Рішення

від 24.04.2018 по справі 903/178/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 квітня 2018 р. Справа № 903/178/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії, м. Луцьк

до відповідача: Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Віра", м. Луцьк

про стягнення 39 707 грн. 67 коп.

Суддя Кравчук А. М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач ОСОБА_1 "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії просить стягнути з відповідача ОСН "Будинковий комітет "Віра" 39 707 грн. 67 коп., з яких 32 548 грн. 12 коп. основного боргу, 4 988 грн. 17 коп. пені, 1 631 грн. 78 коп. інфляційних втрат, 539 грн. 60 коп. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору про постачання електричної енергії №529-2849000 від 31.08.2016 року зобов'язань по оплаті поставленої електричної енергії.

Згідно ухвали суду від 20.03.2018 року, частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд даної справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач у заяві від 23.03.2018 року №02-12/662 зазначає про сплату відповідачем заборгованості за активну електроенергію в сумі 32 548 грн. 12 коп.

Відповідач вимог ухвали суду від 20.03.2018 року не виконав, відзив не подав, хоч був належним чином повідомлений про наявність відповідного спору, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301035880555.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких грунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) (п. 1-1 ПКЕЕ).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) (п. 1-1 ПКЕЕ).

Частиною 2 ст. 275 ГК України та пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що споживання електричної енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

31.08.2016 року між ОСОБА_1 "Волиньобленерго" та оганом самоорганізації населення Будинковий комітет Віра укладено договір про постачання електричної енергії № 529-2849000 (а. с. 67-78).

Згідно п. п. 1, 2.2.3, 4.2.1, 8.1, 8.4, 8.5, 10.5 договору постачальник продає електричну енергію, а споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору. Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 "Порядок розрахунків" та № 3 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії". За внесення платежів, передбачених п. п. 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком. Оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни, визначені додатком № 2 "Порядок розрахунків". Виписка рахунку-фактури за використану електричну енергію, пеню, реактивну електроенергію та надбавки проводяться постачальником протягом трьох робочих днів після останнього дня розрахункового періоду. Остаточний розрахунок по всіх платежах проводиться протягом трьох операційних (банківських) днів з дня отримання рахунків. Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2016 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатком № 2 до договору про постачання електричної енергії від серпня 2016 року визначено наступний порядок розрахунків: відповідно до визначеної згідно п. 3 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електричну енергію постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений до 20 числа місяця наступного за розрахунковим. За власним бажанням споживач може здійснювати оплату електроенергії до отримання рахунку (а. с. 79).

Згідно ст. 17 ЗУ "Про електроенергетику" розрахунок за договорами електропостачання здійснюється на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору постачальник за період з 01.03.2017 року по 28.02.2018 року поставив електроенергії на загальну суму 88 476 грн. 30 коп., що підтверджується рахунками з відмітками споживача про отримання, банківською картою підприємства за період з 01.03.2017 року по 01.04.2018 року (а. с. 34-40, 57-66).

Згідно позовної заяви відповідач зобов'язання по оплаті поставленої електричної енергії виконав частково на суму 55 928 грн. 18 коп., заборгованість на день звернення до суду складала 32 548 грн. 18 коп.

В період розгляду справи з 16.03.2018 року по 22.03.2018 року відповідач сплатив заборгованість за активну електроенергію в сумі 32 548 грн. 12 коп., що підтверджується платіжним дорученням №3 від 22.03.2018 року, довідкою місцевого обчислювального центру за період з 16.03.2018 року по 18.03.2018 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи оплату відповідачем в період розгляду справи заборгованості в сумі 32 548 грн. 12 коп., суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Частиною 4 ст. 231 ГПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4988 грн. 17 коп. пені, нарахованої за період з 21.05.2017 року по 14.03.2018 року за внесення платежів з порушенням встановлених договором строків.

Відповідно до визначеної згідно п. 3 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії від 24.05.2007 року величини коштів за фактично спожиту електричну енергію постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 2 додатку №2 до договору, а.с. 23-24).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Останній день оплати за договором - 19 число місяця, наступного за розрахунковим.

Пеня позивачем нарахована з 21-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, нараховані позивачем 4 988 грн. 17 коп. пені підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі ст. ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , п. 4.2.1 договору.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 1 631 грн. 78 коп. інфляційних втрат за період з червня 2017 року по лютий 2018 року та 539 грн. 60 коп. 3% річних в період з 21.05.2017 року по 14.03.2018 року, підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України.

Розрахунки пені, інфляційних втрат, 3% річних відповідачем не заперечені.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати в частині задоволених позовних вимог по сплаті судового збору в сумі 317 грн. 70 коп. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 240, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Органу самоорганізації населення Будинковий комітет Віра (м.Луцьк, вул. Привокзальна, буд. 13А, код ЄДРПОУ 39177161) на користь приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії (м. Луцьк, вул. Залізнична, 1, код ЄДРПОУ 00131512)

- 4 988 грн. 17 коп. пені, 1 631 грн. 78 коп. інфляційних втрат, 539 грн. 60 коп. 3% річних, 317 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього 7 477 грн. 25 коп. (сім тисяч чотириста сімдесят сім грн. 25 коп. ).

3. Провадження у справі на суму 32 548 грн. 12 коп. закрити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного господарського суду відповідно до ст. 256 ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук