Постанова

від 18.04.2018 по справі 359/1728/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 359/1728/16-ц

провадження № 61-1872св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П.

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Бориспільське лісове господарство ,

представник державного підприємства Бориспільське лісове господарство - Анісімов ФедірХарлампійович,

відповідачі: Київська обласна державна адміністрація, Бориспільська районна державна адміністрація, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, публічне акціонерне товариство Юнекс Банк ,

представник ОСОБА_4 - ОСОБА_32,

представник ОСОБА_15 - ОСОБА_33,

представник ОСОБА_2 - ОСОБА_65,

представник ОСОБА_35 - ОСОБА_36,

представник інших відповідачів (фізичних осіб) - ОСОБА_37,

представники Київської обласної державної адміністрації: Іскоростенська СвітланаЯрославівна, Кучма Олена Михайлівна,

представник Бориспільської районної державної адміністрації - Завірюха Олексій Васильович,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, обслуговуючий кооператив Садівниче товариство Поляна 2011 , публічне акціонерне товариство Київенерго , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Меленна Тетяна Костянтинівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гарасюта ОлесяВолодимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінчук Ігор Анатолійович, Реєстраційна служба Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області,

представники публічного акціонерного товариства Київенерго : Масюкова Наталія Валентинівна, Дмитроченко Дмитро Сергійович, Беспалий СергійДмитрович,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області у складі судді Журавського В. В. від 24 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області у складі колегії суддів: Савченка С. І., Білоконь О. В., Гуля В. В. від 12 жовтня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2016 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Бориспільське лісове господарство (далі - ДП Бориспільське лісове господарство ) з позовом до Київської обласної державної адміністрації (далі - Київська ОДА), Бориспільської районної державної адміністрації (далі - Бориспільська РДА), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, публічного акціонерного товариства Юнекс Банк (далі - ПАТ Юнекс Банк ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, обслуговуючий кооператив Садівниче товариство Поляна 2011 (далі - ОК СТ Поляна 2011 ), публічне акціонерне товариство Київенерго (далі - ПАТ Київенерго ), Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Меленна Т. К., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гарасюта О. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінчук І. А., Реєстраційна служба Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, про визнання недійсними розпоряджень, рішень, договору іпотеки, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженнями голови Київської ОДА від 09 квітня 2008 року № № 500, 501, 503, 504, 506, 507, 509 вилучено з постійного користування ДП Бориспільське лісове господарство земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 6,93 га, змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та передано у власність ОСОБА_46, ОСОБА_61, ОСОБА_44, ОСОБА_41, ОСОБА_43, ОСОБА_45, ОСОБА_42, які 06 червня 2008 року отримали державні акти на право власності на земельні ділянки.

Прокурор указував, що передача ділянок у власність громадян відбулася з порушенням вимог ЗК України і ЛК України. Зокрема, розпорядження Київської ОДА видані упродовж одного дня, ними вилучено земельні ділянки для ведення лісового господарства загальною площею 6,93 га, які розташовані в одному кварталі лісництва і є єдиним лісовим масивом, що суперечить пункту 5 статті 27 ЛК України та частини дев'ятої статті 149 ЗК України, відповідно до яких розпорядження лісовими ділянками розміром більше 1 га та зміна їх цільового призначення належить до виключної компетенції Кабінету Міністрів України. Отже, Київська ОДА прийнявши розпорядження, перевищила свої повноваження.

У подальшому ОСОБА_46, ОСОБА_61, ОСОБА_44, ОСОБА_41, ОСОБА_43, ОСОБА_45, ОСОБА_42 провели відчуження земельних ділянок іншим особам, які у свою чергу провели послідуюче відчуження земельних ділянок відповідачам та їх поділ на кілька ділянок, отримавши державні акти на право власності на земельні ділянки. Вказував, що належна відповідачу ОСОБА_7 земельна ділянка обтяжена іпотекою і її іпотекодержателем є ПАТ Юнекс Банк . З огляду на незаконність набуття відповідачем прав власності на цю ділянку, договір іпотеки слід визнати недійсним.

Вважав, що відповідачі набули права власності на земельні ділянки за договорами незаконно, а тому ділянки необхідно на підставі статті 388 ЦК України витребувати із їх незаконного володіння на користь держави.

Посилаючись на указані обставини та уточнивши позовні вимоги, прокурор просив визнати недійсними: розпорядження Київської ОДА від 09 квітня 2008 року №№ 500, 501, 503, 504, 506, 507, 509 Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність ; розпорядження Бориспільської РДА від 06 квітня 2009 року № 1095 Про зміну цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_2 , від 16 лютого 2009 року № 691 Про зміну цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_3 та від 16 лютого 2009 року № 692 Про зміну цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_51 ;

визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки видані ОСОБА_2 серії НОМЕР_1, з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,9900 га; ОСОБА_3 з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,0922 га; ОСОБА_9 серії НОМЕР_4, з кадастровим номером НОМЕР_5, площею 0,1000 га; ОСОБА_10 серії НОМЕР_6, з кадастровим номером НОМЕР_7, площею 0,1000 га; ОСОБА_7 серії НОМЕР_8, з кадастровим номером НОМЕР_9, площею 0,1000 га; ОСОБА_15 серії НОМЕР_12, з кадастровим номером НОМЕР_10, площею 0,2000 га; ОСОБА_16 серії НОМЕР_11, з кадастровим номером НОМЕР_13, площею 0,1300 га; ОСОБА_17 серії НОМЕР_14, з кадастровим номером НОМЕР_15, площею 0,1500 га; серії НОМЕР_16, з кадастровим номером НОМЕР_17, площею 0,1500 га; серії НОМЕР_18, з кадастровим номером НОМЕР_19, площею 0,1000 га; серії НОМЕР_22, з кадастровим номером НОМЕР_20, площею 0,1000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_62 серії НОМЕР_21, з кадастровим номером НОМЕР_23, площею 0,1588 га; серії НОМЕР_24, з кадастровим номером НОМЕР_25, площею 0,1000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_63; серії НОМЕР_26, з кадастровим номером НОМЕР_28, площею 0,1000 га; серії НОМЕР_27, з кадастровим номером НОМЕР_29, площею 0,1000 га; ОСОБА_29 серії НОМЕР_30, з кадастровим номером НОМЕР_31, площею 0,1000 га; ОСОБА_30 серії НОМЕР_32, з кадастровим номером НОМЕР_33, площею 0,1000 га;

визнати недійсними рішення: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області від 28 жовтня 2015 року № 25642316, від 27 жовтня 2015 року № 25606511, від 28 жовтня 2015 року № 25652971, від 26 жовтня 2015 року № 25587249 про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на земельні ділянки; реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київській області від 21 травня 2014 року № 13212288 про реєстрацію за ОСОБА_26 права власності на земельну ділянку; від 07 жовтня 2014 року № 16296846 про реєстрацію за ОСОБА_17 права власності на земельну ділянку; від 10 грудня 2014 року № 17860210 про реєстрацію іпотечного договору від 04 жовтня 2011 року № 8631, укладеного між ПАТ Юнекс Банк та ОСОБА_7; приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Меленної Т. К. від 05 квітня 2013 року № 1429997 про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку; від 05 квітня 2013 року № 1426189 про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку; від 20 листопада 2015 року за № 26344790 про реєстрацію за ОСОБА_18 права власності на земельну ділянку; від 08 серпня 2013 року № 4845442 та від 08 травня 2014 року № 12924765 про реєстрацію за ОСОБА_19 права власності на земельні ділянки; від 02 лютого 2013 року № 215278 про реєстрацію за ОСОБА_20 права власності на земельну ділянку; від 12 листопада 2014 року № 17164560 про реєстрацію за ОСОБА_12 права власності на земельну ділянку; від 09 лютого 2013 року № 311111 про реєстрацію за ОСОБА_21 права власності на земельну ділянку; від 28 листопада 2014 року № 17567147 про реєстрацію за ОСОБА_23 права власності на земельну ділянку; від 30 серпня 2013 року № 5437253 про реєстрацію за ОСОБА_13 права власності на земельну ділянку; від 14 липня 2014 року № 14411203 про реєстрацію за ОСОБА_25 права власності на земельну ділянку; від 18 серпня 2015 року № 23752829 про реєстрацію за ОСОБА_27 права власності на земельну ділянку; від 28 листопада 2014 року № 17565642 про реєстрацію за ОСОБА_24 права власності на земельну ділянку; від 25 червня 2014 року № 14037303 про реєстрацію за ОСОБА_22 права власності на земельну ділянку; від 14 серпня 2013 року № № 5002820, 5003887, 5001977, 5000858 про реєстрацію за ОСОБА_28 права власності на земельні ділянки; від 30 травня 2013 року №№ 2735866, 2734572 про реєстрацію за ОСОБА_31 права власності на земельні ділянки; приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гарасюти О. В. від 18 червня 2013 року за № 3264423 про реєстрацію за ОСОБА_8 права власності на земельну ділянку; від 03 липня 2013 року за № 3627330 про реєстрацію за ОСОБА_14 права власності на земельну ділянку; приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінчук І. А. від 20 серпня 2013 року за № 5137866 про реєстрацію за ОСОБА_11 права власності на земельну ділянку; приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П. від 18 грудня 2014 року за № 18126810 про реєстрацію за ПАТ Київенерго права власності на земельну ділянку;

визнати недійсним іпотечний договір від 04 жовтня 2011 року № 8631, укладений між ПАТ Юнекс Банк та ОСОБА_7;

витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,9900 га з кадастровим номером НОМЕР_2; ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0922 га з кадастровим номером НОМЕР_3; ОСОБА_4 земельні ділянки площею 0,1238 га з кадастровим номером НОМЕР_34, НОМЕР_36 площею 0,123 га, НОМЕР_35 площею 0,1238 га, НОМЕР_37 площею 0,122 га; ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,125 га з кадастровим номером НОМЕР_38; ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,125 га з кадастровим номером НОМЕР_39; ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_5; ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_7; ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_9; ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_40; ОСОБА_11 земельну ділянку площею 0,1200 га з кадастровим номером НОМЕР_41; ОСОБА_14 земельну ділянку площею 0,1377 га з кадастровим номером НОМЕР_42; ОСОБА_15 земельну ділянку площею 0,2000 га з кадастровим номером НОМЕР_10; ОСОБА_35 земельну ділянку площею 0,1300 га з кадастровим номером НОМЕР_13; ОСОБА_17 земельні ділянки площею 0,1500 га з кадастровим номером НОМЕР_15, площею 0,1500 га з кадастровим номером НОМЕР_17, площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_19, площею 0,1588 га з кадастровим номером НОМЕР_23, площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_28, площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_29, площею 0,4534 га з кадастровим номером НОМЕР_43; ОСОБА_63 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_25, площею 0,1000 га; ОСОБА_18 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_44, площею 0,1053 га ; ОСОБА_19 земельні ділянки площею 0,1500 га з кадастровим номером НОМЕР_45 та площею 0,1536 га з кадастровим номером НОМЕР_46; ОСОБА_20 земельну ділянку площею 0,1500 га з кадастровим номером НОМЕР_47; ОСОБА_12 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_48; ОСОБА_21 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_49; ОСОБА_23 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_50; ОСОБА_13 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_51; ОСОБА_25 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_52; ОСОБА_26 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_53; ОСОБА_27 земельну ділянку площею 0,1500 га з кадастровим номером НОМЕР_54; ОСОБА_24 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_55; ОСОБА_22 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_56; ОСОБА_28 земельні ділянки площею 0,1453 га з кадастровим номером НОМЕР_57, площею 0,1500 га з кадастровим номером НОМЕР_58, площею 0,1438 га з кадастровим номером НОМЕР_59, площею 0,1200 га з кадастровим номером НОМЕР_60; ОСОБА_29 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_31; ОСОБА_30 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_61; ПАТ Київенерго земельну ділянку площею 0,0100 га з кадастровим номером НОМЕР_62; ОСОБА_62 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_20, загальною вартістю 154 058 грн 40 коп., які розташовані в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2017 року в задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП Бориспільське лісове господарство відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень, на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава, в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів. Оскільки держава в особі Кабінету Міністрів України могла довідатися про порушення її прав і законних інтересів в особі її органу Київської ОДА як суб'єкта владних повноважень з часу ухвалення оскаржуваних розпоряджень у квітні 2008 році, то саме держава несе ризик спливу строку позовної давності. З урахуванням наведеного, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що прокурор пропустив строк позовної давності на звернення до суду за захистом порушеного права, не навівши поважність причин пропуску такого строку, а відповідачі заявили про застосування позовної давності, що є підставою для відмови в позові.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову прокурора у зв'язку із пропуском строку позовної давності, оскільки Кабінет Міністрів України в силу наділених повноважень через спеціально уповноважені органи в галузі земельних відносин, що здійснюють контроль за використанням та охороною земель, міг довідатися про порушене право з моменту прийняття оспорюваних розпоряджень у квітні 2008 році, проте з позовом прокурор в інтересах Кабінету Міністрів України звернувся лише у лютому 2016 року.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, перший заступник прокурора Київської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що виникнення права на позов пов'язано не з моментом порушення цивільного права суб'єкта, що його реалізує, а з моментом, коли цей суб'єкт довідався чи міг довідатися про таке порушення, а тому суд невірно визначив момент, з якого почався перебіг строку позовної давності, у зв'язку з чим необґрунтовано застосував наслідки його спливу.

У лютому 2018 року представник ПАТ Київенерго подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що про порушення своїх прав органи, уповноважені здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, довідалися у 2008 році, а тому, звернувшись до суду із позовом у 2016 році, прокурор пропустив строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України, поважності причин пропуску такого строку прокурор не навів.

У березні 2018 року представник Київської ОДА подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін. При цьому, зазначаючи, що Київська ОДА діяла в межах своїх повноважень, оскільки оспорюваними розпорядженнями вилучались земельні ділянки площею 0,99 га кожна, тоді як Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, площею понад 1 га. Доводи про перевищення головою облдержадміністрації своїх повноважень ґрунтуються лише на припущеннях першого заступника прокурора Київської області. Також судами попередніх інстанцій правильно застосовано строки позовної давності, оскільки прокуратура мала всі права і передбачені законом можливості дізнатися про порушення державних інтересів в межах строку позовної давності.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

29 січня 2018 року вказана справу надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга першого заступника прокурора Київської області не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що 09 квітня 2008 року Київською ОДА було винесено розпорядження №№ 500, 501, 503, 504, 506, 507, 509, якими вилучено з постійного користування ДП Бориспільський лісгосп земельні ділянки лісогосподарського призначення, загальною площею 6,93 га, змінено їх цільове призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев, затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_46, ОСОБА_61, ОСОБА_44, ОСОБА_41, ОСОБА_43, ОСОБА_45, ОСОБА_42 по 0,99 га кожному для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

06 червня 2008 року на підставі вказаних розпоряджень управлінням Держкомзему в Бориспільському районі Київської області вказані громадяни отримали державні акти на їх земельні ділянки.

У подальшому частина землевласників на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок відчужили отримані земельні ділянки іншим громадянам, зокрема,ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які у 2008 році отримали державні акти на право власності на вказані земельні ділянки.

У свою чергу ОСОБА_3 здійснив поділ земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_63 площею 0,9900 га, в результі чого було сформовано сім окремих земельних ділянок, та поділ земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_64 площею 0,1922 га ще на дві земельні ділянки, отримавши на них державні акти на право власності.

У подальшому ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу відчужив належні йому земельні ділянки іншим громадянам, в тому числі і на користь ОСОБА_7, які у свою чергу також їх відчужували, деякі з них здійснюючи також їх поділ на окремі земельні ділянки.

На підставі іпотечного договору від 04 жовтня 2011 року ОСОБА_7 передав в іпотеку ПАТ Юнекс Банк належну йому земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_9.

Звертаючись до суду з указаним позовом, прокурор посилався на те, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення, віднесені до категорії лісів і вибули з володіння держави в особі Кабінету Міністрів України та з користування ДП Київське лісове господарство поза їх волею, тому, правові акти індивідуальної дії голи обласної державної адміністрації були спрямовані на розпорядження землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка значно перевищувала 1 га, розпорядження якими відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України, отже, голова обласної державної адміністрації перевищив надані законом повноваження .

Представники Київської ОДА, ПАТ Київенерго та представники фізичних осіб - ОСОБА_65 і ОСОБА_37 звернулися до суду першої інстанції із заявами про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

На підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За частиною другою статті 3 ЦПК України 2004 року у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Одним з таких органів є прокуратура, на яку пунктом 2 статті 121 Конституції України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, покладено представництво інтересів держави у випадках, визначених законом.

Статтею 45 ЦПК України 2004 року передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

У разі прийняття судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України 2004 року, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 рокуу справі № 6-2469цс16 , прийнятій за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень в порядку Глави 3 Розділу V ЦПК України 2004 року.

Так, суди установивши, що у лютому 2016 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, який довідався у 2008 році про те, що відбулась незаконна передача у приватну власність земельних ділянок, оскільки мав повноваження контролю та виявлення порушень при прийнятті рішення органом місцевого самоврядування, дійшли правильного висновку про те, що уповноважений державою орган покладених на нього законом обов'язків щодо усунення вказаних порушень в межах позовної давності не виконав.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно зазначив підставу для відмови в задоволенні позову - сплив строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого просили відповідачі, оскільки прокурор звернувся до суду з позовом за захистом інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України щодо визнання недійсними розпоряджень Київської ОДА від 09 квітня 2008 року та Бориспільської РДА від 06 квітня 2009 року, державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок у власність держави в особі Кабінету Міністрів України, лише 24 лютого 2016 року, тобто із пропуском трирічного строку позовної давності, що є підставою для відмови в позові.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:В. І. Журавель В. М. Коротун В. І. Крат В. П. Курило