Рішення

від 16.04.2018 по справі 911/323/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/323/18

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інструментальний завод , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю фірма Промтех , м. Біла Церква,

про стягнення 80 959,80 грн.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, уповноважений, довіреність від 20.10.17;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Інструментальний завод , м. Біла Церква (далі по тексту ТОВ Інструментальний завод ) звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 14.02.2018 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю фірма Промтех , м. Біла Церква (далі по тексту - ТОВ фірма Промтех ), в якому просить стягнути з відповідача 80959,80 грн. сплаченого авансу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання договору поставки від 05.01.2009 №20 платіжним дорученням від 27.07.2016 оплатив виставлений відповідачем рахунок-фактуру від 18.07.2016 на суму 80 959,80 грн., однак, поставка товару, узгодженого сторонами та зазначеного у даному рахунку-фактурі, відповідачем здійснена не була. Позивач звертався до відповідача з претензією, у якій вимагав сплати зазначеної суми. Відповідач отримав зазначену претензію 30.09.2017, однак кошти не повернув, товар не поставив, відтак позивач просить суд стягнути з відповідача 80959,80 грн. в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.02.2018 відкрито провадження у справі № 911/323/18, ухвалено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2018.

06.03.2018 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 05.03.2018 №05/03/18, обґрунтоване неможливістю забезпечити явку адвоката у судове засідання.

12.03.2018 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу врегулювати спір.

В судове засідання 12.03.2018 представники сторін не з'явились, ухвалою від 12.03.2018 підготовче судове засідання відкладено на 02.04.2018.

02.04.2018 від відповідача надійшло клопотання №127 про відкладення розгляду справи, обгрунтоване перебуванням директора у відрядженні.

Згідно до частини 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. Відповідно до частини 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відтак, в судовому засіданні 02.04.2018 суд здійснив розгляд справи у підготовчому засіданні за відсутності відповідача та його представника.

Ухвалою від 02.04.2018 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 16.04.2018.

В судове засідання 16.04.2018 відповідач втретє не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно до частин 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши позов ТОВ Інструментальнитй завод до відповідача - ТОВ фірма Промтех про стягнення 80959,80 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

05.01.2009 між ТОВ Інструментальний завод (покупець) та ТОВ фірма Промтех (постачальник), було укладено договір поставки № 20, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у встановлений термін у власність покупця металопродукцію, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість (пункт 1.1).

Поставка товару здійснюється на умовах FCA (склад постачальника або станція відправлення), якщо інше не вказано в рахунку-фактурі постачальника (пункт 2.2).

Поставка товару на умовах попередньої оплати здійснюється протягом 3 банківських днів з дати зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно наданого рахунку-фактури шляхом відвантаження відповідно до умов поставки (пункт 2.3).

Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної з урахуванням особливостей, встановлених у даному договорі (пункт 4.1).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2009, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, він автоматично продовжується на наступний календарний рік (пункт 8.1).

Усі додатки, зміни і доповнення до цього договору дійсні тільки в тому випадку, якщо вони виконані у письмовій формі і підписані належним чином уповноваженими представниками обох сторін, крім випадків, передбачених у цьому договорі (пункт 9.1).

За своєю правовою природою укладений сторонам договір є договором поставки. Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3 договору сторонами погоджено, що поставка товару на умовах попередньої оплати здійснюється протягом 3 банківських днів з дати зарахування коштів на рахунок постачальника згідно наданого рахунку-фактури.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру №ПТ000718 від 18.07.2016 на оплату товару (балок, труб, листа г/к) вартістю 80959,80 грн.

Позивачем 27.07.2016 на підставі вказаного рахунку платіжним дорученням від 27.07.2016 №514 було сплачено відповідачу 80 959,80 грн.

Відтак, товар, перерахований у рахунку-фактурі №ПТ000718 від 18.07.2016, мав бути поставлений позивачу не пізніше 01.08.2016.

Суду не подано доказів поставки товару відповідачем позивачу на зазначену в рахунку та платіжному дорученні суму ані у строк, передбачений договором, ані станом на день розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що пунктом 2.2 договору сторони передбачили, що поставка здійснюється на умовах FCA (склад постачальника або станція відправлення), якщо інше не вказано в рахунку-фактурі, та інший порядок поставки в рахунку-фактурі №ПТ000718 від 18.07.2016 не вказано.

Разом із тим, відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це . Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суду не подано доказів того, що вказаний товар був поставлений позивачу, а також не подано доказів того, що відповідач у будь-якій формі повідомляв позивача про готовність вказаного товару до поставки.

Відповідно до частини 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутність події встановленою.

Суд ухвалою про відкриття провадження від 19.02.2018 зобов'язував відповідача подати документи, що підтверджують повернення відповідачем на користь позивача грошових коштів в розмірі 80 959,80 грн. або докази поставки товару на суму 80 959,80 грн., зазначеного у рахунку-фактурі від 18.07.2016 №ПТ000718 згідно із Договором поставки від 05.01.2009 № 20.

Такі докази відповідачем не були подані в тому числі і на вимогу ухвали суду, яка набрала законної сили.

Відповідно до частини 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до свого права, передбаченого частиною 2 ст. 693 ЦК України , позивач 27.09.2017 звернувся до відповідача з претензією, у якій вимагав повернути суму 80959,80 грн. Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач зазначену претензію отримав 30.09.2017.

Суду не подано доказів того, що відповідач надав відповідь на претензію, або задовольнив вимоги позивача та повернув кошти в сумі 80959,80 грн.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення 80959,80 грн. обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не спростованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд ухвалює рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промтех" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" 80959,80 грн. заборгованості.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору в сумі 1 762,00 грн. повністю.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Інструментальний завод задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми Промтех (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Київська, буд. 76-А, ідентифікаційний код 23581436)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інструментальний завод (09100, Київська область, м. Біла Церква, бульвар 1-го Травня, буд. 13, ідентифікаційний код 32394011).

80959,80 грн. (вісімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень вісімдесят копійок) боргу;

1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 24.04.2018.

Суддя О.В. Конюх