Постанова

від 18.04.2018 по справі 821/1828/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1828/17

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду, ухвалене у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження 20.12.2017 року о 13:15 год в м.Херсоні по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Херсонській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Херсонській області в якому просить визнати протиправною відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, викладену в листі-відповіді за №К-8851/0-3155/6-17 від 21.08.2017р. та зобов'язати надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради, Білозерського району, Херсонської області (контур13, кадастровий номер 6520383500:02:001:0132).

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області звернулось до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що позивачу відмовлено у відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у зв'язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки (об'єкта) вимогам законів. Крім того апелянт зазначає, що розпоряджається не всіма земельними ділянками на території області, а виключно 25 % від площі земельних ділянок, право оренди на які було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу.

Таким чином апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.

13.03.2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що оскаржувана постанова суду є законною, оскільки вважає протиправною відмову апелянта у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, так як апелянт реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тому числі шляхом розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до ст.ст. 118, 121 ЗК України.

Згідно п.2 ч. 1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Оскільки усі учасники справи були повідомленні належним чином про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи, апелянтом надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позивач до суду не з'явився, причин своєї не явки не повідомив, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Як встановлено з матеріалів справи, 18 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради, Білозерського району, Херсонської області (контур13, кадастровий номер 6520383500:02:001:0132). До заяви позивач додала викопіювання з плану земель, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

21.08.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, посилаючись на пункт 7 статті 118 Земельного кодексу України, відмовило ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Вказані обставини визнані сторонами та суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції зазначено, що наведене відповідачем обґрунтування відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є безпідставним та таким, що не ґрунтується на приписах ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Судова колегія суду апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований ст.118 Земельного кодексу України.

Згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Як вбачається з відповіді управління від 21.08.2017 року №К- 8851/0-3155/6-17, відмовляючи позивачу, Управління зазначило, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах норм безоплатної приватизації повинні надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації, відповідно до переліку земельних ділянок, який формується щоквартально та оприлюднюється на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

Метою Стратегії є створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.

Основними завданнями Стратегії є: впровадження засад стратегічного менеджменту в систему управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності; забезпечення оптимального використання земель, зокрема з урахуванням регіональних програм і планів розвитку територій, генеральних планів населених пунктів; підвищення рівня прозорості та публічності під час формування та реалізації державної земельної політики; підвищення рівня обізнаності населення, землевласників і землекористувачів щодо проблем деградації земель та сталого землекористування; запобігання деградаційним процесам ґрунтового покриву, підвищення рівня родючості ґрунтів; проведення рекультивації порушених земель.

Пріоритетами управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними є: забезпечення паритету інтересів суспільства, територіальних громад та держави під час здійснення повноважень з розпорядження землями; передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності переважно на умовах оренди на строк не більш як сім років; передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в оренду виключно на земельних торгах (в тому числі тих, строк дії оренди яких припиняється), крім установлених законом випадків; оформлення державними підприємствами, установами та організаціями права користування земельними ділянками, які ними фактично використовуються, у строк до 1 січня 2018 року; забезпечення здійснення заходів з охорони земель, збереження і відтворення родючості ґрунтів; забезпечення відкритості, прозорості, прогнозованості, передбачуваності, послідовності діяльності Мінагрополітики та Держгеокадастру під час формування та реалізації державної політики у сфері земельних відносин; запобігання виникненню корупційних факторів.

Органами, що забезпечують реалізацію Стратегії, є Мінагрополітики, Держгеокадастр, інші міністерства та центральні органи виконавчої влади, які беруть участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань реалізації Стратегії.

Держгеокадастр реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до закону, державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; проводить моніторинг та оцінку результативності реалізації Стратегії.

Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні:

- формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, за такою формулою: Sбп = Sаук х 0,25, де Sбп - площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області; Sаук - площа земельних ділянок, право оренди на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу;

- щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок;

- надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції;

- враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян.

Згідно Наказу від 21.06.2017 року №191/0/7-17 Про затвердження Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які пропонується передавати в межах норм безплатної приватизації у власність в ІІІ кварталі 2017 року буде виставлено 140 земельних ділянок загальною площею 276,25 га в Бериславському та Каховському районах, однак бажана позивачем земельна ділянка в означеному переліку відсутня.

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 21.08.2017 року №К- 8851/0-3155/6-17 (а.с.8), відповідач відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 зазначив, що пунктом 7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правовю актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівно документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваш використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначеним рішенням Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Херсонській області повідомило заявника, що на даний час має право передавати у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації не більше 25 відсотків від, площі земельних ділянок, право оренди на які було продано на території Херсонської області у кварталі, що передував поточному кварталу.

Для цього Головне управління формує переліки земельних ділянок та визначає площу земельних ділянок, які можливо передати в межах норм безоплатної приватизації на території Херсонської област, та розміщує на сайті управління.

Земельна ділянка, яку бажав отримати заявник у власність для ведення особистого селянського господарства не увійшла до вищезазначеного переліку, що підтверджується наказом від 21.06.2017р. №191/0/7-17. (арк.спр.32).

Таким чином судова колегія вважає, що відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, апелянт діяв в межах та у відповідність з діючим законодавством, а прийняте спірне рішення прийнято у строки, передбачені ч.7 ст.118 ЗК України є обґрунтованим та вмотивованим, оскільки місце розташування об'єкта не відповідає вимогами прийнятого відповідно до Земельного кодексу України нормативно-правового акту Стратегії.

З огляду на зазначене висновок суду першої інстанції про те, що нормативно-правовий акт Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ним не підлягав застосуванню є безпідставними.

Виходячи з викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно було з'ясовано обставин, що мають значення для справи, апелянтом спростовано обставини, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись ст. 317 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 року скасувати.

Прийняти по справі постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.04.2018 року.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик