Рішення

від 17.04.2018 по справі 904/751/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018м. ДніпроСправа № 904/751/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОНДО", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Кооперативу "ТЕПЛОРЕМОНТ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором субпідряду 16/03-1 на виконання робіт у розмірі 89 498,99 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОНДО" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить суд стягнути з Кооператива "ТЕПЛОРЕМОНТ" (далі - відповідача) заборгованість за договором субпідряду 16/03-1 від 16.013.2017 на виконання робіт (далі - Договір) у розмірі 89 498,99 грн., з яких: 73 431,60 грн. - сума боргу, 1 163,79 грн. - 3% річних, 4 993,35 грн. - інфляційні втрати, 9 910,25 грн. - пеня, а також стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором в частині оплати прийнятих відповідачем робіт.

Ухвалою суду від 23.02.2018 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до положень статті 252 ГПК України.

Разом з тим, 23.02.2018 судом ухвалено надати відповідачу в порядку статті 251 Господарського процесуального кодексу України відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу в порядку статті 251 Господарського процесуального кодексу України надати відповідь на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відзиву на позовну заяву; відповідачу в порядку статті 251 Господарського процесуального кодексу України надати заперечення на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відповіді на відзив.

Всупереч вимог ухвали суду від 23.02.2018, відповідачем не надано відзиву на позов. В матеріалах справи наявний поштовий конверт з ухвалою суду від 23.02.2018, який було направлено на вказану у витягу з ЄДРПОУ адресу відповідача, та повернуто до суду за закінченням терміну зберігання.

Частиною 3 статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справу розглянуто в розумні строки, критеріями чого є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Антоненков та інші проти України", заява №14183/02, §41).

Таким чином, справу розглянуто в розумні строки за наявними матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України 17.04.2018 року судом прийнято рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

16.03.2017 між позивачем (субпідрядником) та відповідачем (генпідрядником) укладено договір субпідряду №16/03-1 (далі - Договір), за умовами якого субпідрядник зобов'язується власними силами за завданням генпідрядника виконати роботи відповідно до затвердженої проектної документації, графіків проведення ремонтів на ПАТ «МК «Азовсталь» здати в експлуатацію об'єкт у встановлені строки. Генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектну документацію, забезпечувати своєчасне фінансування робіт, прийняти виконані роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт в порядку і розмірах, передбачених договором та додатках до нього (п.п.1.1, 1.2 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Повний розрахунок за виконання роботи у розмірі вартості виконаних робіт здійснюється генпідрядником протягом 30 (тридцяти) банківських днів після підписання двостороннього акту прийому-передачі виконаних робіт, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника (п.4.1.5 Договору)

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На виконання умов Договору позивачем виконано роботи, що підтверджується відповідним двостороннім актом виконаних робіт (а.с.11-12), проте відповідачем порушено зобов'язання перед позивачем в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 73 431, 60 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Положеннями ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

У випадку порушення генпідрядником термінів оплати виконаних робіт, передбачених Договором, він зобов'язаний сплатити субпідряднику пеню в розмірі 0,5% від вартості виконаних, але неоплачених робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п.12.2 Договору)

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 10.08.2017 по 09.02.2018 у розмірі 9 910, 25 грн., 3% річних за той самий період у розмірі 12 238, 32 грн., інфляційні за період з серпня 2017 року по лютий 2017 року у розмірі 4 993,35 грн., що відображається в розрахунку позивача (а.с. 19).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Кооперативу "ТЕПЛОРЕМОНТ" (49006, м. Дніпро, вул. Надії Олексієнко, буд.21, код ЄДРПОУ 19381536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОНДО" (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв-підпільників, буд. 38, офіс 25, код ЄДРПОУ 31736464) суму 73 431, 60 грн. основного боргу, 9 910, 25 грн. пені, 1 163, 79 грн. 3% річних, 4 993, 35 грн. інфляційних, 1 762, 00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до Господарського суду Дніпропетровської області в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.

Суддя А.В. Суховаров