Ухвала

від 24.04.2018 по справі 352/1303/17

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1303/17

Провадження № 1-кп/352/66/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 р. м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

з участю проокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Івано-Франківську обвинувальний акт, який надійшов до суду від прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області укримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 3201509000000073 від 07.12.2015 р. відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, утриманця двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , з вищою освітою, працюючого заступником директора ТзОВ «Геліос Енерджі», військовозобов`язаного, депутатом не обирався, не судимого,

за підозрою у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 212 ч. 1 КК України,-

в с т а н о в и в :

органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що будучи службовою особою, ухилився від сплати податку, що входить в систему оподаткування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в значних розмірах.

Досудовим слідством встановлено, що що ОСОБА_5 , перебуваючи упродовж 2013-2014 років на посаді директора ТзОВ "Геліос Енерджі" (код ЄДРПОУ 38301747), який у силу своїх службових повноважень і обов`язків був наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, діючи умисно, усупереч вимог п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, ухилився від сплати 1155000 грн податку на прибуток підприємства, що є значним розміром.

Так, ТзОВ "Геліос Енерджі" під керівництвом ОСОБА_5 протягом 2013-2014 років здійснювало господарську діяльність, пов`язану з виробництвом електричної енергії та наступним її продажем ДП "Енергоринок" на підставі договору №9990/02 від 27.11.2013 р.

При цьому, упродовж 2013 року та січня-липня 2014 року ТзОВ "Геліос Енерджі", відповідно до підпункту "в" пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, звільнялося від оподаткування прибутку, отриманого від основної діяльності, тобто від вироблення електричної енергії виключно з відновлюваних джерел енергії.

Однак, з 03.08.2014 р. згідно підпункту 21 пункту 1 Закону України від 31.07.2014 р. №1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" звільнення від оподаткування прибутку підприємств галузі електроенергії, які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії, було скасоване.

Таким чином, скасування пільгового оподаткування, яким користувалося ТзОВ "Геліос Енерджі" до 03.08.2014 р., зобов`язувало зазначене товариство визначати податкове зобов`язання з податку на прибуток за загальними правилами оподаткування.

У зв`язку з цим ОСОБА_5 , діючи з умислом на ухилення від сплати податку як директор ТзОВ "Геліос Енерджі", будучи зацікавленим у результатах його фінансово-господарської діяльності, вирішив мінімізувати сплату податку на прибуток, який згідно ст.9 Податкового кодексу України відноситься до загальнодержавних податків, шляхом відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності неіснуючих господарських операцій, спрямованих на формування безпідставних витрат, що давало можливість зменшувати об`єкт оподаткування з податку на прибуток.

Зокрема ОСОБА_5 , діючи з указаною метою та від імені ТзОВ "Геліос Енерджі", за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (часу та місця) підписав договір №SUA-01-13 від 01.07.2013 р., згідно якого ТзОВ"Солартек УА" (м. Київ, код ЄДРПОУ 37996056) нібито мало надати послуги інжинірингу, експлуатувати та обслуговувати сонячну електростанцію потужністю 3993 кВт, яка розташована в с. Радча Тисменицького району Івано-Франківської області та використовувалася ТзОВ"Геліос Енерджі" для вироблення електроенергії.

При цьому, від імені ТзОВ "Солартек УА" виступила ОСОБА_6 , яка одночасно перебувала на посаді віце-директора ТзОВ "Геліос Енерджі" та була одним із підписантів договору від імені останнього.

Згідно зазначеного договору ТзОВ "Солартек УА" зобов`язувалося координувати: проектування та будівництво сонячної електростанції, підключення до енергосистеми, отримання дозвільних документів, співпрацю з ОРЕ, отримання зеленого тарифу, а також здійснювати профілактичне обслуговування технологічного обладнання сонячної електростанції, її утримання, контроль та забезпечення роботи сонячної електростанції, проведення необхідних ремонтних робіт, надання консультацій та роз`яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок щодо законодавства, складати заяви, скарги та інші документи правового характеру.

Наведене вимагало наявності відповідних спеціалістів у галузі електроенергетики, певних допусків з енергобезпеки, якими ТзОВ "Солартек УА" не володіло, що унеможливлювало виконання робіт згідно зазначеного договору.

Не маючи можливості виконати умови вказаного договору та розуміючи удаваність укладеної з ТзОВ "Геліос Енерджі" угоди, ТзОВ "Солартек УА" в особі ОСОБА_6 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (часу та місця), оформило з ПП "НП "Хіміч" (м. Київ, код ЄДРПОУ 38075025) договір аналогічного змісту, яке також не мало будь-яких можливостей надати зазначені в договорі послуги та виконати певні роботи.

Підписавши договір про надання послуг інжинірингу, експлуатацію та обслуговування сонячної електростанції потужністю 3993 кВт №SUA-01-13 від 01.07.2013.р. та достовірно знаючи про його невиконання в майбутньому, ОСОБА_5 отримав від невстановлених осіб підроблений акт прийняття-передачі виконання робіт (надання послуг) від 31.12.2014 р. на загальну суму 7700 000 грн, у тому числі 1 283 333 грн податку на додану вартість, а також податкову накладну №1 від 31.12.2014 р., якими було оформлено неіснуючі (безтоварні) господарські операції з надання послуг та обслуговування сонячної електростанції товариством "Солартек УА".

При цьому такі недостовірні документи були датовані 31.12.2014 р. попри оформлення договору ще 01.07.2013, що давало можливість включити 6416667грн до складу витрат товариства "Геліос Енерджі" та, з огляду на скасування пільг зі сплати податку на прибуток, зменшити дохід, отриманий від реалізації виробленої з відновлювальних джерел електричної енергії.

Маючи у своєму розпорядженні вказані підроблені документи, ОСОБА_5 використав їх при складанні податкової звітності шляхом включення 6416667 грн до рядка 06.4 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, яка була подана до Тисменицької оДПІ, збільшивши у такий спосіб на вказану суму витрати товариства, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Таким чином, ОСОБА_5 , будучи директором ТзОВ"Геліос Енерджі", тобто службовою особою, діючи в порушення вимог п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, умисно ухилився від сплати 1155000 грн податку на прибуток підприємства за 2014рік, що становило 1896 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.212 КК України, на підставіст .49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності, свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю.

Прокурор не заперечував щодо звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 212 ч. 1КК України на підставіст.49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності, відповідно до ст.ст. 285-288 КПК України.

ОСОБА_5 роз`яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження.

Досудовим розслідуванням встановлено, що злочин, передбачений ст. 212 ч. 1КК України, вчинений ОСОБА_5 упродовж 2013-2014 років.

Вчинений ОСОБА_5 злочин, передбачений ст. 212 ч. 1КК України згідност. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, за який передбачено максимальне покарання у виді штрафу в розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно дост. 49 КК України,особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Згідно ч. 3ст. 49 КК України,перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Судом встановлено, що перебіг давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не припинявся, останній не ухилялася від слідства, та до закінчення строків давності не скоїв нового злочину.

Згідно ч.2ст. 284 КПК України,кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно дост. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно дост. 288 КПК України,суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що з дня вчинення ОСОБА_5 неправомірного діяння передбаченого ст. 212 ч. 1 КК України , який згідно ст.12 КК України відносяться до категорії невеликої тяжкості злочинів, минуло понад два роки, а відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 КК України дворічний строк притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинене неправомірне діяння сплив, то його слід звільнити від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності. Будь-які інші обставини, які б виключали можливість застосування щодо ОСОБА_5 норм ст. 284 КПК України та ст. 49 КК України, судом не встановлені.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання про відшкодування судових витрат понесених на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Керуючисьст. 49 КК України, ст. ст.284 - 286,288,314 -316,372 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ст. 212 ч. 1 КК України у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 3201509000000073 від 07.12.2015 р. , на підставіст.49 КК України,у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 3201509000000073 від 07.12.2015 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 212 ч. 1 КК України - закрити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави (код ЄДРПОУ 37952250, розрахунковий рахунок -31112115700002, банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача 836014) 15846,40 грн. понесених КНДІСЕ МЮ України, Тернопільське відділення, судових витрат на проведення судово-економічної експертизи № 991/16/339/340/17-22 від 26.04.2017 р.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області через Тисменицький районний суд, Івано-Франківської області протягом семи діб з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1