче засідання на 20 березня 2018 року, 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 20.03.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.03.2018, 14 год. 50 хв.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних карток та рішення. Так, позивач зазначає, що 02.06.2017 Запорізькою митницею ДФС було відмовлено у прийнятті митної декларації на товар: калій сірчанокислий (сульфат калія), який постачався ТОВ СИНТЕЗ ОСОБА_5 на умовах зовнішньоекономічного контракту з Закритим акціонерним товариством ПІКАЛЬОВСЬКА СОДА (м. Пікалєво, Ленінградська область, Росія). Окрім того, 06.06.2017 відповідачем було складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, яким відповідно до п. 9 відібрано проби та зразки продукції з метою визначення характеристик для однозначної класифікації товару. Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції при Державній фіскальній службі України Департаменту податкових та митних експертиз ДФС було складено висновок, яким підтверджено якість товару відповідно до ТУ 2184-005-89828654-2015. Посадовою особою відповідача 11.07.2017 було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00262, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з підстав того, що митна декларація подана з порушенням вимог ч. 1 ст. 257 МК України щодо заявлення точних відомостей, які необхідні для митного контролю та митного оформлення. Порушено вимоги наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2013 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, щодо заповнення гр. 31 ЕМД, відповідно до висновку ДПМЕ ДФС №142005702-0394 від 06.07.2017, а саме - невірне зазначення відомостей щодо вмісту вологи. Від декларанта не надійшло відповідної заяви про проведення дій, передбачених п.п. 33-36 ПКМУ №450 від 21.05.2012.

Окрім того, відповідачем надіслано позивачу повідомлення, за змістом якого митним органом зроблено висновок, що документи, надані для митного оформлення товару містять розбіжності, а саме: 1) суми оплати по контракту, зазначені в інвойсі та платіжному дорученні є різними; 2) в платіжному дорученні вказано рахунок на передплату, який не надано до митного оформлення; 3) рахунок на оплату транспортних витрат виставлено однією особою, проте відповідно до міжнародної товаро-транспортної накладної, перевезення здійснено іншою особою. У зв'язку із чим відповідачем витребувано додаткові документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Позивачем було надано повний перелік наявних у нього документів по цій зовнішньоекономічній операції, які підтверджують митну вартість товару, проте посадовою особою відповідача було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.07.2017 №UA112080/2017/00283 та прийнято рішення про коригування митної вартості від 17.07.2017 №UA112080/2017/000056/2.

Позивач не погоджується із прийнятими рішенням та картками, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки всі виявлені відповідачем розбіжності були позивачем усунені, а щодо вмісту вологи в товарі, який вказано в митній декларації, позивач зазначає, що ним було вказано максимальний можливий вміст вологи, при якому товар залишається якісним. Вміст вологи, що вказаний в декларації, відповідає технічним умовам для цього товару.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, у поданих до суду запереченнях проти позову вказав, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару були виявлені розбіжності. Позивачем додаткові документи надано не у повному обсязі, а надані документи не містили всіх відомостей на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. У зв'язку із чим, митниця визначила митну вартість товару із застосуванням резервного методу за наявною у неї інформацією у зв'язку із чим у митному оформленні товару відмовлено та прийнято рішення про коригування митної вартості товару.

За таких обставин просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

У судовому засіданні 20 березня 2018 року на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СИНТЕЗ ОСОБА_5 зареєстровано як юридична особа із присвоєнням ідентифікаційного коду 40717761, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис від 04.08.2016 №1 103 102 0000 040934.

З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем (покупець) та Закритим акціонерним товариством Пікальовська сода (м. Пікалєво, Ленінградська область, Росія) (постачальник) було укладено контракт №PS-19/05/17- UK_СУЛ від 19.05.2017, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити товар: калій сірчанокислий (сульфат калія), в період з 19.05.2017 по 31.12.2017 в кількості 500 тон +/- 10%.

Згідно з додатковою угодою №1 від 22.05.2017 до контракту №PS-19/05/17- UK_СУЛ від 19.05.2017, постачальником постачався товар: калій сірчанокислий (сульфат калія) в МКР (биг-бег 1000 кг) на умовах FCA м. Пікалєво, об'ємом 21,00 тон +/- 10%, за ціною за одну тону - 20 500 російських рублів.

Для здійснення митного оформлення товару 02.06.2017 позивачем було подано митну декларацію №UA112080/2017/011492 на товар: калій сірчанокислий (сульфат калія) ТУ 2184-005-89828654-2015, 21,098 т, склад: К2О-50%, СІ' -0,2%, SО4» -52%, масова частка вологи - 1,0, партія №1318, виробник ЗАТ Пікальовська сода , країна виробництва: Росія; відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів. Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Разом з тим, 06.06.2017 посадовими особами Запорізької митниці ДФС було складено акт №102 про взяття проб і зразків товарів, яким з метою визначення характеристик для однозначної класифікації товару відібрано зразки і проби товару: калій сірчанокислий (сульфат калія) ТУ 2184-005-89828654-2015, виробник ЗАТ Пікальовська сода , країна виробництва: Росія.

Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС на замовлення Запорізької митниці ДФС було проведено дослідження (аналіз, експертизу) проби товару: калій сірчанокислий (сульфат калія) ТУ 2184-005-89828654-2015, 21,098 т, склад: К2О-50%, СІ' -0,2%, SО4» -52%, масова частка вологи - 1,0, партія №1318, виробник ЗАТ Пікальовська сода , країна виробництва: Росія, за результатами якого складено висновок №142005702-0394 від 06.07.2017, яким встановлено, що вміст вологи товару складає 0,72 +/- 0,03% мас.

У зв'язку із цим відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00262 від 11.07.2017, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA112080/2017/011492 від 02.06.2017.

Для здійснення митного оформлення вищевказаного товару 11.07.2017 позивачем знову було подано митну декларацію №UA112080/2017/014459, відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів. Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, містять розбіжності, а саме:

1) згідно доповнення №1 до контракту №PS-19/05/17- UK_СУЛ від 19.05.2017 та рахунку №PS-19/05/17- UK_СУЛ-001 від 30.05.2017, оплата за товар здійснюється шляхом 100% передплати, сума по інвойсу складає 432 509 RUR, проте передплата згідно рахунку на оплату 221 від 22.05.2017 та платіжного доручення №1 від 29.05.2017 складає 430 500 RUR;

2) в платіжному дорученні №1 від 29.05.2017 в графі призначення платежу вказано рахунок на передплату №221 від 26.05.2017, який до митного оформлення не подано;

3) рахунок на оплату транспортних витрат №371 від 06.06.2017 виставлено ФОП ОСОБА_6, але відповідно до накладної CMR №161719 від 06.07.2017, перевізником товару є ОСОБА_7, договір між ТОВ СИНТЕЗ ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 до митного оформлення не надано.

У відповідності до ст. 53 МК України, декларанту було надано письмове повідомлення щодо необхідності подання (за наявності) додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом на вимогу митниці надано додаткові документи, а саме:

1. договір про надання транспортно-експедиторських послуг №2017/102 від 25.05.2017;

2. договір №2016/001 на транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажа автомобільним транспортом від 02.01.2016;

3. заявку №1 до договору№2017/102 від 25.05.2017;

4. рахунок на передплату №221 від 26.05.2017;

5. бухгалтерську довідку №6 від 14.07.2017;

6. комерційну пропозицію №05/098 від 28.02.2017;

7. висновок про вартісні характеристики товару Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-590 від 14.07.2017;

8. лист №7 від 14.07.2017.

За результатами аналізу додатково поданих документів відповідач дійшов наступних висновків:

1. під видом бухгалтерського документу надано лист, який не містить ніяких реквізитів бухгалтерського документу;

2. в комерційній пропозиції від 28.02.2017 умови оплати визначені як 100% передплата за товар та транспортні витрати, проте фактично оплата здійснена тільки за товар;

3. у висновку ЗТПП від 14.07.2017 №ОИ-590 під час аналізу не враховано дані компанії виробника заявленої партії товару (ЗАТ Пікальовська сода ). Крім цього, у висновку міститься цінова інформація (діапазони цін), що свідчать про те, що ціна на товар може бути вищою ніж заявлена.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України, Запорізькою митницею ДФС була використана наявна у органу доходів і зборів інформація щодо митної вартості на рівні 0,98 S/кг додаткової одиниці виміру (К2О) (МД №UA100110000/2017/138424 від 19.06.2017) у зв'язку із чим прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2017/000056/2 від 17.07.2017

У зв'язку з вказаним, відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2017/00283 від 17.07.2017.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю прийнятих рішення та карток звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить з наступного

Згідно ч.1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Відповідно ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок базується на положеннях основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі Оцінка товарів для митних цілей , згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч. 2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб'єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, суд зазначає, що частина 2 ст. 53 Митного Кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

При розгляді справи судом встановлено, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, містять наступні розбіжності:

1) згідно доповнення №1 до контракту №PS-19/05/17- UK_СУЛ від 19.05.2017 та рахунку №PS-19/05/17- UK_СУЛ-001 від 30.05.2017, оплата за товар здійснюється шляхом 100% передплати, сума по інвойсу складає 432 509 RUR, проте передплата згідно рахунку на оплату 221 від 22.05.2017 та платіжного доручення №1 від 29.05.2017 складає 430 500 RUR;

2) в платіжному дорученні №1 від 29.05.2017 в графі призначення платежу вказано рахунок на передплату №221 від 26.05.2017, який до митного оформлення не подано;

3) рахунок на оплату транспортних витрат №371 від 06.06.2017 виставлено ФОП ОСОБА_6, але відповідно до накладної CMR №161719 від 06.07.2017, перевізником товару є ОСОБА_7, договір між ТОВ СИНТЕЗ ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 до митного оформлення не надано.

У зв'язку з цим відповідач витребував від позивача додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Позивачем на вимогу митного органу надавались додаткові документи, а саме:

1. договір про надання транспортно-експедиторських послуг №2017/102 від 25.05.2017;

2. договір №2016/001 на транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажа автомобільним транспортом від 02.01.2016;

3. заявку №1 до договору№2017/102 від 25.05.2017;

4. рахунок на передплату №221 від 26.05.2017;

5. бухгалтерську довідку №6 від 14.07.2017;

6. комерційну пропозицію №05/098 від 28.02.2017;

7. висновок про вартісні характеристики товару Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-590 від 14.07.2017;

8. лист №7 від 14.07.2017.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Митницею зроблено такі висновки:

1. під видом бухгалтерського документу надано лист, який не містить ніяких реквізитів бухгалтерського документу;

2. в комерційній пропозиції від 28.02.2017 умови оплати визначені як 100% передплата за товар та транспортні витрати, проте фактично оплата здійснена тільки за товар;

3. у висновку ЗТПП від 14.07.2017 №ОИ-590 під час аналізу не враховано дані компанії виробника заявленої партії товару (ЗАТ Пікальовська сода ). Крім цього, у висновку міститься цінова інформація (діапазони цін), що свідчать про те, що ціна на товар може бути вищою ніж заявлена.

Проте, з даними висновками Запорізької митниці ДФС суд погодитися не може, виходячи із наступного.

Щодо першої виявленої розбіжності.

Так відповідачем вказано, що згідно доповнення №1 до контракту №PS-19/05/17- UK_СУЛ від 19.05.2017 та рахунку №PS-19/05/17- UK_СУЛ-001 від 30.05.2017, оплата за товар здійснюється шляхом 100% передплати, сума по інвойсу складає 432 509 RUR, проте передплата згідно рахунку на оплату 221 від 22.05.2017 та платіжного доручення №1 від 29.05.2017 складає 430 500 RUR.

Поряд із цим, з матеріалів справи судом встановлено, що листом вих. №7 від 14.07.2017 позивачем було повідомлено Запорізьку митницю, що згідно з п. 5.3 контракту №PS-19/05/17- UK_СУЛ від 19.05.2017, укладеного між ЗАТ Пікалівська сода та ТОВ СИНТЕЗ ОСОБА_5 , допускається відвантаження товару на суму, що перевищує суму отриманих коштів. Відвантажений товар не є поштучним, а є ваговим, що передбачає толеранс при відвантаженні товар, що вказано в додатковій угоді №1 від 22.05.2017 до даного договору.

Окрім того, суд зазначає, що як контрактом №PS-19/05/17- UK_СУЛ від 19.05.2017 так і додатковою угодою №1 від 22.05.2017 до нього передбачається постачання товару з допустимими відхиленнями у вазі, адже даний товар відповідно до Технічних умов заводу виробника ЗАТ Пікальовська сода , є розсипчастим порошком, який пакується в мішки. При цьому, завод виробник визначає допустиме відхилення при пакуванні на рівні +/- 5%.

Тобто, зазначені розбіжності були усунені позивачем.

Щодо другої виявленої розбіжності.

Відповідач вказав, що в платіжному дорученні №1 від 29.05.2017 в графі призначення платежу вказано рахунок на передплату №221 від 26.05.2017, який до митного оформлення не подано.

Матеріали справи свідчать, що позивачем надано відповідачу рахунок на передплату №221 від 26.05.2017, чим усунув виявлену розбіжність.

Окрім того, суд зазначає, що за змістом даної розбіжності митним органом не зроблено жодного зауваження щодо сум оплати, а отже дана розбіжність не стосувалася митної вартості товару чи обраного методу її визначення.

Щодо третьої виявленої розбіжності.

Відповідачем вказано, що рахунок на оплату транспортних витрат №371 від 06.06.2017 виставлено ФОП ОСОБА_6, але відповідно до накладної CMR №161719 від 06.07.2017, перевізником товару є ОСОБА_7, договір між ТОВ СИНТЕЗ ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 до митного оформлення не надано.

На спростування виявленої розбіжності позивачем до митного органу надано наступні додаткові документи: договір про надання транспортно-експедиторських послуг №2017/102 від 25.05.2017; договір №2016/001 на транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажа автомобільним транспортом від 02.01.2016; заявку №1 до договору№2017/102 від 25.05.2017.

Суд зазначає, що дослідженням контракту №PS-19/05/17- UK_СУЛ від 19.05.2017 встановлено, що його умови, зокрема п. 2.6., передбачають, що при поставці товару автотранспортом на умовах FCA, обов'язок із організації перевезення товару зі складу постачальника, розташованого за адресою: Російська Федерація, Ленінградська область, м. Пікалєво, Спрямлене шосе, буд. 1, покладається на покупця.

З матеріалів справи судом також встановлено, що 25.05.2017 між ТОВ СИНТЕЗ ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг №2017/102, за умовами якого експедитор (ФОП ОСОБА_6В.) зобов'язується на замовлення, за винагороду та за рахунок замовника (ТОВ СИНТЕЗ ОСОБА_5 ), виконати та/або організувати виконання транспортно-експедиторських послуг у відповідності до прав, обов'язків та відповідальності, передбачених даним договором та законодавством України.

ТОВ СИНТЕЗ ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 також було оформлено заявку № від 25.05.2017 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №2017/102 від 25.05.2017, за якою ТОВ СИНТЕЗ ОСОБА_5 доручило ФОП ОСОБА_6 виконати або організувати перевезення товару - сульфату калію у кількості 21 000 кг за маршрутом Російська Федерація, Ленінградська область, м. Пікалєво - м. Запоріжжя, Україна. Також в заявці вказано автомобіль НОМЕР_1/ ВВ 1389 ХТ та водія - ОСОБА_7.

До матеріалів справи також додано договір №2016/001 на транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажа автомобільним транспортом від 02.01.2016, за умовами якого ФОП ОСОБА_7 (виконавець) зобов'язується за винагороду та за рахунок замовника (ФОП ОСОБА_6В.) виконати та/або організувати виконання транспортно-експедиторських послуг у відповідності до прав, обов'язків та відповідальності, передбачених даним договором та законодавством України.

Тобто, враховуючи, що за умовами укладеного між ТОВ СИНТЕЗ ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 договору про надання транспортно-експедиторських послуг №2017/102 від 25.05.2017, передбачено можливість як надання транспортно-експедиторських послуг як безпосередньо ФОП ОСОБА_6, так і організації нею виконання таких послуг, цілком обґрунтованими та підтвердженими доказами є обставини перевезення товару.

Тобто, позивачем усунуто й дані розбіжності.

З наведеного вбачається, що у наданих позивачем документах були відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

А відтак, позивачем первісно надано всі необхідні документи для визначення митної вартості, а вимога про надання додаткових документів є необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на вимогах ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Суд зазначає, що митний орган перевіряючи правильність визначення декларантом митної вартості імпортованого товару зобов'язаний діяти виключно в межах визначених чинним законодавством України, зокрема Митним кодексом України, при цьому встановивши розбіжність в заявлених даних контролюючий орган зобов'язаний чітко зазначити, які вимоги чинного законодавства не було дотримано декларантом, а висновок про наявність розбіжності не може базуватися на припущеннях.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що під час перевірки правильності визначення митної вартості заявленої позивачем, митної орган дійшов хибних висновків про наявність в поданих документах розбіжностей, що не дають можливості впевнитися в правильності визначення декларантом митної вартості товару.

Водночас, позивачем таку вимогу виконано та надано додаткові документи, якими спростовано всі зауваження митного органу.

Не зважаючи на вищевикладені обставини, відповідачем висловлені зауваження також й до додатково поданих позивачем документів, а саме: 1. під видом бухгалтерського документу надано лист, який не містить ніяких реквізитів бухгалтерського документу; 2. в комерційній пропозиції від 28.02.2017 умови оплати визначені як 100% передплата за товар та транспортні витрати, проте фактично оплата здійснена тільки за товар; 3. у висновку ЗТПП від 14.07.2017 №ОИ-590 під час аналізу не враховано дані компанії виробника заявленої партії товару (ЗАТ Пікальовська сода ). Крім цього, у висновку міститься цінова інформація (діапазони цін), що свідчать про те, що ціна на товар може бути вищою ніж заявлена.

Саме вказані зауваження покладені в основу прийнятих картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.07.2017 №UA112080/2017/00283 та рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2017 №UA112080/2017/000056/2.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі або зауваження до таких документів, за умови належного підтвердження заявленої митної вартості, не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наведені відповідачем розбіжності, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не можуть бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості, адже митна вартість за цим методом визначається за ціною саме договору, тобто домовленості продавця та покупця про продаж товару на визначних умовах та за визначеною ним ціною.

Суд зазначає, що зауваження відповідача до бухгалтерської довідки позивача не можуть бути належною підставою для коригування митної вартості товару за умови наявності первісних документів про сплату за отриманий товар, адже за своєю суттю бухгалтерська довідка лише засвідчує фактичні обставини, що відображені в первісних документах та ґрунтується виключно на їх даних.

Також безпідставними є зауваження відповідача до комерційної пропозиції, адже Митним кодексом України передбачено визначення митної вартості товару за ціною контракту, а не пропозиції, а тому за умови наявності контракту та документів первинного бухгалтерського обліку, складених на його виконання, що підтверджують митну вартість товару, безпідставними є покликання відповідача на комерційну пропозицію та умови оплати за нею.

Щодо зауважень, висловлених митницею до експертного висновку ЗТПП №ОИ-590 від 14.07.2017, суд наголошує, що серед переліку документів, що підтверджують митну вартість, визначеному в ч. 2 ст. 53 МК України, відсутній такий документ, як висновок ТПП, а отже наявність в ньому інформації, що не підтверджує складові митної вартості товару (наприклад ціновий діапазон від - до) не надає митниці права коригувати заявлену декларантом митну вартість товару, визначену згідно з ціною договору за основним методом, за наявною у митного органу інформацією. Також суд вважає за необхідне зазначити, що наявність в такому висновку ЗТПП цінового діапазону на товар свідчить про добросовісність та відверту ділову мету декларанта, оскільки він не приховував від митниці реальної інформації про ціну на товар. Водночас, згідно з цим висновком, ціна на товар може бути й меншою від задекларованої. Можливість, яку митниця вбачає в висновку ЗТПП, ціни товару бути більшою від задекларованої не свідчить про намагання декларанта мінімізувати сплату митних платежів, а свідчить про укладання декларантом найбільш вигідних, в економічному сенсі, контрактів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем у визначеному Митним кодексом України порядку підтверджено заявлену ціну товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.07.2017 №UA112080/2017/00283 та рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2017 №UA112080/2017/000056/2, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.07.2017 №UA112080/2017/00262, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач отримавши вказану картку відмови погодився із її вимогами та для здійснення митного оформлення вищевказаного товару подав нову митну декларацію №UA112080/2017/014459 від 11.07.2017.

Наведене свідчить про виконання оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.07.2017 №UA112080/2017/00262 позивачем, а отже й про втрату нею чинності після подання позивачем нової декларації із врахуванням її вимог, а отже підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СИНТЕЗ ОСОБА_5 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17.07.2017 №UA112080/2017/000056/2/

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.07.2017 № UA112080/2017/00283 Запорізької митниці ДФС.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Судові витрати в сумі 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СИНТЕЗ ОСОБА_5 (вул. Північне шосе, буд. 4, офіс 109, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 40717761) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС (вул. Сергія Синенка, 12, м. Запоріжжя, 69041, код ЄДРПОУ 394777664).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 30.03.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко