Рішення

від 20.04.2018 по справі 902/88/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

"20" квітня 2018 р. Cправа № 902/88/18

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МІГТОВ

(вул. Леніна, буд. 5, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Органік плюс

(вул. Гонти, буд. 44, м. Вінниця, 21000)

про стягнення 255 708,00 грн.

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.,

представники учасників не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МІГТОВ звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Органік плюс заборгованості за договором на охорону об'єкта № 6 від 03.01.2017р в загальному розмірі 255 708,00 грн., з яких 252 000,00 грн. - основний борг та 3 708,00 грн. - три відсотки річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на підставі укладеного 03.01.2017р договору на охорону об'єкта № 6 надавав відповідачу послуги по охороні майна на об'єктах відповідача, вартість яких за період січень-липень 2017 року склала 252 000,00 грн. Проте, відповідачем не оплачено вартість наданих послуг, що і стало підставою звернення в позовом до суду.

Ухвалою суду від 19.02.2018р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/88/18 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.03.2018р.

Ухвалою суду від 13.03.2018р. підготовче засідання відкладено на 12.04.2018р.

При розгляді справи 12.04.2018р судом оголошено перерву до 20.04.2018р, про що винесено відповідну ухвалу від 12.04.2018р.

Відповідачем 12.03.2018р через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги останнім визнаються в повному обсязі.

Окрім того відповідачем 12.03.2018р через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Представником позивачем 20.04.2018р подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 20.04.2018 р. прийнято судове рішення.

Розглянувши у підготовчому засіданні, яке відбулося 20.04.2018р, відзив б/н. від 12.03.2018р. за підписом директора ТОВ Органік Плюс ОСОБА_1, господарський суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1, як посадова особа, наділений повноваженнями на визнання позову, і визнання ним позову відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі доказами, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому визнання позову підлягає прийняттю господарським судом.

При визнанні відповідачем позову суд зважає на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 191 цього Кодексу.

Згідно з ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03 січня 2017 року між ТОВ Мігтов (позивач, за договором Виконавець, Охорона) та ТОВ Органік Плюс (відповідач, за договором Замовник) укладено договір на охорону об'єкта за № 6. (надалі Договір)

За цим ОСОБА_2 Замовник доручає, а Охорона здійснює послуги та вживає комплекс, передбачений Законом, заходів з метою забезпечення охорони майна і дотримання громадського порядку на об'єкті Замовника за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 44 шляхом розміщення одного (4 чол.) постів фізичної охорони.

Вартість охорони за цим ОСОБА_2 становить 50 (п'ятдесят) грн за годину охорони. (п. 2.1. ОСОБА_2)

Акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії ОСОБА_2. (п. 2.3. ОСОБА_2)

Замовник перераховує на рахунок Виконавця оплату послуг охорони в строк не пізніше до 5 (п'ятого) числа місяця наступного за місяцем в якому були надані послуги охорони на підставі виставлених рахунків та актів виконаних робіт. (п. 2.4. ОСОБА_2).

Договір вступає в дію з 03 січня 2017 року. (п. 1.5. ОСОБА_2)

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що даний правочини за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Судом встановлено, що в рамках укладеного ОСОБА_2 позивачем надано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 252 000,00 грн., про що сторонами складено акти здачі-прийому виконаних робіт за період січень-липень 2017 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення наведених норм відповідачем зобов'язання за ОСОБА_2 не виконані, не проведено розрахунки за надані послуги, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 252 000,00 грн.

Наявність та обсяг заборгованості відповідача підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та самим відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 252 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 3 708,00 грн. три відсотки різних за період з 06.08.2017р. по 01.02.2018р.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином суд вважає, що вимога щодо стягнення трьох відсотків річних є правомірною, оскільки відповідає чинному законодавству.

При перевірці за допомогою системи ЛІГА ЗАКОН розрахунку трьох відсотків річних судом виявлено помилку в бік заниження, оскільки за визначений в розрахунку період розмір відсотків річних становить 3728,22 грн. (розрахунок додається).

Разом з тим, суд, виходячи з того, що не наділений повноваженнями самостійно виходити за межі позовних вимог, задовольняє зазначену вимогу в заявленому розмірі.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований матеріалами справи та підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подання позову. Аналогічна норма міститься в частині 3 статті 7 Закону України Про судовий збір . В даному випадку відповідачем позов визнаний до початку розгляду справи по суті, зв'язку з чим, попереднє провадження закінчене прийняттям даного рішення, а тому позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору, а саме у розмірі 1 917,81 грн, а інша частина в розмірі 1 917,81 грн відноситься на відповідача.

Керуючись ст.ст. 46, 73, 86, 123, 129, 130, 185, 191, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Органік Плюс (вул. Гонти, 44, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 38190265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мігтов (вул. Леніна, 5, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100, код ЄДРПОУ 34609777) 252 000 (двісті п'ятдесят дві тисячі) грн 00 коп. - заборгованості за послуги охорони; 3 708 (три тисячі сімсот вісім) грн. 00 коп. - три відсотки річних та 1 917 (одну тисячу дев'ятсот сімнадцять) грн 81 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Мігтов (вул. Леніна, 5, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100, код ЄДРПОУ 34609777) з Державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 1 917 (одну тисячу дев'ятсот сімнадцять) грн 81 коп., сплаченого згідно квитанції № 0.0.962448989.1 від 14.02.2018р.

4. Засвідчений гербовою печаткою суду примірник даного рішення є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Мігтов судового збору у встановленому цим рішенням розмірі.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник рішення засвідчений гербовою печаткою суду направити позивачу, відповідачу направити копію рішення, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2018р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Леніна, буд. 5, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)

3 - відповідачу (вул. Гонти, буд. 44, м. Вінниця, 21000)