Рішення

від 25.04.2018 по справі 910/1720/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2018Справа № 910/1720/18

За позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго (м. Київ)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-V" (м. Київ)

Про стягнення 59437,84 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-V" про стягнення 59437,84 грн., з яких: 35903,40 грн. боргу за комунальні послуги з централізованого опалення, 20501,00 грн. інфляційних втрат, 3033,44 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 75324781000101 від 20.01.15. за період з 01.01.15. по 01.05.15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.18. відкрито провадження у справі № 910/1720/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, додаткових письмових пояснень та додаткових доказів.

Відповідачем 17.04.18. через відділ діловодства суду подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав того, що вартість послуг за Договором № 75324781000101 від 20.01.15. за січень 2015 року суперечить вартості послуг за вказаний період, яка зазначалась самим позивачем в рахунку та підписаному Публічним акціонерним товариством "Київенерго" акті надання послуг № 10232 від 31.01.15.

При цьому судом встановлено, що від відповідача ухвала суду про відкриття провадження в даній справі, повернулась з відміткою підприємства зв'язку про закінчення встановленого строку зберігання.

Врахувавши, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, суд приймає відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-V" на позовну заяву.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.15. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс-V" (споживач) укладено Договір № 75324781000101 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1) виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на мовах, що передбачені Договором.

Відповідно до пункту 32 Договору він набуває чинності з 01.07.14. та укладається до 30.06.15.

Пунктом 33 Договору визначено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною зі сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

У відповідності до положень договору тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. До встановлення і в разі відсутності тарифів на послугу з централізованого опалення застосовуються тарифи, встановлені в додатку 2, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 13 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 14 Договору встановлено, що плата за послуги вноситься у безготівковій формі на рахунки позивача.

Позивач вказує на те, що відповідачем порушено умови Договору, внаслідок чого за період з 01.01.15. по 01.05.15. виникла заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення, яка станом на 01.10.18. складає 35903,40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного Договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.01.15. по 01.05.15., судом встановлено наступне.

Публічним акціонерним товариством "Київенерго" наголошено на тому, що заборгованість відповідача за Договором за період з 01.01.15. по 01.05.15. становить 35903,40 грн.:

- за січень 2015 року 19149,00 грн.

- за лютий 2015 року 5473,75 грн.

- за березень 2015 року 6999,78 грн.

- за квітень 2015 року 4280,87 грн.

Разом з тим, у відповідності до наданого відповідачем до матеріалів справи рахунку на оплату № 10232 від 31.01.15. та акту надання послуг № 10232 від 31.01.15., які підписані позивачем та скріплені його печаткою, сума до сплати за надані послуги з централізованого опалення за Договором за січень 2015 року становить 8165,93 грн., а не 19149,00 грн. Зворотнього позивачем не доведено, оскільки не подано жодного первинного документа на спростування означеного.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого опалення в розмірі 24920,33 грн. Вимоги про стягнення 10 983,07 грн. заборгованості за надані послуги з централізованого опалення за Договором задоволенню не підлягають.

Позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 20 501,00 грн. інфляційних втрат, 3 033,44 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Судом здійснено перерахунок з врахуванням положень п. 13 Договору та наданого позивачем розрахунку (визначених ним періодів для здійснення нарахування), та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18970,83 грн. інфляційних втрат, 2062,57 грн. 3% річних. Інфляційні втрати в розмірі 1530,17 грн. та 3% річних в розмірі 970,87 грн. нараховано безпідставно, а тому суд відмовляє в позові в цій частині.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом

Отже, відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, внаслідок вказаного з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-V" на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в повному обсязі в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-V" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 3/25, літера А , нежиле приміщення № 1; ідентифікаційний код 30965640) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305, на поточний рахунок № 260303062201 у ГУ по м. Києву та Київській області ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 322669, одержувач ПАТ Київенерго ) 24 920 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 33 коп. заборгованості за послуги централізованого опалення.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-V" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 3/25, літера А , нежиле приміщення № 1; ідентифікаційний код 30965640) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305, на розрахунковий рахунок № 2600223590 в ПАТ ПУМБ , м. Київ, МФО 334851, одержувач ПАТ Київенерго ) 18 970 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 2 062 (дві тисячі шістдесят дві) грн. 57 коп. 3% річних, 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.М. Ващенко