ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2018 справа № 908/38/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи-1: від третьої особи-2: від третьої особи-3: від третьої особи-4: від третьої особи-5: ОСОБА_4 ОСОБА_5, довіреність №14-219 від 26.12.2017р. не з'явився ОСОБА_6, довіреність №68 від 28.12.2017р. не з'явився не з'явився не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області, с.Остриківка Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2017р. (повний текст підписано 08.12.2017р.) у справі№ 908/38/17 (суддя Дроздова С.С.), судді Топчій О.А., Носівець В.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ доОстриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області, с.Остриківка Токмацького району Запорізької області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Кабінет Міністрів України, м.Київ; 2. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ; 3. Запорізька обласна державна адміністрація, м.Запоріжжя; 4. Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, м.Запоріжжя; 5. Токмацька районна державна адміністрація, м.Токмак Запорізької області простягнення 2071172,38грн.
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ, позивач, звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача, Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області, с.Остриківка Токмацького району Запорізької області, про стягнення 997489,78грн. основного боргу, 87321,24грн. 3% річних, 986361,36грн. інфляційних.
Ухвалою суду першої інстанції від 13.02.2017р. до участі у справі залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України, м.Київ (третя особа-1), Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ (третя особа - 2), Запорізьку обласну державну адміністрацію, м.Запоріжжя (третя особа - 3), Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, м.Запоріжжя (третя особа - 4), Токмацьку районну державну адміністрацію, м.Токмак Запорізької області (третя особа - 5).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.12.2017р. (повний текст складено та підписано 08.12.2017р.) у справі №908/38/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено в повному обсязі.
Судове рішення мотивовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договором №14/5412/12 від 15.10.2012р. щодо повернення позивачу суми грошових коштів, отриманих ним за договором на добудову об'єкта газопостачання. Зокрема, місцевий господарський суд послався на положення ч.1 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , якою визначено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. За таких умов, на думку господарського суду Запорізької області, відповідач, як учасник господарських відносин, укладенням відповідного правочину самостійно врегулював для себе коло прав та обов'язків за відповідним господарським зобов'язанням. Враховуючи неналежне виконання вищеназваного грошового зобов'язання відповідачем, суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача щодо стягнення з Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області 3% річних та інфляційних, керуючись ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області у справі №908/38/17, Остриківська сільська рада Токмацького району Запорізької області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема, скаржник посилається на незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин частин 3, 4 статті 48 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), за умовами яких, на думку скаржника, спірне зобов'язання є недійсним з огляду на відсутність відповідних бюджетних асигнувань, отже, відповідач вважає, що за такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання, не утворюється бюджетна заборгованість та вони не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції неправомірно не взято до уваги Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22.12.2011р. Зокрема, відповідач посилається на виключення вказаним Законом України норм з Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Закону України «Про трубопровідний транспорт» щодо відшкодування забудовнику чи інвестору витрат на будівництво мереж постачання природного газу (об'єктів). З огляду на викладене, скаржник підсумовує, що законом встановлено звільнення бюджетної організації від обов'язку з повернення коштів за відсутності бюджетного асигнування, а також передбачено звільнення боржника від виконання обов'язку з відшкодування витрат на будівництво газопроводу, посилається при цьому також на ч.4 ст.14 ЦК України, як на підставу звільнення від цивільного обов'язку та його виконання.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи сформовано наступний склад колегії: головуючий Зубченко І.В., судді Чернота Л.Ф., Татенко В.М.
15.12.2017р. набув чинності Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) в новій редакції відповідно до Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-19 від 03.10.2017р.
Так, згідно ч.1 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ГПК України).
Таким чином, розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку ГПК України в редакції, що діє з 15.12.2017р.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі №908/38/17, зобов'язано позивача та третіх осіб до 26.02.2018р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання іншим учасникам справи.
27.02.2018р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, за змістом якого зазначено про відсутність будь-яких взаємовідносин із відповідачем щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування.
На електронну адресу та через канцелярію суду від Кабінету Міністрів України надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. За твердженнями третьої особи-1, будь-яких зобов'язань фінансового характеру Кабінету Міністрів України перед Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не передбачено договором №14/5412/12 від 15.10.2012р. Також заявник наголошує, що Остриківська сільська рада добровільно погодилася стати замовником виробництва, при цьому Кабінет Міністрів України не було повідомлено, що на нього покладаються певні зобов'язання за договором, відповідач також не звертався до третьої особи - 1 з відповідними пропозиціями.
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» направило засобами поштового зв'язку відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує, що доводи апелянта про недійсність зобов'язання за відсутності бюджетних асигнувань є неспроможними, зазначає про наявність судової справи №908/489/17 про визнання недійсним договору №14/5412/12 від 15.10.2012р., за підсумками якої у задоволенні позову Остриківської сільської ради відмовлено. Наводить обставини щодо неможливості ототожнення понять бюджетного та господарського зобов'язання, якими оперує скаржник. Зазначає, що при укладенні договору сторони діяли на підставі вільного волевиявлення, посилається на норми ч.1 ст.16 та ч.1 ст.18 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» , за приписами яких органи місцевого самоврядування є юридичними особами, що діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону, а відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються, зокрема, на договірній основі. Посилається на норми ЦК України та ГК України щодо обов'язковості зобов'язання. На переконання заявника рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на що просить залишити оспорюване рішення господарського суду Запорізької області без змін.
У зв'язку зі звільненням у відставку судді Татенка В.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду, за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2018р. призначено розгляд справи на 20.03.2018р.
З метою дотримання строків розгляду справи, у зв'язку з перебуванням у відпустці на день розгляду справи судді зі складу колегії ОСОБА_7, на підставі розпорядження керівника апарату суду, за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2018р. відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про участь у судовому засіданні 20.03.2018р. у справі №908/38/17 в режимі відеоконференції з викладених в ухвалі підстав.
У судове засідання 20.03.2018р. з'явився представник третьої особи-1, представники інших учасників справи не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.
З огляду на неявку в судове засідання представника Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області, стосовно якого відсутні відомості щодо повідомлення про дату, час і місце судового засідання, судова колегія, враховуючи приписи п.11 ст.270 ГПК України, дійшла висновку про відкладення розгляду справи на 16.04.2018р. Ухвалою суду від 20.03.2018р., разом з іншим, відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
На поштову адресу суду від Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надійшли заява та клопотання про врахування під час вирішення справи практики Верховного Суду, сформованої під час розгляду справ №922/541/17, №908/489/17 та №908/1076/17.
У судовому засіданні 16.04.2018р. представники Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Кабінету Міністрів України проти вимог апеляційної скарги заперечили з мотивів, викладених у відзивах на апеляційну скаргу, просили рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін.
Відповідач та треті особи - 2, 3, 4, 5 явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили.
Враховуючи належне повідомлення учасників господарської справи №908/38/17 про час та місце судового засідання, беручи до уваги, що їх явка не була визнана судом обов'язковою, з огляду на те, що позиція відповідача викладена в апеляційній скарзі, а позиція позивача та третіх осіб -1, 4 - у відзивах на неї, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представників відповідача та третіх осіб - 2, 3, 4, 5 за наявними матеріалами у справі. При цьому судовою колегією враховано клопотання третьої особи - 4, викладене у резолютивній частині відзиву на апеляційну скаргу, про розгляд апеляційної скарги за відсутності уповноваженого представника Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.), дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч. 1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Відповідно до ст.ст. 222, 223 ГПК України та п. 17.7 Перехідних положень ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) здійснено фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу та складено протокол судового засідання.
16.04.2018р. у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзиви на неї, заслухавши представників позивача та третьої особи-1, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється учасниками справи, 15.10.2012р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (далі - Нафтогаз) та Остриківською сільською радою Токмацького району Запорізької області (далі - замовник) на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009р. №1001-р «Про добудову підвідних газопроводів» (далі - розпорядження) укладено договір №145412/12 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого Національна акціонерна компаній «Нафтогаз України» , відповідно до розпорядження та на умовах цього договору, на підставі затвердженого рішенням правління Нафтогазу «Переліку об'єктів газопостачання, у спорудженні яких передбачено фінансову участь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - перелік) та графіку фінансування спорудження об'єкта газопостачання (додаток 1), здійснює фінансування добудови об'єкта газопостачання: «Газопостачання сіл Трудове, Урожайне Токмацького району Запорізької області. III черга будівництва» (далі - об'єкт), а замовник зобов'язується здійснити добудову об'єкта, введення його в експлуатацію згідно з діючим законодавством України і умовами договору, забезпечити передачу його, як цілісного об'єкта у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на баланс спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації та повернути грошові кошти, отримані від Нафтогазу на добудову об'єкта.
Відповідно до п.2.1.1 договору, Нафтогаз при наявності фінансової можливості зобов'язаний здійснити фінансування добудови об'єкта за рахунок власних коштів (не коштів державного бюджету) в обсягах, передбачених фінансовим планом Нафтогазу на відповідний період, згідно з додатком 1. Фінансування здійснюється шляхом банківських переказів грошових коштів на рахунок замовника або іншими способами, що не суперечать діючому законодавству України.
Серед обов'язків замовника, зокрема, зазначено: обов'язок своєчасно здійснити всі необхідні дії для отримання компенсації витрат на добудову об'єкта газопостачання для забезпечення повернення Нафтогазу в установлений даним договором термін суми грошових коштів, перерахованих ним на добудову об'єкта газопостачання (п.2.3.14 договору); протягом року, наступного за роком введення об'єкта в експлуатацію, повернути Нафтогазу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Нафтогазу, суму грошових коштів, отриманих від Нафтогазу на добудову об'єкта (п.2.3.15).
Загальний обсяг фінансування за договором складає 1927493,00грн. (п.3.1).
Пунктом 3.3 договору сторони узгодили, що фінансування Нафтогазом робіт із завершення будівництва об'єкта буде здійснюватись у межах витрат, передбачених фінансовим планом та збалансованим бюджетом грошових коштів Нафтогазу на відповідний період.
Згідно з п.7.1 договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх підписів печатками та діє до повного повернення Нафтогазу суми грошових коштів, перерахованих ним в якості фінансування добудови об'єкта згідно з договором.
Згідно з розпорядженням від 26.08.2009р. №1001-р «Про добудову підвідних газопроводів» : Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства палива та енергетики та Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» щодо фінансування Компанією робіт з добудови підвідних газопроводів (далі - газопроводи) відповідно до затвердженого Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» переліку; взято до відома, що для забезпечення добудови газопроводів Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» укладає відповідні договори із замовниками їх будівництва на загальну суму фінансування, визначену фінансовим планом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ; Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській держадміністраціям сприяти відведенню земельних ділянок для добудови газопроводів та підготовці необхідних дозвільних документів, а також введенню добудованих газопроводів в експлуатацію та передачі їх у державну власність; Міністерству палива та енергетики забезпечити передачу профінансованих за рахунок коштів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та її дочірніх підприємств об'єктів незавершеного будівництва газопроводів або їх часток у державну власність з подальшим введенням в установленому законодавством порядку цілісних об'єктів в експлуатацію; Міністерству палива та енергетики забезпечити контроль за обґрунтованістю та цільовим використанням коштів, виділених на добудову зазначених газопроводів.
На виконання зобов'язань за договором Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 15.10.2012р. перерахувало Остриківській сільській раді Токмацького району Запорізької області 997493,00грн.
Об'єкт побудовано та введено в експлуатацію, що підтверджується копією декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 09.11.2012р. за № ЗП14312214588.
28.12.2013р. відповідач повернув позивачеві грошові кошти в розмірі 3,22грн.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині повернення позивачу грошових коштів, отриманих на добудову об'єкта газопостачання, і, відповідно, нарахованих на суму заборгованості 3% річних та інфляційних.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтями 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з приписами ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом (статтею 625 ЦК України) право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Задовольняючи позов у повному обсязі, місцевий господарський суд обґрунтовано виходив з того, що: зобов'язання з повернення коштів Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Остриківською сільською радою Токмацького району Запорізької області у визначений договором строк (з огляду на введення об'єкту в експлуатацію у 2012р. та враховуючи умови п.2.3.15 договору - до 31.12.2013р.) не виконано; відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання. Наведені висновки місцевого господарського суду є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах норм матеріального і процесуального права.
Так, за змістом ч.2 ст.617 ЦК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005р. у справі "ОСОБА_5 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі № 11/446).
Згідно з приписами статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч.1 ст.1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, то відсутність у Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області необхідних коштів або взяття нею зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє її від обов'язку виконати зобов'язання за договором.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2018р. у справі №924/29/17.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду Запорізької області про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів у розмірі 997489,78грн., 3% річних у розмірі 87321,24грн. за період з 01.01.2014р. по 01.12.2016р. та інфляційних у розмірі 986361,36грн. за період лютий 2014р. - листопад 2016р. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на вищенаведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи, викладені відповідачем у апеляційній скарзі, є безпідставними та жодною мірою не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.
За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Остриківської сільської ради Токмацього району Запорізької області, с.Остриківка Токмацького району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2017р. (повний текст підписано 08.12.2017р.) у справі №908/38/17 - залишити без задоволення .
Рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2017р. (повний текст підписано 08.12.2017р.) у справі №908/38/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
У судовому засіданні 16.04.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 23.04.2018р.
Головуючий І.В. Зубченко
Судді: О.В. Стойка
ОСОБА_3
Надруковано 12 прим.: 2- позивачу; 2 - відповідачу; 1 - третій особі-1; 1 - третій особі-2; 1 - третій особі-3; 1 - третій особі-4; 1 - третій особі-5; 1- до справи; 1- ДАГС; 1 - ГСЗО
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2018 |
Оприлюднено | 24.04.2018 |
Номер документу | 73562411 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Зубченко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні