Рішення

від 20.04.2018 по справі 910/1302/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 20.04.2018Справа №  910/1302/18 За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕГА" про стягнення  грошових коштів Суддя Котков О.В. Секретар судового засідання Ільєнко О.О. Представники сторін – не викликались. СУТЬ СПОРУ: 06 лютого 2018 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 17.01.2018р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕГА" (відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 283  333,25 грн. з них 106    559,82 грн. заборгованість про процентам за користування кредитом, 158    296,93 грн. – пені та 18 476,50 грн. -  заборгованість по комісії за користування кредитом. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2018 року (суддя Котков О.В.) позовну заяву б/н від 17.01.2018р. Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕГА" про стягнення грошових коштів – залишено без руху на підставі п. 1 ч. 1 ст. 164, ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України; судом надано Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" строк до 20.02.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків. 21 лютого 2018 року через канцелярію до суду від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" надійшли матеріали “На виконання ухвали суду від 08.02.2018”, надіслані до суду 20.02.2018 року. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2018р. (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі  № 910/1302/18; судом задоволено клопотання б/н від 17.01.2018р. “Про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження” Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" по справі № 910/1302/18; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у десять днів з дня вручення даної ухвали для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Станом на момент складення судом рішення будь-яких матеріалів від відповідача до суду не надходило. За ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України). Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 16.11.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Авега” (клієнт) звернулось до  Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” (банк) із заявою про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, http://сlient-bank.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією та карткою зі зразками підписів і відбитком печатки складають договір б/н банківського обслуговування. На підставі зазначеної заяви банком було відкрито клієнту поточний рахунок 26003544208001 та встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26003544208001, про розмір якого банк зобов'язався повідомляти клієнта в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення, інші), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг". У відповідності до положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 року по справі                       № 910/19103/14 позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авега” про стягнення 79390 грн. 10 коп. – задоволено повністю; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авега” (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 30, офіс 310; ідентифікаційний код: 31629209) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість по кредиту у розмірі 58102 (п'ятдесят вісім тисяч сто дві) грн. 41 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 12872 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 92 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 3177 (три тисячі сто сімдесят сім) грн. 10 коп., пеню у розмірі 5237 (п'ять тисяч двісті тридцять сім) грн. 67 та судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. У відповідному судовому рішенні, серед іншого, судом зазначено, що на виконання умов договору банк надав клієнту кредитний ліміт у розмірі 62500 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи випискою з особового рахунку клієнта № 26003544208001 за період з 17.11.2011 по 10.10.2014 та довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів від 21.08.2014 вих. № 08.7.0.0.0/140821095909. Клієнт належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором банківського обслуговування, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 58102 грн. 41 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 12872 грн. 92 коп. за період з 20.11.2013 по 01.08.2014 та заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 3177 грн. 10 коп. за період з 02.12.2013 по 01.08.2014, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості по кредиту у розмірі 58102 грн. 41 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 12872 грн. 92 коп. та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 3177 грн. 10 коп.  Окрім того, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1697 грн. 77 коп. за період з 04.12.2013 по 01.08.2014 підлягають задоволенню. Таким чином, встановленими в судовому рішенні є обставини щодо виконання умов договору банком перед клієнтом та стосовно неналежного виконання останнім взятих на себе зобов'язань за договором банківського обслуговування перед банком. Нормами частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини. Суд відмічає, що внаслідок укладання договору банківського обслуговування у вигляді заяви від 16.11.2011 року, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері. В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України,  норми якої кореспондуються із нормами статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. З системного аналізу вищевикладених положень, суд приходить до висновку, що між сторонами склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України. В силу положень статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частин 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у  такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому. Відповідно до договору банк зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок та за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку (далі по тексту - Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з заявою про відкриття поточного рахунку складають договір банківського обслуговування. Зазначені правила розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком його партнерами, до якої приєднується клієнт підписуючи заяву у відділенні банку. За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36,00 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду; в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються, порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушені договірні зобов'язання, у зв'язку із чим у клієнта станом на 23.10.2017р. наявна заборгованість за кредитом в сумі 52  102,41 грн., по процентам за користування кредитом у розмірі 119  432,74 грн. за період з 21.02.2014 по 23.10.2017 та заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 21  653,30 грн. за вказаний період. Водночас, суд вказує, що при визначенні заборгованості за заявленим позовом,              судом враховано стягнуті за рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 року по справі № 910/19103/14 грошові кошти, а тому розмір боргу станом на 23.10.2017р. за договором становить: 106    559,82 грн. - заборгованість про процентам за користування кредитом (119  432,74 грн. – 12  872,92 грн.) та 18 476,50 грн. -  заборгованість по комісії за користування кредитом (21  653,60 грн. – 3  177,10 грн.). В частині вимог про стягнення 158    296,93 грн. пені суд зазначає слідуюче. Відповідно 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3,2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.2.1,1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4,6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період, за який сплачується пеня , (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором. Штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України). Згідно із ч. 1-2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином розмір пені, що обчислюється  від  суми  простроченого платежу не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У своїй постанові від 17.12.2013   № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» Пленум Вищого господарського суду України, з метою однакового і правильного розгляду господарськими судами справ зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, надав роз'яснення, згідно яких умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Суд зауважує, що дії відповідача щодо невиконання взятих на себе зобов'язань за договором є порушенням умов договору, а тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 7  615,40 грн. пені (не враховуючи стягнуті 5  237,67 грн. по 01.08.2014р. згідно рішення) за невиконання грошових зобов'язань за договором, в межах 182 (сто вісімдесят два) днів прострочення, оскільки умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції, що становить: Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 58102.4101.08.2014 - 12.11.201410412.5000 %0.068 %*4138.80 58102.4113.11.2014 - 29.01.20157814.0000 %0.077 %*3476.59 За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України). Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 132  651,72 грн. з них: 106  559,82 грн. заборгованість про процентам за користування кредитом, 7  615,40 грн. – пені та 18 476,50 грн. -  заборгованість по комісії за користування кредитом. Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1  989,42 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, – В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕГА" (ідентифікаційний код 31629209, адреса: 01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 30, оф. 310), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” (ідентифікаційний код 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 106  559,82 грн. (сто шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 82 копійки) - заборгованість про процентам за користування кредитом, 7  615,40 грн. (сім тисяч шістсот п'ятнадцять гривень 40 копійок) – пені, 18 476,50 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 50 копійок) -  заборгованість по комісії за користування кредитом та судового збору – 1  989,42 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 42 копійки). 3. В іншій частині позову відмовити. 4. Копію дного рішення направити сторонам у справі № 910/1302/18. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 20.04.2018р. Суддя                                                                                                                                                              О.В. Котков