Рішення

від 24.04.2018 по справі 826/14977/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2018 року № 826/14977/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства Нафтогазобслуговування НАК Нафтогаз України до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві провизнання протиправною та скасування постанови від 15.08.2016 ВП №51936632, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Дочірнє підприємство Нафтогазобслуговування НАК Нафтогаз України з позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження Дніпровського РВДВС м. Київ від 24.12.2015 ВП №49724045;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження Дніпровського РВДВС м. Київ від 15.08.2016 ВП №51936632.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2016 (суддя Качур І.А.) відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження Дніпровського РВДВС м. Київ від 24.12.2015 ВП №49724045.

В решті позовних вимог ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2016 (суддя Качур І.А.) відкрито провадження у справі та призначено останню до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2017 адміністративну справу №826/14977/16 прийнято до свого провадження суддею Скочок Т.О. та призначено останню до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що судове рішення, на виконання якого видано виконавчий документ, що виступив предметом примусового виконання у межах виконавчого провадження №49724045, станом на 18.01.2016 виконано позивачем, як боржником, у повному обсязі. Відтак, за твердженням представника позивача, підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження Дніпровського РВДВС м. Київ від 24.12.2015 ВП №49724045 та постанови про відкриття виконавчого провадження Дніпровського РВДВС м. Київ від 15.08.2016 ВП №51936632 відсутні.

У призначене судове засідання з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, з огляду на що, судом ухвалено про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка діяла станом на момент вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких зазначено про правомірність оскаржуваної постанови, винесеної у межах та на підставі наявних у відповідача повноважень.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Малковою М.В. у межах виконавчого провадження №49724045 винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 03.06.2016, якою, з огляду на невиконання самостійно боржником - Дочірнім підприємством Нафтогазобслуговування НАК Нафтогаз України - рішення у встановлений для цього строк, постановлено стягнути з останнього виконавчий збір у розмірі 15 387,72 грн.

Надалі, державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Малковою М.В. за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання постанови про стягнення виконавчого збору №49724045, виданої 03.06.2016 Дніпровським РВДВС м. Київ, про стягнення з Дочірнього підприємства Нафтогазобслуговування НАК Нафтогаз України виконавчого збору у розмірі 15 387,72 грн. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2016 (ВП №51936632).

Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-ХІV (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Приписами ч. 1 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

При цьому, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У силу ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору (ч. 6 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження ).

Як було зазначено вище, підставою для винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2016 (ВП №51936632) слугував факт наявності не стягнутого у межах іншого виконавчого провадження - №49724045 - виконавчого збору, у відповідності до постанови про стягнення виконавчого збору від 03.06.2016.

Вказане цілком відповідає положенням ч. 6 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , як підстава для відкриття виконавчого провадження №51936632, згідно з оскаржуваною постановою.

При цьому, слід зазначити, що покладені в обґрунтування розглядуваної позовної заяви підстави стосуються правомірності постанови про стягнення виконавчого збору від 03.06.2016, винесеної у межах виконавчого провадження №49724045, яка, при цьому, не є предметом дослідження у межах даної адміністративної справи, а тому оцінці та дослідженню не підлягає.

Доказів скасування вказаної постанови про стягнення виконавчого збору від 03.06.2016, винесеної у межах виконавчого провадження №49724045, у встановленому для цього порядку позивачем не надано, а з матеріалів справи не вбачається.

З огляду на викладене, а також враховуючи заявлені предмет та підстави позову, суд виходить з правомірності оскаржуваної постанови, як такої, що винесена відповідачем правомірно та у межах наданих останньому повноважень. Іншого з матеріалів справи не вбачається, а позивачем не наведено.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні останніх у повному обсязі.

Керуючись статтями 77, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства Нафтогазобслуговування НАК Нафтогаз України (код ЄДРПОУ 31059253, адреса: 02002, м. Київ, вул. Луначарського, 2) до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 35011660, адреса: 02094, м. Київ, вул. Краківська, 20) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок