Рішення

від 24.04.2018 по справі 821/579/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/579/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу за позовом заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області до Первомаївської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

26 березня 2018 року до Херсонського окружного адміністравингого суду надійшла позовна заява заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області до Первомаївської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:

- визнати протиправною бездіяльність Первомаївської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області щодо не визначення підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єкту благоустрою - дитячого ігрового майданчику (його частин), розташованого на території Первомаївської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області, а саме: по вулиці Сонячна села Таврійське Верхньорогачицького району Херсонської області, та зобов'язати Первомаївську сільську раду Верхньорогачицького району Херсонської області вчинити дії щодо визначення підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання цього об'єкту благоустрою населеного пункту (його частин);

- визнати протиправною бездіяльність Первомаївської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області щодо не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єкту благоустрою населеного пункту - дитячого ігрового майданчику (його частин), розташованого на території Первомаївської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області, а саме: по вулиці Сонячна села Таврійське Верхньорогачицького району Херсонської області, та зобов'язати Первомаївську сільську раду Верхньорогачицького району Херсонської області вчинити дії щодо розроблення та затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації цього об'єкту благоустрою населеного пункту (його частин).

Ухвалою суду від 29 березня 2018 року відкрито спрощене провадження в справі та призначено судове засідання на 12 квітня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Каховською місцевою прокуратурою проведено вивчення стану законності з питань дотримання законодавства України щодо благоустрою населених пунктів, за результатами якого виявлено ряд порушень щодо проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, що негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд, та може привести, у разі їх не усунення, до настання тяжких наслідків, зокрема встановлено, що на території Первомаївської сільської ради знаходиться дитячий ігровий майданчику, які перебуває у власності територіальної громади. Однак, згідно інформації наданої Превомаївською сільською радою в листах №22 від 01 лютого 2018 року, №59 від 27 лютого 2018 року, №64 від 02 березня 2018 року, № 71 від 13 березня 2018 року, встановлено, що підприємства. Установи, організації (балансоутримувачі) відповідальні за утримання об'єкту благоустрою. Не затверджено плани інвентаризації та паспортизації відповідного обєкту. Позивач вважає, що не затвердження плану проведення технічної і інвентаризації та паспортизації спортивного та дитячого майданчиків ставить під загрозу закріплені Законом України Про охорону дитинства права дітей на життя, охорону здоров'я та грубо порушує вимоги Закону України Про благоустрій населених пунктів .

Представник позивача 12 квітня 2018 року подав до суду клопотання про розгляд справи №821/579/18 в порядку письмового провадження.

Представник відповідача 06 квітня 2018 року подав до суду заяву про визнання позовної заяви, розгляд справи просить провести без участі відповідача.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.9 ст.205 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позивача, оцінивши в сукупності надані докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на балансі Первомаївської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської району перебуває дитячий ігровий майданчик, розташований за адресою: вул. Сонячна, с. Таврійське, Верхньорогачицький район, Херсонська область.

Згідно із листом Первомаївської сільської ради №22 від 01 лютого 2018 року балансоутримувачем ігрового майданчика є сільська рада, проведено інвентаризацію; плани технічної інвентаризації об'єктів благоустрою не затверджені; договори про проведення технічної інвентаризації не укладались.

В подальшому, листами №59 від 27 лютого 2018 року та №64 від 02 березня 2018 року, відповідач повідомив, що органи і служби для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, підпорядкованих Первомаївській сільській раді не створені.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що питання, вирішення яких віднесено до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради передбачено у статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР).

Відповідно до п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого у статті 1 Закону України Про благоустрій населених пунктів (далі - Закон № 2807-IV) є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Під заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до цієї ж статті, слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Згідно з ч. 1 статті 2 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 20 Закону № 2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 13 Закону № 2807-IV об'єктами благоустрою населених пунктів, серед іншого, є території загального користування та прибудинкові території.

Елементами (частинами) об'єктів благоустрою, відповідно до пункту 8 частини першої статті 21 Закону № 2807-IV, є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

Пунктом 5 частини другої статті 18 Закону № 2807-IV передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

На виконання наведених вище положень статті 18 Закону № 2807-IV Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 29 жовтня 2012 року № 550 затвердило Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів (далі - Інструкція №550).

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції № 550 під паспортизацією об'єктів благоустрою слід розуміти складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; під технічною інвентаризацією об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 550 технічна інвентаризація та паспортизація об'єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно.

Пунктом 1.5 Інструкції № 550 передбачено, що технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Беручи до уваги наведене вище, суд приходить висновку про те, що організацію благоустрою повинна забезпечувати сільська рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.

Для підтримання об'єктів благоустрою у належному стані Закон № 2807-IV зобов'язує, зокрема, підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів проводити їх планову інвентаризацію та паспортизацію. Однією з необхідних умов для належного виконання цього обов'язку є наявність затвердженого плану проведення таких заходів з благоустрою населеного пункту.

За змістом наведених вище положень Закону № 2807-IV та прийнятої на його виконання Інструкції № 550, затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою є компетенцією Первомаївської сільської ради Верхньорогачицького району.

Проте, сільською радою не було затверджено планів інвентаризації та паспортизації такого об'єкту благоустрою як - дитячий ігровий майданчик по вулиці Сонячна села Таврійське Верхньорогачицького району Херсонської області, що суперечить вимогам Закону України Про благоустрій населених пунктів .

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що відсутність затверджених планових заходів щодо інвентаризації об'єкта благоустрою свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка в свою чергу слугує підставою для невжиття підприємствами, установами та організаціями у сфері благоустрою заходів щодо належного їх утримання. Крім того, зважаючи на цільове призначення такого об'єкту благоустрою як - дитячий майданчик, невиконання суб'єктами благоустрою своїх обов'язків у цій сфері порушує права користувачів цих об'єктів на безпечні умови для життя і розвитку.

Вищевикладена правова позиція також зазначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2016 у справі № 524/7297/15-а (К/800/11809/16).

Також, суд зазначає, що відповідач визнав адміністративний позов в повному обсязі та не заперечив проти його задоволення.

Відповідно до положень ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Враховуючи визнання адміністративного позову відповідачем, та з огляду на те, що бездіяльність Первомаївської сільської ради Верхньорогачицького району щодо не затвердження плану проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єкту благоустрою, підтверджується матеріалами справи, тому суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до повного задоволення.

У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про повне задоволення адміністративного позову.

Стосовно позиції суду направленої на зобов'язання відповідача вчинити певну дію, то вона в повній мірі узгоджується як з Рекомендаціями Комітету ОСОБА_1 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом ОСОБА_1 11.03.1980 на 316-й нараді так і з численними рішеннями Європейського суду з прав людини, якими останній вимагає винесення таких рішень, які б остаточно ставили б крапку в захисті прав та інтересів заявників.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету ОСОБА_1 Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом ОСОБА_1 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною . Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у цій справі, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, затверджувати план проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єкту благоустрою або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року в справі №816/591/15-а.

У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження.

Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені статтею 245 КАС України, відповідно до пункту 4 частини 2 якої у разі задоволення адміністративного позову суд може визнання бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В даному випадку суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивачів є зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

До того ж сама Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покладає на національний суд відповідальність за здійснення правосуддя.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Конвенційний принцип «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Первомаївської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області (74430, Херсонська область, Верхньорогачицький район, с. Первомаївка, вул. Гагаріна, 2, код ЄДРПОУ 04401747) щодо не визначення підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єкту благоустрою - дитячого ігрового майданчику (його частин), розташованого на території Первомаївської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області, а саме: по вулиці Сонячна села Таврійське Верхньорогачицького району Херсонської області, та зобов'язати Первомаївську сільську раду Верхньорогачицького району Херсонської області вчинити дії щодо визначення підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання цього об'єкту благоустрою населеного пункту (його частин);

Визнати протиправною бездіяльність Первомаївської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області (74430, Херсонська область, Верхньорогачицький район, с. Первомаївка, вул. Гагаріна, 2, код ЄДРПОУ 04401747) щодо не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єкту благоустрою населеного пункту - дитячого ігрового майданчику (його частин), розташованого на території Первомаївської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області, а саме: по вулиці Сонячна села Таврійське Верхньорогачицького району Херсонської області, та зобов'язати Первомаївську сільську раду Верхньорогачицького району Херсонської області вчинити дії щодо розроблення та затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації цього об'єкту благоустрою населеного пункту (його частин).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 6.1.