Рішення

від 20.03.2018 по справі 808/221/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 березня 2018 року Справа № 808/221/18 м.Запоріжжя ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Палац культури енергетиків» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про визнання протиправними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Палац культури енергетиків» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач) звернулось до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №1 від 04.01.2018 про накладення на позивача штрафу у розмірі 9600 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із прийнятою відповідачем постановою про накладення штрафу за порушення позивачем строків виплати заробітної плати у періоді серпень-листопад 2017 року, що було відображено в акті перевірки №08-04-0315/0547. Вказує, що заборгованість утворилась через несплату орендної плати одним з орендарів Палацу культури. Крім того, протягом місяця від дня складення Акту позивачем вже сплачена частково заборгованість із заробітної плати у розмірі 7163 грн. 09 коп. Просить адміністративний позов задовольнити та скасувати оскаржуване рішення відповідача.

Відповідач позов не визнав, про що надав до суду відзив на адміністративний позов (вх. № 8361 від 14.03.2018). Зокрема, вказує, що ГУ Держпраці у Запорізькій області під час перевірки позивача діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України. Проведене інспекційне відвідування позивача здійснено на підставі інформації отриманої від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вх. №8291-08. В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог ч. 1-3 ст. 115 Кодексу законів про працю України, ч. 1 , 3 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» . До того ж, постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя у справі №334/8680/17 (провадження №3/334/175/18) визнано директора ДП «Палац культури енергетиків» ВАТ «Запоріжжяобленерго» винною в допущенні порушення законодавства про працю, яке оформлено Актом перевірки №08-04-0315/0547 від 12.12.2017. Просить в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.02.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №808/221/18, призначено судове засідання на 20.03.2018. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного продовження без повідомлення (виклику) сторін.

За приписами пункту 10 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

Дочірнє підприємство «Палац культури енергетиків» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 02596853) засновано Державною акціонерною енергопостачальною компанією Запоріжжяобленерго , розпордженням Міськвиконкому ОСОБА_1 народних депутатів №1333р., та діє на підставі Статуту.

На підставі наказу від 18.09.2017 № 2064 «Про опрацювання інформації від ГУ ПФУ в Запорізькій області та направлення на інспекційне відвідування від 01.12.2017 № 1149 у період з 04.12.2017 по 14.12.2017, на підставі отриманої від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області інформації від 31.07.2017 №9621/04 за квітень 2017 року та від 30.08.2017 №11262/04 за травень 2017 року та на виконання доручення Держпраці України від 08.02.2017 №1334/4.3/4.3-ДП/17 Щодо постійного контролю за дотриманням роботодавцями мінімального розміру заробітної плати фахівцем ГУ Держпраці у Запорізькій області була проведена перевірка додержання Дочірнім підприємством «Палац культури енергетиків» ВАТ «Запоріжжяобленерго» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складений акт №08-04-0315/0547.

Згідно із Актом під час перевірки встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

-ч. 1-3 ст. 115 Кодексу законів про працю України, ч. 1, ч.3 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» , а саме на підприємстві порушуються строки виплати заробітної плати. Як вбачається з відомостей нарахування заробітної плати та платіжних документів підприємства, заробітна плата у період з серпня 2017 року по листопад 2017 включно виплачується з порушенням строків виплати: заробітна плата за серпень виплачена у період з 27.10.2017 по 06.12.2017 (платіжні доручення №78 від 27.10.2017, №79 від 30.10.2017, № 84 від 16.11.2017, № 83 від 10.11.2017, № 85 від 20.11.2017, № 91 від 06.12.2017). Заробітна плата за вересень 2017 виплачена частково: як вбачається з відомості нарахування коштів від 24.11.2017 № 87, заробітна плата за вересень 2017 виплачена частково (у сумі 5 тис. грн.) лише одному працівнику. Заробітна плата за жовтень 2017 року виплачена 30.11.2017 частково у сумі 9 300,00 грн. (відомість нарахування ко 30.11.2017 № 89). Заробітна плата за листопад 2017 у сумі 19 135,38 грн. не виплачувалась. Станом на 12.12.2017 заборгованість з виплати заробітної плати (за вересень, жовтень 2017) становить 27324,81 грн.: заборгованість за вересень 2017 - у сумі 17 943,87 грн., заборгованість за жовтень 2017- у сумі 9 380,94 грн.

На підставі висновків Акту та вказаного порушення відповідачем було винесено припис № 08-04-0315/0547-0448 від 12.12.2017, яким позивача зобов'язано усунути порушення вимог ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» - вжити дієвих заходів щодо приведення порядку та строків виплати заробітної плати у відповідність до вимог чинного законодавства, вжити всіх можливих заходів щодо погашення заборгованості.

Із актом перевірки та приписом ознайомлено директора підприємства ОСОБА_2 під розпис, примірники Акта отримано 12.12.2017, про що свідчать відповідні відмітки на вказаних документах.

04.01.2018 ГУ Держпраці у Запорізькій області винесено постанову №1, якою за порушення вимог ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України на ДП «Палац культури енергетиків» ВАТ «Запоріжжяобленерго» накладений штраф у розмірі 9 600,00 грн.

Вважаючи прийняту відповідачем постанову протиправною позивач звернувся із даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 929-р «Питання Державної служби з питань праці» на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 вказаного Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом (пункт 7 Положення).

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань проводить, зокрема, моніторинг у сфері оплати праці в частині своєчасної і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплати праці.

У відповідності до підпункту 51 пункту 4 Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: складає у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про такі правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

В даному випадку перевірка здійснена на підставі отриманої від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області інформації від 31.07.2017 №9621/04 за квітень 2017 року та від 30.08.2017 №11262/04 за травень 2017 року та на виконання доручення Держпраці України від 08.02.2017 №1334/4.3/4.3-ДП/17 Щодо постійного контролю за дотриманням роботодавцями мінімального розміру заробітної плати .

При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваного рішення, між сторонами відсутній.

Згідно із пунктом 7 Порядку №390 за результатами перевірки складається акт. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Оскаржувана постанова гуртується на висновках перевірки про порушення позивачем вимог частини першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю України, в частині недотримання строків виплати заробітної плати.

Щодо встановлених порушень, суд зазначає наступне.

Статтею 115 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі статтею 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

До матеріалів справи долучено копії доказів, які доводять невчасну виплату заробітної плати працівникам ДП «Палац культури енергетиків» ВАТ «Запоріжжяобленерго» .

Факт несвоєчасної сплати працівникам заробітної плати не оспорюється позивачем.

Частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно ст.8 Закону України №1801-VIII від 21.12.2016 «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 грн.

У відповідності до частини четвертої 265 Кодексу законів про працю України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок).

У відповідності до пункту 2 Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення,

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначаються нормами Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР (далі - Закон України №108/95-ВР).

Статтею 24 Закону України №108/95-ВР передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені Законом України «Про оплату праці» та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що борг виник не з вини ДП «Палац культури енергетиків» ВАТ «Запоріжжяобленерго» , оскільки підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі та залежить від сплати орендної плати орендарями.

Проте, з цього приводу суд зазначає, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Крім того суд звертає увагу, що чинне законодавство України не містить норм, які б визначали поважні причини невиплати заробітної плати та розрахунків з працівниками при звільненні.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Крім того, стаття 23 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 закріплює, що кожна особа має право на працю, на вільний вибір праці, на справедливі та належні умови праці та на захист від безробіття. Кожна особа, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожен працюючий має право на справедливу та задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування для нього самого та його сім'ї та доповнюване, за необхідності, іншими засобами соціального забезпечення.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави стверджувати, що сама по собі відсутність коштів у роботодавця не може бути підставою для звільнення підприємства від відповідальності, оскільки позивачем факт затримки розрахунків не заперечується.

Кім того, постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя у справі №334/8680/17 (провадження №3/334/175/18) визнано директора ДП «Палац культури енергетиків» ВАТ «Запоріжжяобленерго» винною в допущенні порушення законодавства про працю, яке оформлено Актом перевірки №08-04-0315/0547 від 12.12.2017.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого припису, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 77, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову «Палац культури енергетиків» Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (місцезнаходження: 69096, м.Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 16, код ЄДРПОУ 02596853) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (місцезнаходження: 69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) про скасування постанови про накладення штрафу відмовити у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.295, 297 КАС України.

Суддя Н.В.Стрельнікова