Рішення

від 17.04.2018 по справі 904/243/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018м. ДніпроСправа № 904/243/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д.,

за участю секретаря судового засідання Батир Б.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Метал Індастрі", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуд Сервіс", м. Дніпро

про зобов'язання укласти договір про постачання електричної енергії і вважати його укладеним з 01.01.2018 та стягнення 27236,12 грн

у присутності представників:

від позивача: адвокат ОСОБА_1, договір про надання адвокатських послуг № 5/17-ЮО від 05.03.2017;

від відповідача: директор ОСОБА_2, паспорт серії НМ № 163826, виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській обл. 25.12.2003;

слухач: ОСОБА_3

СУТЬ СПОРУ:

22.01.2018 Приватне підприємство "Метал Індастрі" (далі - позивач, ПП "Метал Індастрі") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуд Сервіс" (далі - відповідач, ТОВ "Новобуд Сервіс"), у якій виклало вимоги про:

- зобов'язання ТОВ "Новобуд Сервіс" укласти з ПП "Метал Індастрі" договір про постачання електричної енергії в редакції, яка відповідає вимогам Типового договору про постачання електричної енергії (додаток 3 до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 22.11.2006 № 1497)), та вважати договір укладеним, починаючи з 01.01.2018;

- стягнення з відповідача на його користь двократної вартості недопоставленої електроенергії в сумі 4350,12 грн та вартості обладнання, яке вийшло з ладу в сумі 22886,00 грн.

Разом з тим, позивач заявляє клопотання про відшкодування йому понесених судових витрат, які складаються з: судового збору у сумі 3524,00 грн та оплати послуг адвоката у сумі 22338,00 грн.

Ухвалою від 24.01.2018 суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, встановленими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з призначенням підготовчого засідання на 20.02.2018.

Відповідач 13.02.2018 надав відзив, у якому проти позову заперечив, вважає його не обґрунтованим, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутній акт приймання- передачі орендованого майна, що свідчить про відсутність передачі нежитлового приміщення в оренду. Також відповідач зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам законодавства, оскільки ТОВ "Новобуд Сервіс", в розумінні ПКЕЕ, не може бути постачальником електричної енергії через відсутність в нього відповідних ліцензій на постачання останньої. Належним же постачальником електричної енергії є ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго". Крім того, позивачем не додано до справи дозволу для утримання тварин у неволі, а також ним не дотримано критеріїв технічних характеристик, зокрема розмірів, конструкцій басейну, а тому наявність такого тераріуму в орендованому приміщенні ставить під загрозу життя та здоров'я власників інших нежитлових приміщень у цій будівлі. Наявність завданої позивачу відповідачем шкоди, на думку останнього, не доведена та спростовується доводами відповідача, викладеними у відзиві. З огляду на вказані обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України у підготовчих засіданнях було оголошено перерви: з 20.02.2018 до 05.03.2018 та з 05.03.2018 до 20.03.2018.

Представник позивача у призначене на 20.03.2018 підготовче засідання не прибув без пояснення причин, хоча належним чином був обізнаний про розгляд справи, що підтверджується бланком запису про оголошення перерви, який міститься в матеріалах справи, та жодних додаткових доказів не надав.

Ухвалою від 20.03.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

У порядку ст. 207 ГПК України суд прийняв 17.04.2018 від представника позивача для долучення до матеріалів справи додаткові матеріали, якими він підтверджує постачання відповідачем електроенергії суборендаторам.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Новобуд Сервіс" (відповідач), основною діяльністю якого є управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту та комплексне обслуговування об'єктів шляхом надання житлово-комунальних послуг, монопольно здійснює діяльність по обслуговуванню будинку торгівельно-комерційного призначення, розташованого за адресою: м. Дніпро вул. Д. Яворницького, 1а, а саме: надає послуги з обслуговування будинку та прилеглої до нього території, постачання електроенергії, холодної та гарячої води, опалення та водовідведення. ПП "Метал Індастрі" (позивач) є орендарем офісів № 701 та № 801 площею 397,5 м.кв., що знаходяться у цьому будинку, на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 29.12.2016, укладеного з громадянкою ОСОБА_4, за умовами п. 3.2 якого орендар сплачує ТОВ "Новобуд Сервіс" фактичні експлуатаційні витрати з розрахунку займаної площі за діючими цінами.

Позивач зазначає, що протягом більше ніж двох років, починаючи з вересня 2015 року, відповідач здійснював постачання електричної енергії позивачу в орендоване приміщення офісів за №№: 701 та 801, що знаходяться за адресою: м. Дніпро вул. Д. Яворницького, 1а. Поставки електричної енергії здійснювалися на підставі рахунків, факт постачання фіксувався в актах виконаних робіт, які регулярно підписувалися сторонами, однак 02.01.2018 відповідачем без попередження та пояснення причин було припинено постачання електричної енергії. Сума попередньої оплати за електроенергію була повернута на розрахунковий рахунок позивача із зазначенням, як помилково отримані кошти, хоча оплата була здійснена на підставі рахунку. Окрім того, позивач зазначає, що на рахунках відповідача наразі перебуває переплата за комунальні послуги в розмірі 39088,37 грн, що може бути підтверджене актом звірки взаємних розрахунків.

У вказаних офісах знаходяться два акваріуми об'ємом 3000 літрів, а також тераріум з крокодилом, підтримання життєдіяльності яких потребують наявності електричного живлення обладнання (компресорів подачі повітря та фільтрації, підігрівачів для підтримання належної температури води). Крім того, в офісах знаходиться комп'ютерне обладнання (сервери), що також потребує живлення, а резервні джерела живлення можуть підтримувати необхідні параметри частково та лише нетривалий час, в результаті чого ПП "Метал Індастрі" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову. Ухвалою від 11.01.2018 у справі № 904/100/18 судом задоволено заяву про забезпечення позову та зобов'язано ТОВ "Новобуд Сервіс" до набрання рішенням законної сили відновити поставки електричної енергії шляхом підключення до мережі вказаних офісів.

На думку позивача, дії відповідача по відключенню від електричної мережі офісів, якими користується ПП "Метал Індастрі", відбулося з грубим порушенням процедури відключення, передбаченої Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), Правилами користування електричною енергією для населення (ПКЕЕн), а також договорами про постачання та користування електричною енергією, оскільки такі дії вчинені без попередження у неробочий час перед вихідними та святковими днями. В результаті чого позивач поніс збитки, які полягають у тому, що в офісах ПП "Метал Індастрі" відбувся збій у роботі обладнання через тривале відключення електроенергії, вийшов з ладу сервер вартістю 5300,00 грн, а також через зупинення роботи системи життєзабезпечення в акваріумах вийшло з ладу наступне обладнання: помпа Resun - 6000 л. вартістю - 2847,00 грн, фільтр зовнішній Laguna з УФ.стерелізацією вартістю - 9324,00 грн, ультрафіолетове обладнання для постійного обеззараження Jubl 36 Вт FguaCristal вартістю 5415,00 грн, а всього обладнання на 22886,00 грн.

Позивач вказує на те, що він неодноразово звертався до відповідача з наміром привести взаємовідносини між підприємствами у відповідність до вимог чинного законодавства України, а саме: укласти договір на постачання електричної енергії, передбачений постановою № 28 від 31.07.1996 "Про затвердження Правил користування електричною енергією", але відповідач у відповідь на звернення посилався на постанову КМУ №529 від 20.09.2009 "Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території", якою не передбачено надання послуг із постачання електричної енергії.

Наявні обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права. Предметом цього позову є зобов'язання ТОВ "Новобуд Сервіс" укласти з ПП "Метал Індастрі" договір про постачання електричної енергії в редакції, яка відповідає вимогам Типового договору про постачання електричної енергії (додаток 3 до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 22.11.2006 № 1497)), та вважати його укладеним, починаючи з 01.01.2018, а також стягнення з відповідача 27236,12 грн понесених позивачем збитків через припинення постачання електроенергії.

Відповідач позовні вимоги не визнав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В позовній заяві позивач вказує на наявність обов'язку у відповідача на укладення з останнім договору про постачання електричної енергії в редакції, яка відповідає вимогам Типового договору про постачання електричної енергії (Додаток № 3 до Правил користування електричною енергією затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 (у редакції постанови НКРЕ України № 910 від 17.10.2005 із змінами і доповненнями) (далі - ПКЕЕ або Правила).

Відповідно до п. 1.1 Правил ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

За змістом положень п. 1.2 Правил постачальником електричної енергії є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії (абзац 67); постачання електричної енергії - надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору (абзац 68); споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору (абзац 78).

Так, в преамбулі Типового договору про постачання електричної енергії чітко зазначено, що постачальником електричної енергії є суб'єкт господарської діяльності, що здійснює діяльність на підставі ліцензії.

Пунктом 68 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VІІІ (зі змінами і доповненнями) визначено, що постачанням електричної енергії є продажі, включаючи перепродаж, електричної енергії.

Частиною 1 ст. 8 цього ж Закону встановлено, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу (ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 № 222-VIIІ (зі змінами і доповненнями), зокрема п. 5 ч. 1 ст. 7 якого передбачена діяльність у сфері електроенергетики, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії", і діяльність у сфері використання ядерної енергії, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" віднесено до переліку господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

За приписами ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно з ч. 2 ст. 181 ГК України, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Проект договору є офертою, яка адресована іншій стороні або сторонам майбутнього договору. Відтак проект договору або інший письмовий документ, який містить пропозицію укласти договір, має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (абз. 2 ч. 1 ст. 641 ЦК України).

Аналізуючи вищевикладені правові норми, укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів у спрощений спосіб не допускається, тож, якщо позивач мав намір укласти типовий договір на постачання електроенергії у вигляді єдиного документа, про що зазначає у позові, то останній зобов'язаний був не лише звертатися до відповідача з листами про намір укладення такого договору, а й надіслати відповідачу проект відповідного договору для його погодження.

Однак, матеріали справи не містять доказів ані наявності самого проекту договору на постачання електроенергії від 01.01.2018, ані доказів направлення останнього відповідачу.

Крім того, з огляду на приписи чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, суд не вбачає наявності у відповідача ліцензії на постачання електричної енергії, а тому, в розумінні ПКЕЕ, у останнього відсутні підстави на укладання з позивачем типового договору на постачання електроенергії, виступаючи при цьому зі своєї сторони в якості "постачальника", оскільки таким постачальником є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (код ЄДРПОУ 23359034).

Таким чином, позивач, маючи намір укладення договору на постачання електроенергії, припустився порушень чинного законодавства України, оскільки типовий договір на постачання електричної енергії можливо укласти лише з суб'єктом господарювання, який отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії, яким і є ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", а не відповідач. Як свідчать матеріали справи та пояснення відповідача у засіданні суду, для забезпечення електричною енергією будинку № 1а по пр. Д.Яворницького в м. Дніпро, у якому знаходяться орендовані офіси позивача, 31.01.2008 між відповідачем та ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" вже був укладений відповідний договір № 7151/58-505. А відтак, позивач повинен був укласти з відповідачем договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який і має регулювати взаємовідносини між сторонами щодо надання житлово-комунальних послуг, у тому числі і стосовно подачі електричної енергії до офісів ПП "Метал Індастрі". З листа відповідача від 24.03.2017 № 18/03 вбачається, що останній мав намір укласти саме такий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з позивачем, однак доказів цього факту матеріали справи не підтверджують.

З огляду на що суд не вбачає підстав і для задоволення вимог позивача стосовно відшкодування двократної вартості недопоставленої електроенергії у сумі 4350,12 грн, яку, до речі, неможливо розрахувати та підтвердити доказами кількісні показники можливого споживання.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для обґрунтованості понесених позивачем збитків на суму 22886,00 грн, в результаті виходу з ладу обладнання.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних винних дій відповідача у завданні шкоди, та причинного зв'язку між збитками позивача та діями відповідача.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 20.12.2010 у справі № 06/113-38, від 04.07.2011 у справі № 51/250.

З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків може пред'являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Однак, позивач свої доводи стосовно відшкодування йому вартості обладнання, яке вийшло з ладу внаслідок відключення відповідачем електроенергії, не підтвердив жодними доказами, що позбавляє суд можливості встановити наявність понесених позивачем збитків. Матеріали справи не містять доказів вартості наявного у офісах позивача обладнання, що вийшло з ладу, доказів взагалі наявності такого обладнання, також відсутні докази, які б вказували саме на вину відповідача у несправності обладнання позивача.

Враховуючи викладене, доводи позивача не підтверджені матеріалами справи та повністю спростовуються відповідачем і чинним законодавством України, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 9 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 3524,00 грн та витрати на оплату послуг адвоката у сумі 22338,00 грн, що не підтверджені доказами, покладаються на позивача.

Отже, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду № 904/100/18 від 11.01.2018, підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 145, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

3. Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою господарського суду Дніпропетровської області № 904/100/18 від 11.01.2018, про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуд Сервіс" (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького (ОСОБА_5), буд. 3; ідентифікаційний код 34313950) відновити поставки електричної енергії шляхом підключення до мережі офісів №701 та 801, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, 1а, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4, якими користується Приватне підприємство "Метал Індастрі" (49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, буд. 9/12; ідентифікаційний код 39956937) на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 29.12.2016.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 25.04.2018.

Суддя ОСОБА_6