Рішення

від 25.04.2018 по справі 903/134/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 квітня 2018 р. Справа № 903/134/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства “Волиньобленерго” в особі Луцької міської філії

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Омілісанто Україна”

про стягнення 114037грн. 52коп.

за відсутності представників сторін

встановив: 28.02.2018р. позивач – ПрАТ “Волиньобленерго” в особі Луцької міської філії звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – ТОВ “Омілісанто Україна” 114037грн. 52коп., з яких: 102455,08грн. заборгованості за активну електроенергію, 3758грн. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 5328,66грн. пені, 1970,72грн. інфляційних втрат та 525,06 3% річних. Також просить стягнути з відповідача 1762грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №529-3125000 від 14.07.2017р. щодо своєчасної оплати за отриману електричну енергію та за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, внаслідок чого відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 05.03.2018р. відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.03.2018р.; встановлено відповідачу строк до 20.03.2018р. для подання відзиву на позов, із урахуванням вимог ст.165 ГПК України.

Згідно довідки про неможливість проведення судового засідання від 27.03.2018р., у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Слободян О.Г., судове засідання по справі №903/134/18, яке було призначено на 27.03.2018р. не відбулося.

Ухвалою суду від 13.04.2018р. повідомлено сторони, що розгляд справи по суті відбудеться в судовому засіданні 25.04.2018р.; встановлено сторонам строк до 24.04.2018р. для подання суду заяв, клопотань, пояснень та доказів пов'язаних з розглядом справи, які не були подані до суду сторонами в обґрунтування їх доводів та заперечень з урахуванням вимог ст.ст.169, 170 ГПК України; визнано явку представників сторін в судове засідання на їх розсуд.

25.04.2018р. представник позивача через канцелярію суду подав заяву (вх. №01-55/4244/18), в якій просив розглядати справу за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами. Зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали суду, що двічі направлялись відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позивній заяві та в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громацьких формувань (Волинська обл. м. Луцьк, вул. Володимирська, 57А), повернулися на адресу суду без вручення відповідачу з відміткою пошти "За терміном зберігання".

Суд вважає, що ним виконано обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи в суді, оскільки ухвали суду двічі надіслані відповідачу за належною адресою, повідомленою суду стороною та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім цього, явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне.

14 липня 2017 року між позивачем (постачальником) - ПрАТ “Волиньобленерго” в особі Луцької міської філії та відповідачем (споживачем)- ТОВ “Омілісанто Україна” було укладено договір про постачання електричної енергії №529- 3125000.

Згідно розділу 1 вищевказаного договору, позивач (постачальник) зобов'язувався постачати електричну енергію відповідачу (споживачу), а відповідач (споживач) оплачувати позивачу (постачальнику) електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

В розділі 2 договору зазначено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 2.2.3 договору відповідач (споживач) зобов'язувався оплачувати позивачу (постачальнику) вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 „Порядок розрахунків" та №3 „Порядок обліку електричної енергії".

Пунктом 7.7 договору встановлено, що оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється відповідачем (споживачем) самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні поточні рахунки позивача (постачальника) електричної енергії в терміни визначені додатком №2 „Порядок розрахунків".

Згідно п. 4 додатку №2 „Порядок розрахунків" до договору №529- 3125000 від 14.07.2017р., остаточний розрахунок відповідача (споживача) за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого позивачем (постачальником) рахунку. Відповідно до визначеної згідно пункту 3 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електричну енергію позивач (постачальник) електричної енергії виписує відповідачу (споживачу) рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 3 операційних днів від дня отримання відповідачем (споживачем) рахунку.

Позивач- (постачальник)- ПрАТ “Волиньобленерго” в особі Луцької міської філії виконав умови договору та постачав відповідачу (споживачу)- ТОВ “Омілісанто Україна” електроенергію в період з 01 листопада 2017 року по 31 грудня 2017 року за тарифами, встановленими Національною комісією з питань регулювання електроенергетики, що підтверджується рахунками за активну електроенергію №529-3125000/11/1 та 529-3125000/12/1, які одержані відповідачем 04.12.2017р. та 03.01.2018р. відповідно.

В порушення умов договору №529- 3125000 від 14.07.2017р. відповідачем не виконано своїх зобов'язань щодо повної оплати за спожиту активну електричну енергію за період з 01 листопада 2017 року по 31 грудня 2017 року у строки, порядку та розмірах, визначених договором (строк до 07.12.2017р. та 08.01.2018р.), внаслідок чого у нього виникла заборгованість за активну електричну енергію в сумі 102455грн. 08коп.

Відповідно до п. 2.2.4 договору №529- 3125000 від 14.07.2017р. передбачено, що відповідач (споживач) зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача (постачальника) електричної енергії та електроустановками відповідача (споживача) згідно з додатком №5 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно п.7.8. договору, розрахунок величини плати за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача (постачальника) електричної енергії та відповідача (споживача) здійснюється у порядку, визначеному додатком №5 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Відповідачем не проводились оплати по виставлених рахунках за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем за реактивну електричну енергію не оплачена та складає 3758грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про ринок електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії і несе відповідальність за порушення умов договору згідно з законодавством України.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 102455грн. 08коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію та 3758грн. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, підставні та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 нього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2.1 договору №529- 3125000 від 14.07.2017р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 «Порядок розрахунків», відповідач (споживач) оплачує позивачу (постачальнику) електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та інфляційні збитки.

За таких обставин, нарахована позивачем пеня в сумі 5328грн. 66коп. за період з 08.12.2015р. по 26.02.2018р. є підставною та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, відповідачу нараховано 1970грн. 72коп. інфляційних втрат за період з грудня 2017р. по січень 2018р. та 525грн. 06коп. - 3% річних за період з 08.12.2017р. по 26.02.2018р. , які є підставними та підлягають до стягнення.

Перевірка розрахунків позивача здійснена судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ".

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236- 238, 240 ГПК України, господарський суд, –

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Омілісанто Україна” (43001, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Володимирська, 57А, код ЄДРПОУ 41082598) на користь приватного акціонерного товариства “Волиньобленерго” в особі Луцької міської філії (43021, м. Луцьк, вул. Залізнична, 1-б, п/р 26034307697902 в Банку: філія- Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 303398, код отримувача-00131512) 102455грн. 08коп. заборгованості за активну електроенергію.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Омілісанто Україна” (43001, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Володимирська, 57А, код ЄДРПОУ 41082598) на користь приватного акціонерного товариства “Волиньобленерго” в особі Луцької міської філії (43021, м. Луцьк, вул. Залізнична, 1-б, п/р 26007312697902 в Банку: філія- Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 303398, код отримувача-00131512) 3758грн. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 5328грн. 66коп. пені, 1970грн. 72коп. інфляційних втрат, 525грн. 06коп- 3% річних, а також 1762грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

          Повне рішення складено 25.04.2018.

          Суддя                                                                                О. Г. Слободян