Рішення

від 19.04.2018 по справі 904/763/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2018м. ДніпроСправа № 904/763/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудовська І.А. за участю секретаря судового засідання Кандиби Н.В.

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "УКРТРУБОІЗОЛ", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Науково-технічна Виробничо-комерційна фірма "ВУГЛЕХІМПОСТАЧАННЯ", смт. Покровське, Покровський район, Дніпропетровська область

про стягнення 236 600, 16 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № б/н від 12.03.2018 р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "УКРТРУБОІЗОЛ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Науково-технічна Виробничо-комерційна фірма "ВУГЛЕХІМПОСТАЧАННЯ" (далі - відповідач) про стягнення 236 600,16 грн. - основного боргу та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 04/12 від 04.12.2017 р., в частині передачі у власність позивача товару, оплаченого позивачем.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2018 р. відкрито провадження у справі № 904/763/18 визначено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.03.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 р. в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.03.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 р. розгляд справи відкласти до 19.04.2018 р.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання 27.03.2018 р. та 19.04.2018 р. не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав. Представником відповідача до суду надано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням представника відповідача.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки відповідач, як юридична особа був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та, відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Таким чином, надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною .

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.04.2018 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "УКРТРУБОІЗОЛ" (покупець, позивач) та Приватним підприємством "Науково-технічна Виробничо-комерційна фірма "ВУГЛЕХІМПОСТАЧАННЯ" (постачальник, відповідач) укладений Договір поставки № 04/12 (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити у встановлений термін у власність покупця вугільну продукцію, далі по тексту - товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошові кошти на умовах викладених у даному Договорі.

Марка товару, сорт, кількість, якість строки й умови постачання товару що поставляється та інші відомості, необхідні для виконання цього договору, визначається в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору (п. 1.4. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна на товар є договірною, встановлюється за згодою сторін у національній валюті України - гривнях, з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20 %, і вказується в укладених сторонами Специфікаціях.

Згідно п. 3.5. Договору постачальник передає у власність покупця товар, вказаний у видаткових накладних на підставі додатків - Специфікацій до цього Договору.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що умова оплати: 100 % передплати протягом 5 днів з дати узгодження обсягу партії товару до поставки, що зазначена в рахунку постачальника, якщо інше не зазначено в Специфікаціях до цього Договору. Рахунок надсилається постачальником на електронну пошту покупця, в день узгодження обсягу партії товару.

На виконання умов Договору та Специфікацій №№ 1, 2 від 04.12.2017 р. до Договору позивач 08.12.2017 р. платіжними дорученнями за №№ 1357 1359 перерахував відповідачу в якості передплати за вугільну продукцію загальну суму 236 600,16 грн. (а.с. 32, 33).

Відповідач свої зобов'язання щодо поставки оплаченого товару не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем зі сплати попередньої оплати на суму 236 600,16 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки оплату вартості товару здійснено, а товар не поставлено, у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення сплаченої за нього грошової суми.

На момент розгляду справи сума попередньої оплати складає 236 600,16 грн., докази погашення якої відповідачем в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ч.1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 236 600,16 грн. - основного боргу.

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Науково-технічна Виробничо-комерційна фірма "ВУГЛЕХІМПОСТАЧАННЯ" (53600, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Покровське, вул. Промислова, 3; код ЄДРПОУ 33685553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "УКРТРУБОІЗОЛ" (49064, м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 68; код ЄДРПОУ 31017014) 236 600,16 грн. (двісті тридцять шість тисяч шістсот грн. 16 коп.) - основного боргу, 3549,00 грн. (три тисячі п'ятсот сорок дев'ять грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК

України « 23 » квітня 2018 р.