Рішення

від 23.04.2018 по справі 910/2558/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.04.2018Справа № 910/2558/18

За позовом Приватного акціонерного товариства ІРВАН

до Товариства з обмеженою відповідальністю Українські радіотелекомунікації

про стягнення 45 479,12 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Репа Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство ІРВАН (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Українські радіотелекомунікації (відповідач) про стягнення 45 479,12 грн. на підставі Договору про виконання робіт № 11/2-17 від 13.02.2017 та додаткових угод до нього, з яких: 37 831,71 грн. - основний борг, 2 445,02 грн. - пеня, 1 044,76 грн. - 3% річних, 4 157,63 грн. - збитки від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не в повному обсязі оплатив виконані позивачем за наведеним договором роботи, у зв'язку з чим, на твердження позивача, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 37 831,71 грн. (основний борг). З огляду на прострочення відповідачем оплати спірних робіт позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суми пені, 3% річних та інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2558/18 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та позивачу - відповіді на відзив.

02.04.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо акту звірки взаємних розрахунків від 27.11.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, додані до неї докази та додаткові пояснення, подані позивачем 02.04.2018 через відділ діловодства суду.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

13.02.2017 між Приватним акціонерним товариством ІРВАН (підрядник, позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю Українські радіотелекомунікації (замовник, відповідач) було укладено Договір про виконання робіт № 11/2-17 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, підрядник (позивач) зобов'язується виконувати комплекс будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та робіт з легалізації на об'єктах ТОВ Лайфселл у відповідності до Додаткових угод до цього Договору, які підписуються сторонами для виконання робіт на кожний окремий об'єкт. Комплекс будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та робіт з легалізації (надалі - роботи) включатиме роботи, перелік, яких викладатиметься в окремих Додаткових угодах до цього Договору на кожен окремий об'єкт (п. 1.2 Договору). Замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи й документацію та оплатити їх на умовах, що визначені цим Договором (п. 1.3 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що строк виконання робіт визначатиметься в Додаткових угодах на кожен окремий об'єкт.

Пунктом 3.3.2 Договору встановлено обов'язок замовника в обумовлений Договором строк провести оплату виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1 Договору, вартість робіт по цьому Договору є динамічною та визначатиметься по кожному об'єкту окремо, що відображатиметься у відповідних Додаткових угодах до цього Договору.

Згідно п. 5.3 Договору сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом перерахування відповідних безготівкових коштів на поточний рахунок підрядника в порядку, встановленому чинним законодавством України у наступному порядку.

Вартість робіт за цим Договором, визначена сторонами в Додаткових угодах до цього Договору та Акті приймання-передачі виконаних робіт, сплачується замовником після приймання виконаних робіт, усунення всіх недоліків (дефектів), якщо такі виявлені, підписання відповідного Акту переліку недоліків, протягом 30 (тридцяти) календарних днів, починаючи з дати надання в офіс замовника наступних належним чином оформлених та підписаних сторонами документів:

1) рахунку-фактури підрядника;

2) Акту приймання-передачі виконаних робіт;

3) Акту приймання-передачі документації на об'єкт (надається в разі необхідності);

4) Акту переліку недоліків з відміткою про їх усунення (надається в разі виявлення недоліків);

5) Звіту про використання матеріалів замовника (надається в разі використання матеріалів замовника згідно розділу 4 даного Договору) (п. 5.3.1 Договору).

В Додаткових угодах на об'єкт також може бути передбачений авансовий платіж та строки його сплати (п. 5.3.2 Договору).

Оплата робіт здійснюється в українській гривні на підставі рахунку-фактури, наданого замовнику підрядником (п. 5.3.4 Договору).

Пунктом 3.3.2 Договору встановлено обов'язок замовника в обумовлений Договором строк провести оплату виконаних робіт.

Згідно п. 7.5 Договору за прострочення грошових зобов'язань замовником, підрядник має право вимагати сплату пені у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення такого зобов'язання, але не більше 10% від суми заборгованості.

Відповідно до п. 11.1 Договору, цей Договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31.12.2017 (включно).

В рамках виконання Договору про виконання робіт № 11/2-17 від 13.02.2017, відповідно до п. 1.1 Договору, між Товариством з обмеженою відповідальністю Українські радіотелекомунікації в особі Одеської філії № 5 та Приватним акціонерним товариством ІРВАН було укладено наступні додаткові угоди до Договору про виконання робіт № 11/2-17 від 13.02.2017:

- Додаткова угода № 1 від 13.02.2017 по виконанню робіт на об'єкті OD0433 на загальну суму 40 119,97 грн.;

- Додаткова угода № 2 від 13.02.2017 по виконанню робіт на об'єкті OD0354 на загальну суму 40 119,97 грн.;

- Додаткова угода № 3 від 13.02.2017 по виконанню робіт на об'єкті OD0354 на загальну суму 31 064,94 грн.;

- Додаткова угода № 4 від 13.02.2017 по виконанню робіт на об'єкті OD0403 на загальну суму 36 548,54 грн.;

- Додаткова угода № 5 від 13.02.2017 по виконанню робіт на об'єкті OD0403 на загальну суму 31 715,34 грн.;

- Додаткова угода № 6 від 13.02.2017 по виконанню робіт на об'єкті OD0445 на загальну суму 1 062,48 грн.;

- Додаткова угода № 7 від 13.02.2017 по виконанню робіт на об'єкті OD0445 на загальну суму 1 028,57 грн.;

- Додаткова угода № 8 від 13.02.2017 по виконанню робіт на об'єктах OD0433, OD0354, OD0403, OD0445, OD0415, OD0457 на загальну суму 2 244,17 грн.;

- Додаткова угода № 9 від 13.02.2017 по виконанню робіт на об'єктах OD0433, OD0354, OD0403, OD0445, OD0415, OD0457 на загальну суму 8 727,30 грн.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив, що відповідно до умов Договору та Додаткових угод до нього виконав підрядні роботи на загальну суму 192 631,28 грн. та передав ці роботи відповідачу, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 від 28.02.2017, які підписані уповноваженими особами відповідача і які підтверджують, що весь комплекс робіт позивач виконав належним чином, в повному обсязі та в обумовлені строки. Зі змісту вказаних актів приймання-передачі виконаних робіт також вбачається, що претензій відповідач до якості виконаних робіт не має.

28.02.2017 позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату № 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57 на загальну суму 192 631,28 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

На виконання умов п. 5.3.1 Договору 28.02.2017 на адресу Одеської філії № 5 Товариством з обмеженою відповідальністю Українські радіотелекомунікації було передано акт приймання-передачі рахунків та актів виконаних робіт.

Проте, в порушення п. 5.3.1 Договору протягом 30 (тридцяти) календарних днів після приймання виконаних робіт відповідачем була проведена лише часткова оплата виконаних позивачем робіт у розмірі 154 799,57 грн.

Враховуючи зазначене, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем з оплати за надані позивачем послуги на підставі Договору про виконання робіт № 11/2-17 від 13.02.2017 в розмірі 37 831,71 грн. (192 631,28 грн. - 154 799,57 грн. = 37 831,71 грн.).

27.11.2017 між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого відповідач, зокрема, визнає наявність у нього станом на 27.11.2017 заборгованості за Договором про виконання робіт № 11/2-17 від 13.02.2017 в сумі 37 831,71 грн.

12.01.2018 позивач звернувся до відповідача із претензією № 1-12/01/2018, відповідно до якої вимагав у семиденний строк з дня отримання вказаної претензії сплатити на користь позивача 37 831,71 грн. заборгованості за Договором про виконання робіт № 11/2-17 від 13.02.2017 (копії претензії та рекомендованого повідомлення про вручення 01.02.2018 зазначеної претензії відповідачу наявні в матеріалах справи).

Однак, будь-які дії або повідомлення з боку відповідача щодо погашення заборгованості станом на момент подання позову відсутні.

За наведених обставин, позивач був змушений звернутись до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 37 831,71 грн. заборгованості за Договором про виконання робіт № 11/2-17 від 13.02.2017 та додаткових угод до нього, 2 445,02 грн. пені, 1 044,76 грн. 3% річних, 4 157,63 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір будівельного підряду, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 3 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Змістом статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України визначено, що правовою основою регулювання відносин, пов'язаних з договором будівельного підряду є положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Судом встановлено, що загальна вартість доручених підряднику (позивачу) робіт, зазначених у п. 1.1 Договору та Додаткових угодах № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 від 13.02.2017, була визначена сторонами в сумі 192 631,28 грн.

З матеріалів справи вбачається, що фактично відповідач прийняв виконані позивачем роботи згідно Договору. Так, уповноваженим представником відповідача підписані та скріплені печаткою акти приймання-передачі виконаних робіт № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 від 28.02.2017 на загальну суму 192 631,28 грн. Судом враховано, що наведені акти підписані уповноваженим представником відповідача без жодних зауважень та заперечень щодо обсягів та вартості робіт, які були вказані в цих документах.

Таким чином, вищенаведені акти приймання-передачі виконаних робіт № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 від 28.02.2017 та рахунки на оплату № 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57 на загальну суму 192 631,28 грн, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, приймаються судом у якості належних і допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем спірних робіт на загальну суму 192 631,28 грн., а рівно їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами пункту 5.3.1 Договору відповідач був зобов'язаний сплатити вартість робіт по Договору після приймання виконаних робіт, усунення всіх недоліків (дефектів), якщо такі виявлені, підписання відповідного Акту переліку недоліків, протягом 30 (тридцяти) календарних днів, починаючи з дати надання в офіс замовника належним чином оформлених та підписаних сторонами документів.

Як встановлено судом на виконання умов п. 5.3.1 Договору 28.02.2017 на адресу Одеської філії № 5 Товариством з обмеженою відповідальністю Українські радіотелекомунікації було передано акт приймання-передачі рахунків та актів виконаних робіт.

Отже, враховуючи вищезазначені правові норми та положення Договору, за роботи, прийняті за актами приймання-передачі виконаних робіт № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 від 28.02.2017, відповідач повинен був здійснити розрахунок протягом тридцяти календарних днів, починаючи з дати надання в офіс замовника належним чином оформлених та підписаних сторонами документів.

Як встановлено судом, відповідач, в порушення умов п. 5.3.1 Договору та норм чинного законодавства, не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт, оскільки здійснив лише часткові розрахунки в сумі 154 799,57 грн., у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 37 831,71 грн. (основний борг).

Наявність у відповідача заборгованості в загальній сумі 37 831,71 грн. також підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків станом на 27.11.2017, підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін.

Додатково суд звертає увагу, що відповідь на претензія позивача № 1-12/01/2018 від 12.01.2018 щодо сплати заборгованості, відповідач не надав.

Станом на час розгляду спору по суті матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем розрахунків з позивачем щодо оплати заборгованості в сумі 37 831,71 грн. за Договором про виконання робіт № 11/2-17 від 13.02.2017.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині основного боргу в сумі 37 831,71 грн. повністю.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт, останній звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 2 445,02 грн. пені, відповідно до положень п. 7.5 Договору пені у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.5 Договору сторони узгодили, що за прострочення грошових зобов'язань замовником, підрядник має право вимагати сплату пені у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення такого зобов'язання, але не більше 10% від суми заборгованості.

Зважаючи на приписи частин 2, 3 статті 549 ЦК України та зміст пункту 7.5 Договору, суд дійшов висновку, що у разі несвоєчасного розрахунку відповідача з позивачем за виконаний обсяг робіт сторони фактично передбачили сплату пені.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Судом було встановлено прострочення відповідачем оплати робіт за спірними актами приймання-передачі виконаних робіт, які були підписані сторонами 28.02.2017.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені в загальній сумі 2 445,02 грн., суд дійшов висновку, що відповідний розрахунок здійснено позивачем арифметично вірно.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 445,02 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 2 445,02 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт, позивачем заявлено також до стягнення з відповідача 4 127,63 грн. інфляційних втрати та 1 044,76 грн. 3% річних за період з 31.03.2017 по 26.02.2018 на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що позивач здійснив нарахування інфляційних втрат ти 3% річних відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 157,63 грн. інфляційних втрати та 1 044,76 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем разом із позовною заявою не подано попередній розрахунок суми судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1 762,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 13, 124, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українські радіотелекомунікації (03113, м. Київ, вул. Дружківська, буд. 10, оф. 408; ідентифікаційний код 25642053) на користь Приватного акціонерного товариства ІРВАН (65014, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 5/5, оф. 601; ідентифікаційний код 19210160) 37 831,71 грн. (тринадцять сім тисяч вісімсот сімдесят одну гривню 71 коп.) основного боргу, 2 445,02 грн. (дві тисячі чотириста сорок п'ять гривень 02 коп.) пені, 1 044,76 грн. (одну тисячу сорок чотири гривні 76 коп.) 3% річних, 4 157,63 грн. (чотири тисячі сто п'ятдесят сім гривень 63 коп.) інфляційних втрат, 1 762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 23.04.2018.

Суддя Гумега О.В.