Рішення

від 19.04.2018 по справі 906/46/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/46/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

за участю представника позивача: ОСОБА_1- дов. № б/н від 02.01.2018.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства теплозабезпечення

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружба-2016"

про стягнення 558163,77 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружба-2016" заборгованості в розмірі 558163,77 грн. за договором про постачання теплової енергії № 441 від 01.04.2015

Ухвалою господарського суду від 05.02.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 01.03.2018.

Ухвалою від 01.03.2018 відкладено підготовче засідання на 26.03.2018.

Ухвалою від 26.03.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.04.2018.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 411 про надання послуг з централізованого опалення щодо оплати наданих послуг за період з жовтня 2017 року по листопад 2017 року.

Відповідач повноважного представника в. судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи по суті був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 79).

Оскільки явка відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 01.04.15 між Комунальним підприємством теплозабезпечення (позивач/виконавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Дружба-2016" (відповідач/споживач) укладено договір № 441 про надання послуг з централізованого опалення (а.с.11-14).

Згідно п.1 договору, виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

В п.3 договору, визначено, об'єктом надання послуг є гуртожиток , розташований за адресою: м.Коростень, вул. Ш.Алейхема 70-а; опалювальна площа - 3228,1 кв.м.

Виходячи з даних, викладених в комісійному акті від 28.09.2015 р. опалювальна площа була зменшена до 2546,6 кв.м (а.с. 16).

Згідно п.7 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п.8 договору, послуги оплачуються в безготівковій формі. За умови домовленості між сторонами у виключних випадках форма розрахунків може бути іншою.

Згідно п.15 договору, споживач зобов'язався оплачувати послуги в установлений договором строк.

Відповідно до п.29 договору, цей договір укладається на п'ять років і набирає чинності з дня його укладення.

Позивач своєчасно та належним чином виконує умови договору щодо надання послуг з централізованого опалення.

Для оплати наданих послуг позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури № 32 від 31.10.2016, № 32 від 30.11.2016, № 31 від 31.12.2016, № 146 від 31.01.2017, № 289 від 28.02.2017, № 163 від 04.04.2017, № 31 від 31.10.2017 , № 57 від 30.11.2017 (а.с. 21, 22, 24, 25, 26, 28, 29, 30)

30.11.2016 позивачем було складено акт про повернення послуг № 18, за яким виконавцем було здійснено перерахунок (зменшення) виконаних робіт на суму 22919,40 грн. (а.с. 23). 28.02.2017 позивачем складено акт про повернення послуг №28, за яким виконавцем було здійснено перерахунок (зменшення) виконаних робіт на суму 223,67 грн. (а.с. 27).

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг виконував неналежним чином.

25.09.2017 позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою про сплату заборгованості, яка існує станом на 01.09.2017 в розмірі 485970,55 грн. (а.с. 20)

Проте, за даними позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань у період з жовтня 2016 року по листопад 2017 у останнього утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 19.01.2018 становить 558163,77грн.

Оскільки відповідач неналежним чином виконує умови договору, позивач з метою захисту свого порушеного права звернувся в суд з вимогою про стягнення заборгованості за надані відповідачу послуги.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надавши правову оцінку правовідносинам, які склались між сторонами, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 441 про надання послуг з централізованого опалення від 01.04.2015.

Приписами статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, наявними в матеріалах справи рахунками підтверджено факт надання позивачем послуг з теплопостачання за період з жовтня 2016 року по листопад 2017 року на загальну суму 558163,77 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)..

Як вже встановлено судом у п.7 договору, сторони визначили порядок розрахунків за спожиті послуги з теплопостачання, а саме встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього станом на день звернення до суду утворилась заборгованість в сумі 558163,77 грн. Доказів погашення вказаної заборгованості за надані позивачем послуги матеріали справи не містять.

Нормою ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 558163,77 грн. є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та укладеного договору і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні та подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружба-2016" (11500, м. Коростень Житомирської області, вул.Ш.Алейхема 70-А, ідентифікаційний код 39640277)

на користь Комунального підприємства теплозабезпечення (11500, м.Коростень Житомирської області, вул.Шевченка 8-а, ідентифікаційний код 31871157)

- 558163,77 грн. основного боргу за спожиту теплоенергію згідно договору № 441 про надання послуг з централізованого опалення від 01.04.15р.,

- 8372,46 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.04.18

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід.)