ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" квітня 2018 р. Cправа № 902/2/18
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс - К", код 33999954 (вул. Святошинська, б. 34, м. Київ, 03680)
до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Міськ Буд", код 39721282 (просп. Космонавтів, б. 30-А, м. Вінниця, 21021)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Дарницький завод ЗБК"(вул. Бориспільська, б.11, м. Київ, 02093)
третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
про відшкодування збитків у розмірі 23 701,14 грн.
Суддя Лабунська Т.І.
Cекретар судового засідання Матущак О.В.
за участю представників:
позивача: Костенко С.С.
відповідача: Пивовар І.В.
третя особа: ОСОБА_2
представник третьої особи Публічне акціонерне товариство "Дарницький завод ЗБК": Ружицький І.Г.
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/2/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - ТОВ) "Автобудкомплекс - К" до товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - ТОВ) "Сіті Міськ Буд" про відшкодування збитків у розмірі 23 701,14 грн..
Ухвалою суду від 09.01.2018 року порушено провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання на 08.02.2018 року. Зокрема, даною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Дарницький завод ЗБК" та ОСОБА_1, с. Орлівка, Ренійський район, Одеська область.
Ухвалою суду від 08.02.2018 року відкладено підготовче засідання на 23.02.2018 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2
Ухвалами суду від 23.02.2018 року, 05.03.2018 року та 26.03.2018 року підготовче засідання відкладалось, для надавання сторонами доказів по справі.
Ухвалою суду від 26.03.2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 12.04.2018 року.
В судове засідання призначене на 12.04.2018 року з'явились представник позивача, відповідача представник третьої особи ПАТ "Дарницький завод ЗБК" та третя особа ОСОБА_2
Представник третьої особи ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлявся ухвалою суду від 26.03.2018 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01.07.2016 року між ПАТ Дарницький завод ЗБК (Постачальник) та ТОВ Сіті Міськ Буд (Покупець) було укладено договір поставки № 327.
Відповідно до п.1.1. договору поставки ПАТ Дарницький завод ЗБК зобов'язався у встановлений строк передати у власність ТОВ Сіті Міськ Буд товарний бетон та залізобетонні вироби. Доставка товару до місця призначення відбувалась умовах FCA відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс у редакції 2010 року, (в редакції Інкотермс 2010р). Відповідно до норм FCA обов'язок по розвантаженню товару належить до обов'язків вантажоодержувача (Відповідача ). Цей обов'язок, також, закріплено у ст. 57 Постанови №01 Кабінету міністрів УРСР від 27.06.1969р. Про Статут автомобільного транспорту УРСР (зі змінами та доповненнями).
21.03.2017 року між ПАТ Дарницький завод ЗБК та ТОВ Автобудкомплекс-К було укладено договір перевезення вантажу № АБК -124т.
Відповідно до п. 1.1. договору сторони уклали цей договір для здійснення централізованих та систематичних перевезень вантажу і визначили цей договір як довгостроковий.
Пунктом 1.2. договору сторони визначили, що за умовами договору Перевізник зобов'язується у встановлені строки прийняти від Замовника вантаж, перевести його у визначений Замовником пункт призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачеві), а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Умовами договору було передбачено, що Розвантаження вантажу здійснюється одержувачем вантажу в межах спеціально створеної для цього технологічної зони із дотриманням , нормативно - правових актів та правил, що видаються відповідно до них (п. 3.5.8. договору).
З матеріалів справи слідує, що 26.04.2017 року автомобіль MAN TGA 18.440 д.н.з НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton NS 3S д.н.з. НОМЕР_2, що належить ТОВ Автобудкомплекс-К під керування водія ОСОБА_2, здійснив доставку вантажу ТОВ Сіті Мськ Буд на будівельний майданчик, який знаходиться за адресою м. Одеса, с. Фонтанка, що підтверджується товарно - транспортною накладною № 26150 від 25.04.2017 року, в якій зазначено, що на виконання договору № 327 від 01.07.2016 року автомобіль MAN TGA 18.440 д.н.з НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton NS 3S д.н.з. НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_2, який в свою чергу перебуває в трудових відносинах з ТОВ Автобудкомплекс-К , був завантажений на ПАТ Дарницький завод ЗБК сходовими маршами в кількості 8 штук та мав здійснити доставку відповідного вантажу на будівельний майданчик ТОВ Сіті Міськ Буд , що знаходиться за адресою: с. Фонтанка, Одеська обл.
Доставка вантажу здійснювалась Позивачем на замовлення ПАТ Дарницький завод ЗБК в межах договору перевезення вантажу № АБК-124т від 21.03.2017 року.
З позовних матеріалів судом встановлено, що 26.04.2017 року під час розвантаження автомобіля MAN TGA 18.440 д.н.з НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton NS 3S д.н.з. НОМЕР_2 , на території будівельного майданчика баштовим краном було пошкоджено причіп даного автомобіля.
Позивач вказує, що крановик баштового крану ОСОБА_1, здійснюючи розвантаження не переконався, що це буде безпечно та не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, пошкодив напівпричіп напівпричепом Wielton NS 3S д.н.з. НОМЕР_2, що в свою чергу не заперечується самим ОСОБА_1, про що вказано в поясненні від 26.04.2017 року.
В результаті даної пригоди напівпричіп отримав механічні пошкодження, а саме пошкодження профілю зсувного даху направляючого лівого та двох лівих стійок хестал.
Зокрема в поясненнях до позовної заяви (№ 01-92 від 22.02.2018 року) позивач зазначає, що відповідачем було порушено Правила охорони праці під час вантажно розвантажувальних робіт (далі Правил) затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, від 19.01.2015 року № 21.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 розділу ІІ Правил передбачено, що не допускаються роботи на вантажопідіймальній машині (кран, перевантажувач кранового типу) при швидкості вітру, що перевищує значення, зазначене в паспорті машини, а також в снігопад, туман, дощ, які знижують видимість у межах робочої зони. Підпунктом 11 пункту 1 розділу ІІІ Правил передбачено, що при виникненні небезпечних і шкідливих виробничих факторів внаслідок впливу метеорологічних умов на фізико-хімічні властивості вантажу вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути припинені.
Згідно довідки Українського Гідрометеорологічного Центру № 01-20/226 від 15.02.2018 року вбачається, що 26.04.2017 року на території с. Фонтанка Лиманського району Одеської області з 11:24 год. до 18:58 год. спостерігалися пориви вітру швидкістю 15 м/с. Як зазначає Український Гідрометеорологічний Центр у своїй довідці: вітер швидкістю 15 - 24 м/с вважається небезпечним явищем .
З письмових пояснень третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які надані Позивачу Лиманським ВП ГУ НП в Одеській області вбачається, що пошкодження напівпричепу Позивача (Wielton NS 3S, д.н.з. НОМЕР_2) сталося внаслідок сильного пориву вітру.
Таким чином Позивач вважає, що Відповідач допустив роботи на вантажопідіймальній машині (баштовому крані) при значній швидкості вітру, що є порушенням вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, згідно Правил.
Зокрема, відповідно до підпункту 6 пункту 1 розділу ІІІ Правил у місцях провадження вантажно-розвантажувальних робіт та у зоні дії вантажопідіймальних механізмів забороняється перебування осіб, не пов'язаних з виконанням цих робіт.
Позивач зазначає, що Відповідач допустив сторонню особу ОСОБА_2 до виконання обов'язків стропальника вантажу. Таким чином, на думку Позивача, протиправна поведінка Відповідача полягає в невиконанні вимог Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт , затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, від 19.01.2015 року № 21, що призвело до заподіяння матеріальних збитків Позивачу.
ОСОБА_2 надав пояснення (заяву свідка по ст. 88 ГПК України) в якій зазначив, що 26.04.2017 року приблизно об 08:30 год., останній прибув в пункт розвантаження згідно ТТН однак розвантаження розпочалося із затриманням у зв'язку з тим, що були відсутні стропальники вантажоотримувача, про що він одразу в телефонному режимі повідомив свого диспетчера. Згодом до нього підійшов виконроб вантажоотримувача який дав йому вказівку на розвантаження. Розтенувавши напівпричіп, машиніст баштового крану одразу подав стропи для розвантаження. У зв'язку із тим, що на момент подачі стропів машиністом баштового крану були відсутні стропальники вантажоотримувача (ТОВ Сіті Міськ Буд ) перших три підйоми вантажу строполив сам ОСОБА_2 на останній підйом прийшов стропальник вантажоотримувача, який безпосередньо строполив вантаж давав вказівку машиністу баштового крану на підйом вантажу. В момент останнього підняття вантажу баштовим краном відбувся порив вітру, внаслідок чого вантаж повело на стійки напівпричепа. В цей час момент ОСОБА_2 і стропальник вантажоотримувача кричали машиністу баштового крану щоб він зупинив підйом вантажу, однак у зв'язку із тим, що машиніст баштового крану не відреагував, відбулось пошкодження двох лівих стійок хестал на двох елементів профілю зсувного даху з лівої сторони. В подальшому ОСОБА_2 викликав поліцію, яка зафіксувала даний факт події.
Талоном повідомленням № 017033 від 26.04.2017 року дана пригода зафіксована органами поліції та зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Лиманського ВП ГУНП в Одеській області за № 3596 від 26.04.2017 року.
У своєму листі Лиманський ВП ГУНП в Одеській області повідомив, що по даному факту вбачаються ознаки цивільно-правових відносин та рекомендує звертатись до суду в порядку приватного обвинувачення.
19.05.2017 року позивачем було проведено оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу № 40/05/17, згідно якого матеріальний збиток, завданий власнику напівпричипу Wielton NS 3Sд.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження складає 23701,14 грн.
Станом на день звернення до суду Відповідач на вимогу Позивача відповіді не надав, збитки не компенсував.
Вказані обставини стали підставою звернення Позивача з даним позовом до суду.
В поясненнях ОСОБА_1, яке міститься в матеріалах справи, зазначено, що останній знаходився на крані при відгрузці автомобіля MAN TGA 18.440 д.н.з НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton NS 3S д.н.з. НОМЕР_2, при останньому підйомі вантажу відбувся сильний порив вітру, що й призвело до пошкодження причепу.
В матеріалах справи містяться пояснення третьої особи, Публічного акціонерне товариство "Дарницький завод ЗБК", в яких остання вказує, що відповідальність за пошкодження автотранспортного засобу має нести відповідач по справі.
Відповідач проти позову заперечує, про що вказує у відзиві на позовну заяву, де зокрема зазначив, що кранівник баштового крану належним чином виконував свої функціональні обов'язки, і у складі його поведінки відсутні ознаки протиправної поведінки, що, на жаль, не можна сказати про водія (експедитора) автомобіля MAN TGA 18-440 д.н.з. НОМЕР_1, який своїми діями втручався у роботу кранівника та стропальника.
Як на підставу для задоволення позову позивач посилається на Звіт Фізичної особи - підприємця Семенченко П.О. № 40/05/17 від 22.05.2017 року, яким визначено розмір (суму) шкоди завданої напівпричепу Wielton NS 3S д.н.з. НОМЕР_2. Відповідач вважає, що даний звіт не є належним доказом вини останнього, оскільки оцінка величини вартості майнової шкоди була проведена лише через 23 календарних днів з моменту подій на будівельному майданчику, що мали місце 26.04.2017 р. Тобто оцінка величини вартості майнової шкоди позивачем була проведена з 19.05.2017 р. по 22.05.2017 року, лише через 23 календарні дні після подій на будівельному майданчику, що мали місце 26.04.2017 року, тому впродовж даного часу спірний напівпричіп міг бути ще не раз пошкоджений. Серед іншого, Звіт № 40/05/17 від 22.05.2017 року, визначає розмір шкоди завданої напівпричепу, а не особу яка завдала такої шкоди.
Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 Наказу Міністерства транспорту України Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні № 363 від 14.10.1997 року у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і Вантажовідправником (Вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом.
На момент пошкодження напівпричепу відсутній акт, де були б зафіксовані реальні пошкодження напівпричепу, опис стану його пошкодження, зовнішній вигляд. Обстеження та оцінка величини вартості пошкодження спірного напівпричепу було проведено лише через 23 календарних днів.
Крім того, згідно з листом ГУ Національної поліції в Одеській області Лиманського ВП зазначено, що інформації та документів, що можуть свідчити про вину крановика баштового крану не має . У зв'язку з тим, що ознаки протиправної поведінки у кранівника баштового крану відсутні, тому й причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками не існує. Навпаки, вважає, що протиправна поведінка водія (експедитора) автомобіля MAN TGA 18-440 д.н.з. НОМЕР_1, є складовою сукупності причин пошкодження спірного напівпричепу.
Звертає увагу суду, на те що з матеріалів доданих Позивачем до позову, а саме з пояснень як водія автомобіля MAN TGA 18-440 д.н.з. НОМЕР_1 від 27.04.2017 року, так і кранівника баштового крану від 26.04.2017 року вбачається, що стійка напівпричепа піддалась незначному пошкодженню під час останнього підйому в результаті сильного пориву вітру , який має зовнішній характер. Тобто 26.04.2017 року кранівник баштового крану разом зі стропальником проводили роботи по розвантаженню напівпричепа Wielton NS 3S д.н.з. НОМЕР_2, проте в результаті раптового сильного пориву вітру який як передбачити, так і уникнути його наслідків не мав змоги не лише кранівник, але й інші особи, сталося незначне пошкодження планки каркасу тенту, яке ще на будівельному майданчику було полагоджене та напівпричіп від'їхав у повністю робочому стані. Відтак вважає, позовні вимоги ТОВ Автобудкомплекс-К безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.
Окрім того представник Відповідача у запереченні (вх. № канц. 06-52/2659/18 від 26.03.2018 року) на пояснення позивач зазначив, що довідка Українського Гідрометеорологічного центру № 01-20/226 від 15.02.2018 року не є належним доказом порушення Відповідачем правил експлуатації баштових кранів та правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, оскільки згідно довідки державної служби України з надзвичайних ситуацій Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів № 173/05-45 від 15.02.2018 року, 26.04.2017 року в с. Фонтанка Лиманського району Одеської області (дані метеостанції Одеса - порт) спостерігався південний вітер швидкістю 5/м/с з поривами до 13 м/с, що не належить до небезпечних явищ.
Окрім того вказує, що перевізником ОСОБА_2 було порушено умови договору на перевезення, а саме правил охорони праці і техніки безпеки, коли він без належної кваліфікації, повноважень стропував і давав вказівки машиністу баштового крану на підйом вантажу за що передбачена відповідальність згідно умов договору № АБК - 124т від 21.03.2017 року. Зокрема зазначає, що на місці події 26.04.2017 року перевізником ОСОБА_2 та Відповідачем не було складено акту про нанесення збитків майну Перевізника, яким сторони повинні були зафіксувати реальні пошкодження, опис стану пошкодження, зовнішній вигляд спірного напівпричепу.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 909 ЦК України, в якій зазначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно з ч. 1 ст. 918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умовами договору перевезення вантажу № АБК - 124 т від 21.03.2017 року було передбачено, що розвантаження вантажу здійснюється одержувачем вантажу в межах спеціально створеної для цього технологічної зони із дотриманням, нормативно - правових актів та правил, що видаються відповідно до них (п. 3.5.8. договору).
Суд зауважує, що умовами договору сторони погодили та встановили, що розвантаження вантажу має бути здійснено вантажоотримувачем, із дотриманням норм передбачених чинним законодавством.
Відповідно до ст. 57 Статуту автомобільного транспорту Української РСР вантаження вантажів на автомобіль, закріплення, укриття і зав'язування вантажів здійснюється вантажовідправником, а вивантаження вантажу з автомобіля, зняття кріплень покриттів - вантажоодержувачем.
Згідно до ст. 151 Статуту автомобільного транспорту Української РСР вантажовідправник і вантажоодержувач зобов'язані відшкодувати автотранспортному підприємству або організації збитки, що сталися з їх вини внаслідок перевантаженості, пошкодження рухомого складу при навантаженні або розвантаженні, неправильного вантаження, упаковки або неправильного кріплення вантажу.
Суд зауважує, що вантажно-розвантажувальні роботи необхідно проводити зокрема у відповідності до Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт , (далі Правил) затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, від 19.01.2015 року № 21.
Згідно підпунктів 1, 2 пункту 1 розділу ІІІ Правил передбачено, що вантажно-розвантажувальні роботи повинні проводитися під керівництвом посадової особи або працівника, відповідального за безпечне проведення цих робіт. Посадова особа або працівник, відповідальний за безпечне проведення вантажно-розвантажувальних робіт, повинен: визначити спосіб навантаження і розвантаження; зробити розміщення робочої сили; перевірити справність пристосувань і засобів індивідуального захисту; встановити порядок обміну умовними сигналами між стропальником, що подає сигнали, і машиністом підіймальна-транспортного устаткування при провадженні робіт механічним способом; провести інструктаж працівникам перед початком робіт.
Матеріалами справи стверджується той факт, що на об'єкті Відповідача під час розвантаження не було відповідальної особи за безпечне проведення цих робіт.
Так згідно із Наказом № 37-ОП від 25.11.2016 року директор Гращенков В.В. ТОВ "Сіті Міськ Буд" призначив начальника будівельно монтажної дільниці ОСОБА_7, відповідальним за безпечне проведення вантажно розвантажувальних робіт. А згідно із Наказом 10-К від 10.04.2017 року директор Гращенков О.С. ТОВ Сіті Міськ Буд звільнив ОСОБА_7 з посади начальника відділу дільниці Будівельно - монтажна дільниця 12 квітня 2017 року за власним бажанням.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 розділу ІІ Правил передбачено, що не допускаються роботи на вантажопідіймальній машині (кран, перевантажувач кранового типу) при швидкості вітру, що перевищує значення, зазначене в паспорті машини, а також в снігопад, туман, дощ, які знижують видимість у межах робочої зони.
Підпунктом 11 пункту 1 розділу ІІІ Правил передбачено, що при виникненні небезпечних і шкідливих виробничих факторів внаслідок впливу метеорологічних умов на фізико-хімічні властивості вантажу вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути припинені.
Згідно довідки Українського Гідрометеорологічного Центру № 01-20/226 від 15.02.2018 року вбачається, що 26.04.2017 року на території с. Фонтанка Лиманського району Одеської області з 11:24 год. до 18:58 год. спостерігалися пориви вітру швидкістю 15 м/с. Згідно довідки Українського Гідрометеорологічного Центру: вітер швидкістю 15 - 24 м/с вважається небезпечним явищем .
Суд зауважує, що в письмових пояснень третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які надані Позивачу Лиманським ВП ГУ НП в Одеській області вбачається, що пошкодження напівпричепу Позивача (Wielton NS 3S, д.н.з. НОМЕР_2) сталося внаслідок сильного пориву вітру.
Таким чином вбачається, що Відповідач допустив роботи на вантажопідіймальній машині (баштовому крані) при значній швидкості вітру, що є порушенням підпункту 3 пункту 4 розділу ІІ (Загальні вимоги) та підпункту 11 пункту 1 розділу ІІІ (Вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт) Правил.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 розділу ІІІ Правил у місцях провадження вантажно-розвантажувальних робіт та у зоні дії вантажопідіймальних механізмів забороняється перебування осіб, не пов'язаних з виконанням цих робіт.
Суд зауважує, що Відповідач допустивши ОСОБА_2 до виконання обов'язків стропальника вантажу порушив Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт , затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, від 19.01.2015 року № 21.
Матеріалами справи стверджується, що Позивач забезпечив подачу під завантаження автомобіль MAN TGA 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton NS 3S, д.н.з. НОМЕР_3 та згідно ТТН № 26150 отримав вантаж для його доставки Відповідачу за адресою: с. Фонтанка, Лиманського р-ну, Одеської області, при цьому жодних видимих пошкоджень у вищезазначених транспортних засобів (в тому числі пошкоджень профілю зсувного даху направляючого лівого та двох лівих стійок хестал напівпричепу Wielton NS 3S, д.н.з. НОМЕР_3), на момент завантаження не було.
По факту виникнення події, яка призвела до заподіяння Позивачу збитків ОСОБА_2 повідомив поліцію, яка виїхавши на місце пригоди, відібрала пояснення у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та здійснила фото фіксацію пошкодженого напівпричепу. Згідно пояснень ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також фото знімків зроблених працівниками Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області та безпосередньо ОСОБА_2 вбачається, що напівпричепу Wielton NS 3S, д.н.з. НОМЕР_3 заподіяно пошкодження профілю зсувного даху направляючого лівого та двох лівих стійок фестал.
В подальшому, для визначення вартості заподіяних матеріальних збитків Позивач звернувся до незалежного оцінювача Фізичної особи-підприємця Семенченка Павла Олексійовича з проханням здійснити відповідну оцінку.
19.05.2017 року було проведено оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу № 40/05/17, згідно якого матеріальний збиток, завданий власнику напівпричепу Wielton NS 3S д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження складає 23701,14 грн.
При цьому, суд зауважує, що оцінка вартості нанесених Позивачу збитків Відповідачем не оскаржувалась.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виникли правовідносини, пов'язані зі стягненням з Відповідача збитків, завданих внаслідок пошкодження напівпричепу Wielton NS 3S, д.н.з. НОМЕР_3 під час розвантаження транспортного засобу.
Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Матеріали справи не містять будь - яких доказів від Відповідача на спростування зазначених Позивачем обставин.
Натомість матеріали справи містять докази, що саме внаслідок неправомірних дій Відповідача, не виконання вимог безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, передбачених договором та чинним законодавством Позивачу нанесено збитки.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22 вказаного Кодексу).
Стаття 224 ГК України під збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, згідно статті 225 ГК України, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язань другою стороною.
Статтею 623 ЦК України унормовано, що для застосування такої відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, як-то:
1) протиправної поведінки, 2) збитків, 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, 4) вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення. За відсутності хоча б одного з визначених елементів цивільна відповідальність не настає.
Враховуючи вищевикладене, Позивачем доведено протиправність поведінки Відповідача, надано належні та допустимі докази, які підтверджують неналежне виконання умов договору Відповідачем, внаслідок чого останньому заподіяно збитки. В результаті чого, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Окрім того, судом було розглянуто поданий представником Позивача розрахунок судових витрат на стадії підготовчого засідання, з якого вбачається, що позивачем було понесено наступні судові витрати: 1 600,00 грн. - витрати на сплату судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 8730 від 27.07.2017 року, яке долучено Позивачем до позовної заяви; 1300,00 грн. - оплата послуг за проведення оцінки вартості збитку заподіяного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ - напівпричіп Wielton NS ЗS, д.н.з. НОМЕР_3), що підтверджується платіжним дорученням № 5200 від 11.05.2017 року та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 14/05/17, які долучені Позивачем до матеріалів судової справи 08.02.2018 року; 400,00 грн. - витрати позивача за нотаріальне посвідчення заяви свідка ОСОБА_2, що підтверджується рахунком-актом виконаних робіт від 06.02.2018 року; 598,80 грн. - витрати за отримання довідки про погодні умови в с. Фонтанка, Лиманського р-ну, Одеської обл., що підтверджується актом наданих послуг № 179 від 1302.2018 року; 2856,58 грн. витрат пов'язаних із забезпеченням явки уповноваженого представника до Господарського суду Вінницької області та відправки доказів учасникам судової справи, належні докази витрат долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 123 ГПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України - інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Суд дослідивши поданий розрахунок судових витрат з'ясував, що дані витрати пов'язані з розглядом справи, розмір даних витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, з урахуванням ціни позову, а тому внаслідок задоволення позову покладаються на відповідача.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі з віднесенням судових витрат на відповідача.
12.04.2018 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Міськ Буд" (код 39721282; просп. Космонавтів, б. 30-А, м. Вінниця, 21021) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" (код 33999954;вул. Святошинська, б. 34, м. Київ, 03680) 23701,14 грн. - збитків; 1600,00 грн. - витрати зі сплату судового збору; 1300,00 грн. - оплата послуг за проведення оцінки вартості збитку; 400,00 грн. - витрати позивача за нотаріальне посвідчення заяви свідка; 598,80 грн. - витрати за отримання довідки про погодні умови в с. Фонтанка, Лиманського р-ну, Одеської обл.; 2856,58 грн. - витрат пов'язаних із забезпеченням явки уповноваженого представника до суду.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 23 квітня 2018 р.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс - К" (вул. Святошинська, б. 34, м. Київ, 03680)
3-Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіті Міськ Буд" (просп. Космонавтів, б. 30-А, м. Вінниця, 21021)
4 - Публічному акціонерному товариству "Дарницький завод ЗБК" (вул. Бориспільська, б.11, м. Київ, 02093)
5 - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
6- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2018 |
Оприлюднено | 24.04.2018 |
Номер документу | 73561167 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Лабунська Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні