Ухвала

від 30.03.2018 по справі 758/3826/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3826/18

У Х В А Л А

30 березня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання захисників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які діють в інтересах ОСОБА_4 , про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

Захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.

Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати , або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Згідно ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Натомість, до матеріалів клопотання цивільний позов, що був направлений на адресу слідчого за формою та змістом не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Як вбачається з матеріалів клопотання за заявою ОСОБА_4 05.02.2018 р. було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018101070000019 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого за ч. 4 ст. 190 КК України. Захисники просять накласти арешт на видаткову частину розрахункових рахунків ТОВ «Дарницький шовковий комбінат імені В. Яськова» (Код ЄДРПОУ 34183584) відкриті в ПАТ «ВТБ БАНК» (МФО 321767), натомість, ставиться питання про накладення арешту на рахунок ТОВ «Дарницький шовковий комбінат імені В. Яськова», що не є «фігурантом» чи не несе відповідальності в даному кримінальному провадженні. Також, з матеріалів клопотання не вбачається, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони захисту про арешт майна, підлягає поверненню захисникам для усунення недоліків, керуючись ст. ст. 171 - 172, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які діють в інтересах ОСОБА_4 , про арешт майна повернути для усунення недоліків;

Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків;

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1