Рішення

від 17.04.2018 по справі 910/2608/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.04.2018Справа № 910/2608/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк

до товариства з обмеженою відповідальністю Бінті

про стягнення 11 641, 00 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача: не з'явились

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк Приватбанк звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Бінті про стягнення 11 641, 00 грн., у тому числі: 5 000, 00 грн. - заборгованість за кредитом, 4 240, 00 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 2 401, 00 грн. - пеня.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором від 29.12.2015.

Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2608/18. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 03.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представників сторін розгляд справи відкладено на 17.04.2018.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов.

Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання 17.04.2018 повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач, в судове засідання повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Ухвали про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак повернуті на адресу суду з відміткою пошти про неможливість їх вручення.

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Бінті (відповідач) 29.12.2015 підписано заяву на ім'я публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (позивач) про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

За результатами приєднання до Умов та правил надання банківських послуг відповідачу відкрито в ПАТ КБ "Приватбанк" поточний рахунок № 26002052262742 у національній валюті.

Відповідно до частини першої статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, відповідач, підписавши заяву від 29.12.2015, згідно статті 634 Цивільного кодексу України, приєднався до умов договору банківського обслуговування та погодився з тарифами банку відповідно до Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до розділу 1 загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк", що діє на підставі банківської ліцензії Національного Банку України № 22 від 05.10.2011, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.

Тобто, Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

За таких обставин, враховуючи положення вищезазначених норм закону судом встановлено, що позивачем та відповідачем укладено договір банківського обслуговування від 29.12.2015, який за своїм змістом та правовою природою є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до статті 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до пункту 3.2.2.1 Умов, позивач при наявності вільних коштів зобов'язується надати відповідачу кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом і на цілі, зазначені в заявці на договірне списання, в обмін на зобов'язання відповідача по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія надається позивачем для виконання відповідачем платежів за заявками на договірне списання з датою виконання в майбутньому (гарантованим платежам), термін повернення яких не перевищує терміну повернення кредиту, і які можуть бути змінені або скасовані позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування Інтернет - клієнт - банк "Приват24"), шляхом перерахування позивачем кредитних коштів на рахунок 3648, з наступним перерахуванням у дату виконання на поточний рахунок одержувачів, зазначених в заявці.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2016 відповідач скористався послугою "Гарантований платіж" шляхом створення заявки № 6 про перерахування позивачем грошових коштів в розмірі 5200, 00 грн. на рахунок Метал Коріш ПП на рахунок одержувача № 26001052765739 (з призначенням платежу: оплата за матеріали згідно договору № 25.03.2016 від 16.03.2016), підписавши заявку електронним підписом в системі Приват-24.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, провівши 08.04.2016 платіж на суму 5200, 00 грн. згідно наданої відповідачем заявки, що підтверджується випискою, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Крім того, 26.07.2016, відповідач скористався послугою "Гарантований платіж" шляхом створення заявок № 80 та № 78 на загальну суму 10 000, 00 грн., підписавши їх електронним підписом в системі Приват-24.

На виконання поданих відповідачем заявок позивач надав відповідачу безвідсоткову фінансову допомогу, що підтверджується матеріалами справи (виписками про рух коштів по рахунку відкритому для обслуговування рахунку відповідача).

Відповідно до пункту 3.2.2.2 Умов, термін повернення кредиту вказаний у заявці.

Згідно умов заявки № 6 від 29.03.2016 термін повернення кредиту - 08.04.2016, згідно заявок № 78 та № 80 від 26.07.2016 термін повернення 08.08.2016.

Однак, всупереч наведеному, відповідач у визначені строки не повернув в повному обсязі отримані кошти в якості безвідсоткової фінансової допомоги, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом в розмірі 5 000, 00 грн. та заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 4 240, 00 грн.

Відповідно до пункту 3.2.2.2 Умов під датою виконання заявки сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного в заявці відповідача. У випадку, якщо термін виконання гарантованого платежу був скорочений одержувачем без узгодження із відповідачем (відповідно до пункту 3.1.1.74), то термін повернення кредиту вважається не зміненим. Відповідач погашає заборгованість по кредиту у розмірі, зазначеному в заявці відповідача, в дату повернення кредиту, але не пізніше 30 днів після настання терміну повернення кредиту. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів відповідач за користування кредитом сплачує позивачу відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016), та починаючи з 01.02.2016 відповідач за користування кредитом сплачує позивачу відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016). У випадку, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - відповідач доручає позивачу в односторонньому порядку здійснювати списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів відповідача, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в Банку, так і за рахунок невикористаних коштів по "кредитному ліміту на розрахунковому рахунку", подальші взаємовідносини по якому регулюються розділом 3.2.1 даних "Умов і Правил".

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, приймаючи до уваги Умови та правила надання банківських послуг, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином виконано свої зобов'язання шляхом надання відповідачу кредитних коштів.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, 13.11.2017 звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та задоволення.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 5 000, 00 грн. та 4 240, 00 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом визнаються судом обґрунтованими, отже такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами статті 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені.

Відтак, оскільки відповідач своїх зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом в повному обсязі та повернення кредитних коштів не виконав, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 3.2.2.10.1 Умов та правил надання банківських послуг позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня у розмірі 2401, 00 грн.

Відповідно до пункту 3.2.2.10.1 Умов, у разі порушення відповідачем будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 договору, винагороди, передбаченого пунктами 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 договору, відповідач сплачує позивачу за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Частина 6 статті 232 Господарському кодексі України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано відповідачем.

Таким чином, сторонами погоджено строк нарахування пені інший, ніж той, який встановлено у частині шостій статті 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення 2401, 00 грн. пені (період з 08.09.2016 по 28.11.2017) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Бінті (04116, м. Київ, провулок Тбіліський, будинок 3А, ідентифікаційний код 39992729) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 4 240 (чотири тисячі двісті сорок) грн. 00 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 2 401 (дві тисячі чотириста одна) грн. 00 грн. - пеня та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 - витрати по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано та підлягає оскарженню відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.04.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк