Рішення

від 19.04.2018 по справі 904/688/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2018м. ДніпроСправа № 904/688/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старпром іновейшен",

м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Скачкова Андрія Сергійовича, м. Кривий Ріг

Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 74 806,40 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - Бойко В.І., витяг з ЄДР ЮО № 40250600 директор

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Старпром іновейшен" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Скачкова Андрія Сергійовича про стягнення заборгованості за договором поставки товару №250901 від 25.09.2017 у розмірі 74 806,40 грн., з яких: 65 520, 00 грн. - основний борг, 5 944, 37 грн. - пеня, 1 250, 78 грн. інфляційних, 2 091, 25 грн. 10% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 21.02.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Старпром іновейшен" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №904/688/18, розгляд якої відбуватиметься в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.03.2018 розгляду справи відкладено.

Відповідач не направив уповноваженого представника в засідання 19.04.2018, письмовий відзив на позов не надав. В матеріалах справи наявний поштовий конверт з ухвалою суду про виклик у судове засідання, який було направлено на вказану у витягу з ЄДРПОУ адресу відповідача та повернуто до суду за закінченням терміну зберігання.

Частиною 3 статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Стаття 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, відносно якого судом вжито достатніх заходів про сповіщення щодо судового засідання.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

25.09.2017 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки товару №250901 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (арок) покупцеві товар (продукція ТМ ОЛІВІЯ МІКС ) з наданням права на його просування на ринках України (далі за текстом - Договірна територія ), у тому числі пошуку нових покупців, здійснення маркетингової, рекламної, торговельно-посередницької діяльності, розширення ринків збуту на визначеній між сторонами договірній території, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму в порядку, в строки та на умовах, передбачених Договором. Постачальник зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та/або упаковці, які відповідають вимогам, встановленим актами цивільного законодавства України, якщо інше не передбачено Договором, додатками до Договору, відповідного специфікацією до Договору, рахунком фактурою та/або видатковою накладною (п.1.1 Договору)

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Замовник зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Базис поставки (передачі) Товару: DDP згідно офіційних правил тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС) в редакції 2010 року, місто передачі (поставки) Товару - склад Нової пошти №1, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Куприна, буд.123б, якщо інше не передбачено специфікацією (рахунком-фактурою та/або у видатковій накладній) (п.2.1 Договору)

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору згідно видаткової накладної №1210/01 від 12.10.2017 позивачем здійснено поставку товару на суму 32 760, 00 грн. (з ПДВ), який отримано відповідачем 13.10.2017 року.

Також, згідно видаткової накладної №1910/01 від 19.10.2017 позивачем здійснено поставку товару на суму 32 760, 00 грн. (з ПДВ), який отримано відповідачем 20.10.2017 року.

У випадку, якщо передача (поставка) товару здійснюється без здійснення покупцем попередньої оплати вартості партії товару, вказаної в специфікації (рахунку-фактурі або у видатковій накладній), передача (поставка) товару здійснюється протягом строку встановленому у додатках до Договору, відповідній специфікації до Договору, рахунку-фактурі та/або видатковій накладній (п.2.3.3 Договору)

На умовах, визначених п.2.3.3 Договору, покупець здійснює оплату партії товару, вказаної в специфікації (рахунку-фактурі або у видатковій накладній) у повному обсязі, протягом 2 (двох) робочих днів (без урахування вихідних (субота, неділя) і днів загально національних свят з моменту (дати) передачі (поставки) товару (п.3.4.3 Договору)

За змістом Додаткової угоди №1 від 25.09.2017 до Договору сторони домовились, що передача (поставка) товару здійснюється покупцем без попередньої оплати вартості партії товару, вказаної в специфікації (рахунку-фактурі або у видатковій накладній), строк передачі партії товару становить - 5 (п'ять) днів. Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 1 (одного) робочого дня (без урахування вихідних (субота, неділя) і днів загально національних свят) з моменту (дати) передачі (поставки) товару.

Відповідачем порушено зобов'язання перед позивачем в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 65 520, 00 грн., наявність якої стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Положеннями ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

У випадку порушення покупцем зобов'язань щодо оплати вартості партії товару покупець зобов'язується виплатити постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період порушення зобов'язань, за кожен день неналежного виконання грошових зобов'язань (п.6.6. Договору)

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У випадку порушення покупцем зобов'язань щодо оплати вартості партії товару покупець, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, зобов'язується виплатити постачальнику 10 (десять) відсотків річних за весь період неналежно виконаних грошових зобов'язань (п.6.7 Договору)

Так, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 17.10.2017 по 13.02.2018 у розмірі 5 944, 37 грн., 10% річних за той самий період у розмірі 1 702, 43 грн., інфляційні за період з листопада 2017 року по грудень 2017 року у розмірі 1 250, 78 грн., що відображається в розрахунку позивача (а.с.12-17).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд, з огляду на строки настання зобов'язань з оплати поставленого товару у відповідності до положень пункту 3.4.3 Договору та Додаткової угоди №1 до Договору, визнає здійснений позивачем розрахунок пені та 10% річних обґрунтованим частково, та задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за період з 18.10.2017 по 13.02.2018 на суму 5 899, 49 грн. та 10% річних за період з 18.10.2017 по 13.02.2018 на суму 2 072, 07 грн., тоді як в решті нарахувань розміру пені та 10% річних відмовляє за безпідставністю.

Щодо нарахувань інфляційних, суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

За викладених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Скачкова Андрія Сергійовича (50024, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старпром іновейшен" (03035, м.Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд.18, оф.5; ідентифікаційний код 40250600) суму 65 520, 00 грн. основного боргу, 5 899, 49 грн. пені, 2 072, 07 грн. 10% річних, 1 250, 78 грн. інфляційних, 1 760, 49 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 24.04.2018

Суддя А.В. Суховаров