Рішення

від 23.04.2018 по справі 826/15999/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року № 826/15999/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ДП Укртехнагляд доГоловного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України третя особаМіністерство інфраструктури України про зобов'язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДП Укртехнагляд (далі по тексту - позивач, ТОВ ДП Укртехнагляд ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі по тексту - відповідач) про зобов'язання внести дані про пункт технічного контролю - вимірювальну лабораторію по перевірці технічного стану колісних транспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів Випробувальної лабораторії Товариства з обмеженою відповідальністю ДП Укртехнагляд із зазначенням категорії і призначення транспортних засобів до реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів та письмово проінформувати позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем всупереч вимог пункту 7 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №137 від 30 січня 2012 року (далі по тексту - Порядок №137, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), не внесено в реєстр суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю жодної інформації щодо пункту технічного контролю із зазначенням категорії і призначення транспортних засобів.

Представник відповідача у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки під час спроби внесення інформації про ТОВ ДП Укртехнагляд до реєстру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України встановлено, що у листі Міністерства інфраструктури України, повідомленні та паспорті лабораторії повна назва лабораторії відрізняється від назви, зазначеної у свідоцтві про атестацію від 29 грудня 2015 року №РУ-1440/15. Також, відповідач стверджує, що у нього не було технічної можливості виконати викладені у листі Міністерства інфраструктури України вимоги, про що листом від 15 червня 2017 року №31/7536 проінформовано останнього та долучено до нього документи, подані листом Міністерства для прийняття рішення відповідно до вимог Порядку №137.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство інфраструктури України (далі по тексту - Мінінфраструктури) та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання, призначене на 13 березня 2018 року, представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка. Представник відповідача та представник третьої особи також не з'явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ТОВ ДП Укртехнагляд атестовано ДП Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації 29 грудня 2015 року за №РУ-1440/15 (свідоцтво про атестацію чинне до 29 грудня 2020 року) та має право здійснювати діяльність в галузі проведення обов'язкового технічного контролю автотранспортних засобів згідно з повідомленням таких категорій: М 1 , М 2 , М 3 , N 1 , N 2 , L, O 1 , O 2 , O 3 (крім категорії О з інерційною системою гальмування) та транспортні засобами з газобалонним обладнанням.

Як повідомив позивач та підтверджується наявними матеріалами справи, 16 травня 2017 року ТОВ ДП Укртехнагляд на розгляд Міністерству інфраструктури України направлено повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів з додатками стосовно структурного підрозділу позивача, а саме - випробувальної лабораторії ТОВ ДП Укртехнагляд .

Листом №5112/18/10-17 від 02 червня 2017 року Міністерство інфраструктури України надіслало Головному сервісному центру МВС України матеріали для внесення ТОВ ДП Укртехнагляд до реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів.

Позивач стверджує, що станом на 05 грудня 2017 року від відповідача жодної інформації на адресу ТОВ ДП Укртехнагляд не надходило, а в реєстрі суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю необхідні відомості відсутні, що і зумовило його звернення до суду з відповідним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Так, Порядок №137 визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС, за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Відповідно до абзацу 12 пункту 2 Порядку №137, пункт технічного контролю - місце проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу з єдиним комплексом обладнання.

Згідно з пунктом 5 Порядку №137, юридична особа або фізична особа - підприємець надсилає Мінінфраструктури повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів згідно з додатком 1 у разі, коли вона має:

1) устатковання згідно з переліком обладнання, необхідного для проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, згідно з додатком 2;

2) атестат про акредитацію органу з оцінки відповідності згідно із Законом України Про акредитацію органів з оцінки відповідності .

Додатками 1 та 2 до Порядку №137 передбачено, що до повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів додаються:

1) копія свідоцтва про атестацію відповідно до Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність разом з Паспортом вимірювальної лабораторії, що містить інформацію про устаткування згідно з переліком обладнання, необхідним для проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів

2) копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про дозволені види діяльності;

3) копії правовстановлюючих документів на право володіння и користування земельною ділянкою та виробничими будівлями, де розташований пункт технічного контролю;

4) завірені фотографії (13 х 18 сантиметрів) (загальний вигляд території з виробничим приміщенням, робочі місця з установленим обладнанням та вид обладнаного місця прийому громадян).

Пунктом 6 Порядку №137 визначено, що Мінінфраструктури після надходження повідомлення надсилає протягом п'яти робочих днів Головному сервісному центру МВС копії документів, поданих юридичною або фізичною особою - підприємцем, разом з повідомленням.

Відповідно до зазначеного пункту 6 Порядку №137, в редакції станом на момент надіслання Мінінфраструктури листа №5112/18/10-17 від 02 червня 2017 року, Мінінфраструктури протягом 10 днів з дня надходження повідомлення перевіряє зазначену в ньому інформацію про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів шляхом аналізу поданих разом з повідомленням документів та в разі підтвердження такої інформації надсилає повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС.

У разі виявлення недостовірної інформації, зазначеної в повідомленні, Мінінфраструктури письмово повідомляє юридичній особі або фізичній особі - підприємцю про невідповідність поданих документів вимогам цього Порядку або Вимогам до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 26 листопада 2012 року №710 (далі - Вимоги до перевірки), з обов'язковим зазначенням виявлених недоліків.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що саме на Мінінфраструктури України покладено обов'язок здійснення перевірки зазначеної в повідомленні інформації на предмет її достовірності та відповідності.

Після усунення недоліків, що стали причиною неможливості надіслання повідомлення та копій документів до Головного сервісного центру МВС, юридична особа або фізична особа - підприємець має право подати нове повідомлення відповідно до пункту 5 цього Порядку.

Мінінфраструктури приймає рішення про відкликання повідомлення виконавця на підставі: інформації про скасування або тимчасове зупинення дії Національним органом з акредитації атестата про акредитацію виконавця; повідомлення виконавця про припинення своєї діяльності; рішення суду про припинення підприємницької діяльності виконавця; інформації про відсутність матеріально-технічної бази чи закінчення строку дії атестата акредитації і непоновлення його протягом шести місяців; інформації від Головного сервісного центру МВС про видачу 10 і більше протоколів, складених з порушенням цього Порядку або Вимог до перевірки.

Відповідно до пункту 7 Порядку №137 Головний сервісний центр МВС протягом трьох робочих днів вносить дані про пункт технічного контролю із зазначенням категорії і призначення транспортних засобів до реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів та інформує виконавця.

У разі отримання рішення Мінінфраструктури про відкликання повідомлення виконавця Головний сервісний центр МВС протягом трьох робочих днів виключає виконавця з реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, про що відразу письмово інформує виконавця та Мінінфраструктури.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що і в редакції станом на момент звернення позивача із повідомлення, і станом на момент надіслання Мінінфраструктури листа №5112/18/10-17 від 02 червня 2017 року, після перевірки Міністерством інфраструктури України документів та їх направлення до Головного сервісного центру МВС, останній зобов'язаний внести дані про пункт технічного контролю до реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів та проінформувати про це виконавця. Повноважень Головного сервісного центру МВС щодо відмови у внесенні даних до реєстру чи повернення документів до Міністерства інфраструктури України Порядок №137 не передбачає.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення позивача разом з доданими до нього документами було розглянуте Мінінфраструктури, надані документи перевірені, заявлена інформація підтверджена, у зв'язку з чим переслано до відповідача для внесення відповідних даних до реєстру.

Проте, Головний сервісний центр МВС безпідставно повернув документи до Міністерства інфраструктури України, що є протиправною бездіяльністю, виходячи з імперативних положень пункту 7 Порядку №137.

Посилання відповідача на те, що він позбавлений можливості внести зміни до відомостей про пункт технічного контролю до реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів МВС України у зв'язку з тим, що у листі Міністерства інфраструктури України, повідомленні та паспорті лабораторії повна назва лабораторії відрізняється від назви, зазначеної у свідоцтві про атестацію від 29 грудня 2015 року №РУ-1440/15, оскільки у свідоцтві зазначено, що це пересувна лабораторія, а в інших установчих документах та на фотографіях, долучених до матеріалів, зазначена інформація про те, що це лабораторія стаціонарна, як на підставу відмови в задоволенні позову, судом не береться до уваги, оскільки Міністерством інфраструктури України не встановлено невідповідності у вказаній у повідомленні інформації.

Стосовно посилань відповідача як на підставу для відмови у задоволенні позову на те, що за вказаним свідоцтвом про атестацію від 29 грудня 2015 року №РУ-1440/15 на підставі листа Міністерства інфраструктури України №2411/18/10-17 від 22 березня 2017 року вже внесено до реєстру суб'єктів здійснення обов'язкового технічного контролю за номером №00695 вимірювальну лабораторію з назвою ТОВ ДП Укртехнагляд (Київський структурний підрозділ), суд зазначає наступне.

З наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про атестацію №РУ-1440/15 від 29 грудня 2015 року вбачається, що воно засвідчує факт відповідності критеріям атестації пересувної вимірювальної лабораторії по діагностиці технічного стану колісних транспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів ТОВ ДП Укртехнагляд .

При цьому, воно не містить застережень, що вказане свідоцтво видавалось на одну лабораторію ТОВ ДП Укртехнагляд .

За таких обставин, фактичні обставини справи свідчать про протиправне невиконання відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо внесення даних про пункт технічного контролю із зазначенням категорії і призначення транспортних засобів до реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів та інформування виконавця. Водночас, як уже зазначалось вище, повноваження щодо здійснення перевірки зазначеної в повідомленні інформації на предмет її достовірності покладено виключно на Мінінфраструктури України.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 20 січня 012 року Рисовський проти України , ризик будь-якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи. Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Це є гарантією стабільності суспільних відносин , яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій щодо не внесення змін до відомостей про пункт технічного контролю позивача на підставі документів, направлених Міністерством інфраструктури України.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом зобов'язання відповідача внести дані про пункт технічного контролю - вимірювальну лабораторію по перевірці технічного стану колісних транспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів Випробувальної лабораторії Товариства з обмеженою відповідальністю ДП Укртехнагляд із зазначенням категорії і призначення транспортних засобів до реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів та письмово проінформувати позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДП Укртехнагляд задовольнити.

2. Зобов'язати Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України внести дані про пункт технічного контролю - вимірювальну лабораторію по перевірці технічного стану колісних транспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів Випробувальної лабораторії Товариства з обмеженою відповідальністю ДП Укртехнагляд із зазначенням категорії і призначення транспортних засобів до реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів та письмово проінформувати Товариства з обмеженою відповідальністю ДП Укртехнагляд .

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДП Укртехнагляд (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Миру, 7, код ЄДРПОУ 38397133) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (04071, м. Київ, вул. Лук'янівська, 62, код ЄДРПОУ 40109173).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко