Рішення

від 13.02.2018 по справі 911/2511/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2018 р. Справа № 911/2511/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Петренко А. А.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 27 від 30.11.2017 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Основа будівництва", м. Бровари, Київська область

про стягнення 1 516 631, 12 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Основа будівництва" про стягнення 1 497 654, 00 грн основної заборгованості та 18 977, 12 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт з капітального ремонту згідно договору підряду № 10/02/17-4 від 10.02.2017 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2017 р. порушено провадження у справі № 911/2511/17 за позовом державного підприємства "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Основа будівництва" про стягнення 1 516 631,12 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 20.09.2017 р.

20.09.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 04.10.2017 р.

04.10.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 03.10.2017 р., у якому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви повністю.

04.10.2017 р. за наслідками судового засідання судом оголошено перерву до 18.10.2017 р.

18.10.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 08.11.2017 р.

08.11.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 06.12.2017 р.

27.11.2017 р. до канцелярії суду від Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" на відповідний запит суду надійшов лист з проектно-кошторисною документацією "Капітального ремонту майстерні ДП "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" за адресою: м. Київ, вул Деревообробна, 1".

06.12.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 10.01.2018 р.

10.01.2018 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.01.2018 р.

24.01.2018 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.02.2018 р.

13.02.2018 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2017 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 10/02/17-4, згідно умов п. 1.1. якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника власними засобами, на свій ризик здійснити капітальний ремонт внутрішніх приміщень двоповерхової ремонтної майстерні (ДК 021:2015 - 45453000-7 - капітальний ремонт і реставрація) за адресою м. Київ, 01013, вул. Деревообробна, 1 (надалі іменується Об'єкт) та передати Замовнику в установлений даним Договором строк результати роботи, відповідно до кошторисної документації, а Замовник зобов'язується прийняти закінчений Об'єкт та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 1.2. Договору обсяг, вид, вартість та строки виконання ремонтних (будівельних) робіт за даним Договором, передбачаються кошторисною документацією - Додатком № 1 до даного Договору, який є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 2.1. Договору строк виконання робіт та передачі закінченого Об'єкта Замовнику - не пізніше 30 травня 2017 р.

П.п. 3.1.1. та 3.1.2. Договору визначено, що Підрядник зобов'язується: в порядку та на умовах, визначених цим Договором, здійснити роботи по Об'єкту та пов'язані із ним роботи, відповідно до кошторисної документації, в строк до 30 травня 2017 р.; розпочати виконання робіт по даному Договору не пізніше 5 (п'яти) календарних днів, після укладення даного Договору та здійснення Замовником попередньої оплати 100 % вартості робіт, згідно п. 4.4.1. Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору загальна вартість робіт за цим договором складає 1 497 654 грн. 00 коп. (один мільйон чотириста дев'яносто сім тисяч шістсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.), в т. ч., ПДВ 20% - 249 609 грн. 00 коп. (двісті сорок дев'ять тисяч шістсот дев'ять грн. 00 коп.).

Пунктом 4.5. Договору встановлено, що оплата за даним Договором здійснюється Замовником наступним чином: Замовник перераховує Підряднику платіж у розмірі 100 % вартості робіт, визначеної Додатком № 1 (кошторисна документація), Додатком № 2 (Локальна смета) протягом 5-ти робочих днів з дня підписання Договору на підставі виставленого Підрядником рахунку, в сумі 1 497 654 грн. 00 коп. (один мільйон чотириста дев'яносто сім тисяч шістсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.), в т. ч., ПДВ 20% - 249 609 грн. 00 коп. (двісті сорок дев'ять тисяч шістсот дев'ять грн. 00 коп.).

Згідно п. 4.6. Договору остаточний взаєморозрахунок, здійснюється Сторонами, протягом 5-ти робочих днів з дня підписання Сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (КБ-2) та довідки виконаних робіт (Форма 3).

Відповідно до п. 5.1. Договору приймання-передача виконаних робіт оформлюється актами приймання-передачі виконаних робіт, підписаними обома Сторонами, які складаються Підрядником та надаються Замовнику.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що Замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані Підрядником, не пізніше десяти календарних днів, з дня одержання від Підрядника акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно п. 7.1. та пп 7.1.1. Договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України в порядку та на умовах, визначених в даному Договорі, а саме: Підрядник за неякісне виконання робіт, передбачених даним Договором, Підрядник зобов'язаний виправити їх за свій рахунок. У разі відмови Підрядника від виправлення някісних робіт, Замовник може усунути власними засобами або із залученням третіх осіб, у такому випадку Підрядник зобов'язаний відшкодувати Замовникові вартість виправлення неякісно виконаних робіт у повному обсязі та завдані збитки.

Відповідно до п. 10.1. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по даному Договору.

На виконання умов договору підряду позивачем 13.02.2017 р. було виконано свій обов'язок по здійсненню оплати на виконання робіт та перераховано відповідачу грошові кошти (попередня оплата) у розмірі 1 497 654, 00 грн, що підтверджується плтажіним дорученням № 214 від 13.02.2017 р., наявним у матеріалах справи.

25.05.2017 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 59/251 від 25.05.2017 р., якому повідомив про неотримання зі сторони відповідача документів щодо початку будівельних робіт, стану підготовичх робіт чи проведення будівельних робіт, у зв'язку з чим просив до 30.05.2017 р. повернути суму сплачених коштів за договором підряду № 10/02/17-4 від 10.02.2017 р. через невиконання належним чином відповідачем свого зобов'язання за відповідним договором підряду.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 846 цього ж кодексу строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 2, 3 ст. 849 цього ж кодексу передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Статтею 852 цього ж кодексу передбачено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 857 цього ж кодексу робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Статтею 858 цього ж кодексу передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений Договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свій обовязок щодо виконання у повному обсязі робіт не виконав, що підтверджується відсутністю підписаних уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку актів прийому-передачі виконаних робіт. У звязку із тим, що відповідач у встановлений законом строк не виконав обовязок щодо виконання у повному обсязі робіт для позивача, чим істотно порушив умови договору підряду № 10/02/17-4 від 10.02.2017 р. на проведення капітального ремонту внутрішніх приміщень двоповерхової ремонтної майстерні (ДК 021:2015 - 45453000-7 - капітальний ремонт і реставрація) за адресою м. Київ, 01013, вул. Деревообробна, 1, у останнього відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обовязків по виконанню робіт за договором підряду № 10/02/17-4 від 10.02.2017 р. на проведення капітального ремонту внутрішніх приміщень двоповерхової ремонтної майстерні та належним чином оформлених доказів про недопуск відповідача на територію позивача, на якій знаходиться вказана ремонтна майстерня.

У процесі розгляду справи сторонами не було надано суду узгодженої проектно-кошторисної документації, розробленої у відповідності до договору підряду № 10/02/17-4 від 10.02.2017 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача попередньої оплати у розмірі 1 497 654, 00 грн за договором підряду № 10/02/17-4 від 10.02.2017 р. на проведення капітального ремонту внутрішніх приміщень двоповерхової ремонтної майстерні є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штрафні санкції, передбачену ст. 231 Господарського кодексу України, за періоди прострочення відповідачем своєчасного виконання у повному обсязі робіт з капітального ремонту з 31.05.2017 р. по 06.07.2017 р. на загальну суму 18 977, 12 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 614 цього ж кодексу передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним

Статтею 617 цього ж кодексу передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 2 ст. 231 цього ж кодексу передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення повязане з виконанням державного контракту, або виконання зобовязання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобовязання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобовязання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 7.1. та пп 7.1.1. Договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України в порядку та на умовах, визначених в даному Договорі, а саме: Підрядник за неякісне виконання робіт, передбачених даним Договором, Підрядник зобов'язаний виправити їх за свій рахунок. У разі відмови Підрядника від виправлення някісних робіт, Замовник може усунути власними засобами або із залученням третіх осіб, у такому випадку Підрядник зобов'язаний відшкодувати Замовникові вартість виправлення неякісно виконаних робіт у повному обсязі та завдані збитки.

Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/249 від 15.03.2011 р. „Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів передбачено, що у спорах, що виникають внаслідок порушення грошових зобовязань: - застосування до боржника, який порушив господарське зобовязання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобовязання, повязаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанови від 06.12.2010 № 42/563; від 20.12.2010 № 06/113-38).

Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобовязання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Отже, виходячи із положень ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України застосування до боржника, який порушив господарське зобовязання, штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобовязання, повязаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи за обставин спірності наявності вини позивача чи відповідача щодо прострочення виконання робіт за договором саме у заявлений період з 31.05.2017 р. по 06.07.2017 р. позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду достатніх належних та допустимих доказів, що б достовірно підтверджували наявність вини відповідача щодо прострочення виконання робіт за договором у вказаний період.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що як було встановлено судом у процесі розгляду справи, за обставин спірності наявності вини позивача чи відповідача щодо прострочення виконання робіт за договором саме у заявлений період з 31.05.2017 р. по 06.07.2017 р. позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду достатніх належних та допустимих доказів, що б достовірно підтверджували наявність вини відповідача щодо прострочення виконання робіт за договором у вказаний період, то безпідставним є нарахування позивачем пені від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем своєчасного виконання у повному обсязі робіт за договором з 31.05.2017 р. по 06.07.2017 р. за умов недоведеності вини останнього у такому простроченні виконання зобов'язання у вказаний період, і відповідно позовна вимога позивача до відповідача про стягнення пені за несвоєчасне виконання обов'язку по виконанню робіт, що є предметом позову, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Основа будівництва" (61033, вул. Шевченка, 317, м. Харків, Харківська область; ідентифікаційний код 39596616) на користь Державного підприємства "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" (04071, вул. Нижній Вал, 21А, м. Київ, ідентифікаційний код 00994207) 1 497 654 (один мільйон чотириста дев'яносто сім тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн 00 (нуль) коп. попередньої оплати та судові витрати 22 464 (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят чотири) грн 81 (вісімдесят одна) коп. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

18 квітня 2018 року