АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги директора ТОВ «КУА «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» ОСОБА_8 , директора ТОВ «Петрівський квартал» ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2017 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно вилучене під час проведення обшуку 28.11.2017 року приміщень, розташованих за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна (Леніна), 2-в, власником яких є ТОВ «Голден Рівер» де фактично здійснює свою фінансово-господарську діяльність ТОВ «КУА «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН», а саме: печатка ТОВ «БК «ОСНОВАБУД» (код ЄДРПОУ 35317584); печатка ОК «ЖБК «КАЗКОВА ДОЛИНА» (код ЄДРПОУ 35170424); ноутбук марки LENOVO з написом 1-0248; ноутбук марки НР s\n CND61801TF; ноутбук марки LENOVO з написом 1-0454; флешнакопичувач синього кольору з биркою «БИГ ПРОДЖЕКТ ДИРЕКТОР»; ноутбук марки LENOVO з написом 1-0243; ноутбук марки LENOVO з написом 1-0208; готівкові кошти загальною сумою 178 376 (сто сімдесят вісім тисяч триста сімдесят шість) гривень; готівкові кошти загальною сумою 1183 (одна тисяча сто вісімдесят три) доларів США; флешнакопичувач TRANSCEND білого кольору; системний блок чорного кольору марки PRO LOGIK з написом 1-0024; ноутбук марки LENOVO з написом 1-0454.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, директор ТОВ «КУА «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» та директор ТОВ «Петрівський квартал» подали апеляційні скарги.
Директор ТОВ «Петрівський квартал» в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2017 року в частині накладення арешту на майно ТОВ «Петрівський квартал».
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що жодних доказів того, що арештоване майно набуто злочинним шляхом органом ні в клопотанні прокурора, ні в ухвалі слідчого судді не наведено. Речовими доказами вказане арештоване майно, яке належить товариству, визнано з порушенням законодавства та без належного обґрунтування. Таким чином, в оскаржуваній ухвалі не наведено підстав арешту майна, а відтак ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то як зазначає апелянт розгляд клопотання проводився без повідомлення власника майна, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.
Директор ТОВ «КУА «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» в своїй апеляційній скарзі за аналогічних доводів та підстав просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 22.12.2017 року в частині накладення арешту на майно ТОВ «КУА «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН».
Заслухавши доповідь судді, думку представників власника майна, які підтримали подані апеляційні скарги і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що апелянти в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймали, а апеляційні скарги подані в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.
Відповідно до вимогст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017111200000142 від 17 березня 2017 року, за фактами заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, фіктивного підприємництва, вчиненого повторно, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч.1, 2 ст. 205 КК України, вчинення фінансових операцій з коштами, одержаних в наслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження таких коштів, вчинених організованою групою, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, що призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, умисних дій, що мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі, встановлені відповідно до закону щодо державного регулювання ринку цінних паперів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 222-1 КК України, незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, умисне зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 366 КК України.
Постановою слідчого слідчої групи третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 від 29 листопада 2017 року вказане у клопотанні майно, визнано речовим доказом.
Звертаючись з клопотанням про арешт майна, сторона обвинувачення зазначила, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження цього майна як речового доказу.
Враховуючи вище зазначені обставини, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянтів, дотримався вимогст. 170 КПК Україниі прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення вказаного клопотання та накладення арешту на зазначене в ньому майно.
Згідно положеньст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно довимогст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
ЧиннимКримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арештмайна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
На думку колегії суддів, доводи клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що зазначене майно, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, було об`єктом кримінально протиправних дій, а тому відповідаєкритеріям зазначеним уст. 98 КПК України.
Таким чином, посилання апелянтів на недоведеність стороною обвинувачення тих обставин, що арештоване майно може бути використано як доказ в рамках кримінального провадження №42017111200000142 є безпідставними.
Також, як вважає колегія суддів, необґрунтованими є і доводи апеляційних скарг про недоотримання вимог КПК України при визнанні цього майна речовим доказом у кримінальному провадженні.
Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження,а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадженнязаходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подані апеляційні скарги, за викладеними в них доводами, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 22.12.2017 року, якою частково задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно вилучене під час проведення обшуку 28.11.2017 року приміщень, розташованих за адресою: Киї=вська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна (Леніна), 2-в, власником яких є ТОВ «Голден Рівер» де фактично здійснює свою фінансово-господарську діяльність ТОВ «КУА «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН», а саме: печатка ТОВ «БК «ОСНОВАБУД» (код ЄДРПОУ 35317584); печатка ОК «ЖБК «КАЗКОВА ДОЛИНА» (код ЄДРПОУ 35170424); ноутбук марки LENOVO з написом 1-0248; ноутбук марки НР s\n CND61801TF; ноутбук марки LENOVO з написом 1-0454; флешнакопичувач синього кольору з биркою «БИГ ПРОДЖЕКТ ДИРЕКТОР»; ноутбук марки LENOVO з написом 1-0243; ноутбук марки LENOVO з написом 1-0208; готівкові кошти загальною сумою 178 376 (сто сімдесят вісім тисяч триста сімдесят шість) гривень; готівкові кошти загальною сумою 1183 (одна тисяча сто вісімдесят три) доларів США; флешнакопичувач TRANSCEND білого кольору; системний блок чорного кольору марки PRO LOGIK з написом 1-0024; ноутбук марки LENOVO з написом 1-0454, - залишити без змін, а апеляційні скарги директора ТОВ «КУА «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» ОСОБА_8 , директора ТОВ «Петрівський квартал» ОСОБА_9 без задоволення.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/193 /2018 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2018 |
Оприлюднено | 27.02.2023 |
Номер документу | 73560719 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні