Рішення

від 23.04.2018 по справі 805/4371/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 р. Справа№805/4371/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Рітал про визнання недійсними установчих документів,

в с т а н о в и в:

Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління ДФС в Донецькій області звернулася до суду з позовом до ПП ВКФ Рітал , у якому просить визнати недійсними з моменту реєстрації установчі документи вказаного підприємства.

Посилається на те, що державна реєстрація підприємства здійснена задля мінімізації податкових зобов'язань іншим особам, діяльність фактично не здійснювалася, підприємство не знаходиться за місцем реєстрації, свідоцтво платника ПДВ анульовано у 2015 році.

Ухвалою суду від 11 вересня 2015 року у справі відкрито провадження, яке зупинялось ухвалами суду від 25 вересня 2015 року, від 14 березня 2018 року.

Ухвалою суду від 14 березня 2018 року замінено Позивача на правонаступника - Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області.

До судового засідання, призначеного на 23 квітня 2018 року сторони не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

На підставі статей 205, 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за відсутності представників сторін та без здійснення фіксування судового процесу.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

ПП ВКФ Рітал зареєстроване в якості юридичної особи 22 квітня 1998 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис від 21 квітня 2005 року, за адресою: 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Леніна, будинок 46. Взято на облік як платника податків 05 травня 1998 року. Код ЄДРПОУ 25580197.

Згідно з довідкою Жовтневої ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 19 липня 2015 року, та актом від 24 червня 2015 року № 127/05-81-15-01, ПП ВКФ Рітал не знаходиться за вказаною адресою.

Згідно Результатів опрацювання зібраної податкової інформації № 164/05-81-22-02/25580197, складених Жовтневою ОДПІ ГУ ДФС в Донецькій області 08 липня 2015 року у зв'язку з відсутністю ПП ВКФ Рітал за адресою місцезнаходження та неможливості здійснення перевірки, встановлено наступне.

28 березня 2015 році засновником ПП ВКФ Рітал ОСОБА_1 прийнято рішення про заміну керівника підприємства та призначено ним ОСОБА_2

30 березня 2015 року ОСОБА_1 прийнято рішення про виключення себе зі складу засновників підприємства та про включення до складу засновників ОСОБА_2 Цього ж дня між ними укладено договір продажу прав власника підприємства.

У квітні 2015 року здійснено державну реєстрацію зміни засновника, керівника, власника та місцезнаходження підприємства на місто Маріуполь, вулицю Леніна, будинок 46.

Для встановлення місцезнаходження підприємства оперуповноваженим ОУМ ОДПІ ГУ ДФС допитано свідка - директора ТОВ Авантаж плюс , яке здає в оренду офісні приміщення за відповідною адресою. Згідно з протоколом допиту свідка за вказаною адресою ПП ВКФ Рітал ніколи не здійснювало господарської діяльності, договори оренди з ним не укладалися.

Працівники, вказані у звітності Відповідача зі сплати єдиного внеску за 2015 рік, згідно з відомостями ЦБД виплачених доходів, заробітну плату в ПП ВКФ Рітал не отримували, а є працівниками інших юридичних осіб.

Також встановлено, що після реєстрації змін до установчих документів, у травні 2015 року ПП ВКФ Рітал зареєструвало податкові накладні на суму 16 998 068,4 грн, в тому числі ПДВ - 2 833 011,4 грн.

З наведеної суми 14 165 057 грн - оплата за надані Відповідачем послуги (юридичні, рекламні, маркетингові, експедиційні, вантажно-розвантажувальні), оформлена накладними від однієї дати - 31 травня 2015 року.

Одночасно, ПП ВКФ Рітал задекларувало податковий кредит на суму 2 831 669 грн за операціями з ТОВ Торговельний дім Метіода-М . За інформацією фіскального органу, вказана сума податкового кредиту сформована на підставі накладних, що не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з результатами дослідження фінансово-господарської діяльності контрагентів Відповідача, по відносинам з якими сформовані наведені суми податкових зобов'язань та кредиту, а саме - ТОВ РЛК Груп , ТОВ Макіївкокс , встановлено, що ТОВ РЛК Груп не знаходиться за адресою реєстрації, а електронна звітність з усіх підприємств, в тому числі ПП ВКФ Рітал , подається з однієї електронної адреси.

Рішенням Жовтневої ОДПІ ГУ ДФС в Донецькій області від 23 липня 2015 року анульовано свідоцтво платника ПДВ ПП ВКФ Рітал .

Станом на момент судового розгляду справи, ПП ВКФ Рітал не здійснює господарської діяльності, рішення Позивача про анулювання свідоцтва платника ПДВ не оскаржувалося..

Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК) посадові особи податкового органу вправі звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності, та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

За статтею 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Мета одержання прибутку як одна з ознак (характерних рис) підприємництва, як правило, знаходить своє відображення в установчих документах суб'єкта підприємницької діяльності і простежується з характеру його діяльності.

Відповідно до статті 56 ГК України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Згідно зі статтею 551 ГК України ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, у тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є:

реєстрація (перереєстрація) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

нереєстрація в державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;

реєстрація (перереєстрація) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

реєстрація (перереєстрація) та провадження фінансово-господарської діяльності без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

За частиною третьою статті 8 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі - Закон № 755-IV, в редакції, чинні йна момент виникнення спірних відносин) установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Невідповідність установчих документів вимогам частини третьої цієї статті згідно зі статтею 27 цього Закону є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи.

Застосовуючи нормативний синтетичний підхід до розуміння зазначених положень, можна дійти висновку, що посадові особи податкового органу вправі звернутися до суду з позовом про визнання установчих документів недійсними в разі виявлення ознак фіктивності суб'єкта господарювання (підприємництва). Стаття 551 ГК містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи-підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення. Ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами, які оцінюються та мають ґрунтуватися на безпосередньому, повному, всебічному та об'єктивному їх дослідженні. Тут слід зазначити, що норми матеріального закону не пов'язують визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов'язковим встановленням вини в діях особи (осіб), яка зареєструвала таку особу, чи попереднього кримінального провадження і постановлення обвинувального вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Як вбачається з матеріалів справи, зміни до установчих документів Відповідача, які пов'язані з продажем підприємства ОСОБА_2, носять характер фіктивного підприємництва.

Про це, зокрема, свідчить:

- відсутність підприємства за новою адресою (недостовірність інформації про яку підтверджується матеріалами справи);

- характер формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за незареєстрованими податковими накладними та на підставі відносин щодо надання послуг з ймовірно пов'язаними особами;

- одноразовість здійснення господарських операцій на велику суму та припинення будь-якої господарської діяльності після цього;

- недостовірність відомостей про працівників та неможливість здійснення задекларованих господарських операцій внаслідок відсутності трудових та матеріальних ресурсів.

Суд зазначає, що наведені обставини пов'язані зі здійсненням господарської діяльності ПП ВКФ Рітал виключно після березня 2015 року.

Позивачем не надано доказів протиправності або фіктивності господарської діяльності підприємства до цього часу.

Тому у суду немає підстав вважати, що при заснуванні ПП ВКФ Рітал у 1998 році, засновник не мав наміру здійснювати господарську діяльність. Відсутні і підстави вважати, що засновницькі документи підприємства оформлені з порушенням вимог закону.

За таких обставин суд вбачає за необхідне визнати недійсними установчі документи ПП Виробничо-комерційна фірма Рітал з моменту державної реєстрації змін, пов'язаних з переходом права власності на підприємство до ОСОБА_2

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області (87549, Донецька область, м.Маріуполь, вул. А.Куїнджі, буд. 93, код ЄДРПОУ 39883670) до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Рітал (м. Маріуполь, вул. Леніна, буд. 46, код ЄДРПОУ 25580197) задовольнити частково.

Визнати недійсними установчі документи Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Рітал з моменту державної реєстрації змін до таких документів щодо: виключення ОСОБА_1 зі складу засновників Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Рітал ; включення до складу засновників Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Рітал ОСОБА_2; зміни місцезнаходження Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Рітал на м. Маріуполь, вул. Леніна, буд. 46.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

Повний текст рішення складений у нарадчій кімнаті та проголошений у судовому засіданні 23 квітня 2018 року.

Суддя Аляб'єв І.Г.