Рішення

від 20.04.2018 по справі 923/103/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2018 року Справа № 923/103/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., при секретарі судового засідання Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Херсонській області

до відповідача-1: Новозбур"ївської сільської ради, Голопристанського району Херсонської області

відповідача-2: ОСОБА_2 районної державної адміністрації Херсонської області

про скасування Державного акта на право колективної власності

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідачів - не з'явились

Позивач ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Херсонській області звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до відповідача-1 Новозбур'ївської сільської ради, Голопристанського району Херсонської області, відповідача-2 ОСОБА_2 районної державної адміністрації Херсонської області про скасування Державного акта на право колективної власності.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на підставі рішення Новозбур'ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 14.09.1999р. №37 Приватно-орендному підприємству "Червоний Жовтень" передано у колективну власність 8424,7 га земель для сільськогосподарського використання, у зв'язку з чим було видано Державний акт на право колективної власності на землю.

У зв'язку з тим, що Приватно-орендне підприємство "Червоний Жовтень" ліквідовано, земельна ділянка, яка за ним обліковується, належить до земель сільськогосподарського призначення, що обмежує позивача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Херсонській області у реалізації прав щодо розпорядження означеною земельною ділянкою, останній звернувся до суду.

Ухвалою суду від 26.02.2018р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

За приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 26.02.2018р. суд призначив підготовче засідання у справі на 27.03.2018р. та встановив сторонам строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.

14.03.2018р. відповідачем-2 ОСОБА_2 районною державною адміністрацією подано відзив на позовну заяву, в якому останній визнає позовні вимоги у повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову та просить розглянути справу за відсутності представника райдержадміністрації.

16.03.2018р. до суду надійшов відзив відповідача-1 Новозбур'ївської сільської ради Голопристанського району, в якому відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує, просить розглянути справу за відсутності представника сільської ради.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сулімовської М.Б. судове засідання, призначене на 27.03.2018р., не відбулося.

Ухвалою суду від 11.04.2018р. призначено підготовче засідання на 20.04.2018р.

В судове засідання представники сторін не з'явились.

19.04.2018р. та 20.04.2018р. від позивача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Херсонській області надійшли клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

18.04.2018р. відповідачами на електронну адресу господарського суду надіслано повторні заяви про розгляд справи без участі уповноважених представників та щодо визнання позовних вимог у повному обсязі.

Як зазначено вище, на виконання вимог господарського суду відповідачами ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та Новозбур'ївською сільською радою подано відзиви на позовну заяву (№01-30/473 від 12.03.2018р. і №02-22/146 від 13.03.2018р. відповідно), в яких останні визнають позовні вимоги ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення.

З огляду на викладене, суд констатує, що відповідачі визнали позов.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.

За приписами ч.3 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

З огляду на визнання відповідачами позову суд прийшов до висновку про ухвалення рішення у даній справі.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Новозбур'ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області №37 від 14.09.1999р. Приватно-орендному підприємству "Червоний Жовтень" передано у колективну власність 8424,7 га земель для сільськогосподарського використання, у зв'язку з чим видано Державний акт на право колективної власності на землю (а.с.11-13).

На підставі Указу Президента України від 08.08.1995р. "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям" в подальшому означена земельна ділянка була розпайована між членами Приватно-орендного підприємства "Червоний Жовтень" з одночасним формуванням резервного фонду.

Як зазначає позивач, після здійснення паювання майна Приватно-орендного підприємства "Червоний Жовтень" більша частина землі підприємства була отримана громадянами-пайовиками. При передачі земель у колективну власність сільськогосподарським підприємствам в обов'язковому порядку створювався резервний фонд земель.

Разом з тим, 14.09.2005р. юридичну особу Приватно-орендне підприємство "Червоний Жовтень" припинено, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру. Таким чином землі, що не підлягали паюванню, наразі залишаються зареєстрованими за ліквідованою особою, в тому числі землі сільськогосподарського призначення.

З посиланням на положення статті 91 ЦК України позивач зазначає, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Таким чином, після внесення 14.09.2005р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи Приватно-орендного підприємства "Червоний Жовтень", цивільна правоздатність підприємства припинилася, в тому числі і право колективної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Позивач зазначає, що перебування земельної ділянки у колективній власності суперечить Конституції України, діючому Земельному кодексу України, якими не передбачено таку форму власності на землю як колективну.

Крім цього, перебування земельної ділянки у колективній власності ліквідованого Приватно-орендного підприємства "Червоний Жовтень" перешкоджає ОСОБА_1 управлінню Держгеокадастру у Херсонській області здійснювати свої повноваження, визначені чинним законодавством, що і стало підставою для звернення останнього із даним позовом до суду.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст.3 ЗК України в редакції 1990 року, визначено форми власності на землю в Україні: державну, колективну, приватну, які є рівноправними.

Згідно ст.5 ЗК України в редакції 1990 року, земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. Землі у колективну власність передаються безплатно.

Земельний кодекс України в редакції 1990 року втратив чинність у зв'язку з прийняттям нового Земельного кодексу в 2001 році.

Частиною 3 ст. 78 ЗК України в редакції 2001 року встановлено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Стаття 84 ЗК України закріплює те, що до державної власності віднесено усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Як зазначено вище, рішенням Новозбур'ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області №37 від 14.09.1999р. Приватно-орендному підприємству "Червоний Жовтень" передано у колективну власність 8424,7 га земель для сільськогосподарського використання, у зв'язку з чим видано Державний акт на право колективної власності на землю.

Згідно ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва.

Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Одночасно стаття 10 даного Закону визначає, що земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди.

При цьому, члени підприємства реалізують своє право на отримання у власність земельних ділянок із земель колективної власності шляхом паювання останніх відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року, а відтак стають власниками саме земельних ділянок (паїв), а не власниками колективної власності на землю, суб'єктом власності на яку є само підприємство.

Так на підставі Указу Президента України від 08.08.1995р. "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям" означена земельна ділянка була розпайована між членами Приватно-орендного підприємства "Червоний Жовтень" з одночасним формуванням резервного фонду.

14.09.2005р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб внесено запис №14881280000000257 про припинення Приватно-орендного підприємства "Червоний Жовтень", код ЄДРПОУ 03784427, без утворення інших юридичних осіб правонаступників.

За змістом ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Положеннями п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності внаслідок припинення юридичної особи.

Таким чином, правосуб'єктність ПОП "Червоний Жовтень" втрачено ним як юридичною особою внаслідок припинення, а відтак втрачено можливість бути суб'єктом речових прав.

При цьому чинний Земельний кодекс України не передбачає порядку розподілу земель сільськогосподарського призначення при ліквідації самих сільськогосподарських підприємств, на відміну від вирішення такого ж питання щодо земель несільськогосподарського призначення, яке урегульовано положеннями ст. 30 ЗК України.

Не регулюють даного питання і інші нормативно-правові акти.

Тобто, у процесі реформування земельного законодавства склалась ситуація, коли правовий статус права власності на землі колективних сільськогосподарських підприємств законодавчо не урегульовано. У зв'язку з чим, само по собі трансформування права колективної власності в інші форми власності є неможливим, оскільки положення Конституції України не передбачають колективної форми власності на землю, законодавчо не встановлений орган, уповноважений приймати рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність та залишається не урегульованим сам процес припинення права колективної власності на земельну ділянку та подальший її перехід у державну чи комунальну власність.

Разом з цим, відсутність на даний час достатнього правового механізму визначення порядку розподілу сільськогосподарських земель колишніх КСП, на які видані Державні акти на право колективної власності, що є порушенням одного з елементів верховенства права - принципу правової визначеності, не може впливати на можливість органами, уповноваженими розпоряджатися відповідними землями, реалізовувати свої повноваження.

Так згідно з ч.4 ст.122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з Положенням про ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016р. №333, ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Херсонській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Херсонської області.

Отже, перебування у власності ліквідованого Приватно-орендного підприємства "Червоний Жовтень" на підставі Державного акту на праві колективної власності на землю земель резервного фонду, запасу та не розпайованих, перешкоджають позивачеві здійснювати свої повноваження, визначені чинним законодавством.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; зміна правовідношення; припинення правовідношення та інші.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено способи захисту прав на земельні ділянки. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до положень ст. 140 Земельного кодексу України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені ст. 141 ЗК України, відповідно до якої визначено: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Як вбачається із зазначених правових норм, ЗК України не регулює питання припинення права колективної власності земельною ділянкою, у тому числі й у разі ліквідації власника земельної ділянки.

Разом з тим, Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

У державній власності, крім інших, залишаються г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

У разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Отже, відповідно до наведених приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими, а позивач не може зареєструвати за собою право власності на земельні ділянки та здійснити свої повноваження через наявність зареєстрованого права колективної власності юридичної особи, що ліквідована.

Згідно ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

За таких обставин, визнання таким, що втратив чинність та скасування Державного акту на право колективної власності на землю, Серія ХС, виданого Приватно-орендному підприємству "Червоний Жовтень" Новозбур'ївської сільської ради на підставі рішення Новозбур'ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області №37 від 14.09.1999р., є засобом усунення перешкод у здійсненні позивачем ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Херсонській області своїх повноважень щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення у межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідач-1 Новозбур'ївська сільська рада Голопристанського району Херсонської області у відзиві на позовну заяву №02-22/146 від 13.03.2018р., що підписаний сільським головою ОСОБА_4, визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач-2 ОСОБА_2 районна державна адміністрація Херсонської області у відзиві від 12.03.2018р. №01-30/473 позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення. Визнання позову у відзиві вчинено уповноваженим представником відповідача -2 начальником відділу ОСОБА_5, яка діє від імені райдержадміністрації за довіреністю від 01.03.2018р. №01-30/117 без обмежень щодо представництва.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік прав та обов'язків учасників справи.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

Частиною 1 ст.191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Враховуючи, що визнання відповідачами позову не суперечить положенням чинного законодавства та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Херсонській області, дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням викладеного, враховуючи задоволення судом позовних вимог, судовий збір у сумі 881,00грн. (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову), підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів по 440,50 грн. з кожного, інша його частина (50 відсотків) - 881,00 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.185, ч.4 ст. 191, ст.ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати таким, що втратив чинність та скасувати Державний акт на право колективної власності на землю, Серія ХС, виданий Приватно-орендному підприємству "Червоний Жовтень" Новозбур'ївської сільської ради на підставі рішення Новозбур'ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області №37 від 14.09.1999р.

3. Стягнути з Новозбур'ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 26285135, 75631, Херсонська область Голопристанський район, с.Нова Збур'ївка, вул.Центральна, 155) на користь ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, м.Херсон, вул.Університетська, 136-а) - 440 (чотириста сорок грн.) 50 коп. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_2 районної державної адміністрації Херсонської області (код ЄДРПОУ 04060051, 75600, м.Гола Пристань Херсонської області, вул.1 Травня, 41) на користь ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, м.Херсон, вул.Університетська, 136-а) - 440 (чотириста сорок грн.) 50 коп. судового збору.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ст.256 ГПК України).

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено і підписано 20.04.2018р.

Суддя М.Б. Сулімовська