Рішення

від 16.04.2018 по справі 910/19713/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.04.2018Справа № 910/19713/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства Київенерго

до територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Голосіївського району м. Києва

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача комунальне підприємство Житлово-експлуатаційна організація- 105 Голосіївського району м. Києва

про стягнення 27 648,42 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Кирищук В.П. - представник (довіреність № 17071912 від 19.07.2017),

від відповідача Новосад О.П. - представник (довіреність № 273 від 16.04.2018),

від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Київенерго (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Голосіївського району м. Києва (далі - відповідач) про стягнення 28 653,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання № 0320735201801 від 26.02.2015 в частині оплати наданих комунальних послуг.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 28 653,98 грн., з яких: 9 878,40 грн. - основний борг (заборгованість з оплати послуг з централізованого опалення за грудень 2014 року), 1 643,67 грн. - 3% річних, 17 131,91 грн. - інфляційна складова боргу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19713/17 та призначено її розгляд на 23.11.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2017 розгляд справи відкладено на 12.12.2017.

12.12.2017 відділом автоматизованого діловодства суду був зареєстрований поданий відповідачем відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти правомірності позовних вимог посилаючись на договір про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території № 4962 від 26.05.2010, укладений з комунальним підприємством Житлово-експлуатаційна організація-105 Голосіївського району м. Києва . Відповідач зазначив, що на підставі вказаного договору відшкодував вартість послуг з централізованого опалення за грудень 2014 року на користь вказаного комунального підприємства, оскільки договір № 0320735201801 від 26.02.2015 був укладений з позивачем у перехідний період, коли потребувала узгодження низка нормативно-правових протиріч і з метою забезпечення стабільної роботи житлово-комунального господарства та зручності кінцевого споживача Київською міською радою було прийнято рішення надалі співпрацювати з житлово-експлуатаційними організаціями. У зв'язку з викладеним, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2017 розгляд справи відкладено на 09.01.2018 та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача комунальне підприємство Житлово-експлуатаційна організація-105 Голосіївського району м. Києва (далі - третя особа).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2018 справу № 910/19713/17 призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.02.2018.

02.02.2018 відділом автоматизованого діловодства суду був зареєстрований відзив на позовну заяву поданий відповідачем повторно.

06.02.2018 відділом автоматизованого діловодства суду були зареєстровані подані позивачем пояснення, в яких останній зокрема вказав, що з червня 2014 року внаслідок внесення змін до Закону України Про житлово-комунальні послуги позивач отримав статус виробника та виконавця житлово-комунальних послуг, що виключає обслуговуючи організації, такі як комунальне підприємство Житлово-експлуатаційна організація-105 Голосіївського району м. Києва , з відносин в галузі надання комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2018 відкладено підготовче засідання на 27.02.2018.

27.02.2018 відділом автоматизованого діловодства суду була зареєстрована подана позивачем відповідь на відзив, в якій останній вказав, що між комунальним підприємством Житлово-експлуатаційна організація-105 Голосіївського району м. Києва (на користь якого відповідач сплатив вартість комунальних послуг за грудень 2014), як споживачем, та позивачем, як постачальником, був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 320086 від 01.01.2011, на підставі якого відповідні комунальні послуги надавались комунальним підприємством мешканцям будинку № 25 по вул. Льва Толстого у м. Київ. Однак, протягом періоду з грудня 2014 року по квітень 2015 року (включно) позивач не здійснював нарахування за договором № 320086 від 01.01.2011, укладеним з комунальним підприємством, відповідно останнє не мало підстав виставляти рахунки за опалення протягом вказаного періоду відповідачу.

27.02.2018 відділом автоматизованого діловодства суду була зареєстрована подана відповідачем заява, в якій сторона повідомила, що будинок за адресою: 03187, м. Київ, вул. Льва Толстого, 25/2, в якому знаходиться відповідач, є частиною будинку за адресою: 03187, м. Київ, вул. Льва Толстого, 25.

27.02.2018 відділом автоматизованого діловодства суду була зареєстрована подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 27 648,42 грн., з яких: 9 878,40 грн. - основний борг, 1 627,43 грн. - 3% річних, 16 142,59 грн. - інфляційна складова боргу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2018 було задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду справи та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 15.03.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.04.2018.

У судовому засіданні 16.04.2018 представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення їх розміру підтримав, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованим та безпідставним, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи. У судовому засіданні 13.04.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

26.02.2015 між публічним акціонерним товариством Київенерго (виконавець) та територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Голосіївського району м. Києва (споживач) був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання № 0320735201801 (далі - договір), згідно з умовами якого виконавець зобов'язувався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - послуги) згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язувався своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Умовами вищевказаного договору передбачалось постачання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Льва Толстого, 25/2, приміщення № 18, яке перебуває у розпорядженні відповідача, як балансоутримувача, на праві оперативного управління на підставі розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 487 від 07.07.2012.

Відповідно до п. 3.1 договору опалювальна площа зазначеного вище приміщення становить 294,0 кв. м.

Пунктом 8 договору передбачено, що плата за надані послуги справляється згідно з правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

Згідно з п. 11 договору у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі приміщення за умови здійснення власником або блансоутримувачем будинку заходів з утеплення місць загального користування будинку.

Відповідно до п. 7 договору у разі зміни тарифів оплата за централізоване опалення та гаряче водопостачання здійснюється споживачем за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Крім того, згідно з положеннями п. 32 договору сторони домовились, що укладений ними договір від 26.02.2015 набирає чинності з 01.12.2014, тобто розповсюджує свою дію на правовідносини, що фактично виникли до його укладення.

Як свідчать матеріали справи, позивач протягом періоду з грудня 2014 року по квітень 2015 року (включно) надав відповідачу послуги з централізованого опалення загальною вартістю 49 466,23 грн., що підтверджується актами надання послуг № 15211 від 31.12.2014, № 5090 від 31.01.2015, № 18758 від 28.02.2015, № 26366 від 31.03.2015, № 42770 від 30.04.2015.

Відповідач доказів протилежного суду не надав, документів на підтвердження ненадання позивачем послуг з централізованого опалення протягом вказаного періоду або неналежної якості таких послуг до матеріалів справи не долучив.

Натомість відповідач часткового оплатив надані позивачем послуги в розмірі 39 587,83 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 612, № 613, № 614 від 04.11.2015, № 623, № 624 від 05.11.2015.

Таким чином, суму основного боргу, за стягненням якого позивач звернувся в межах даного позову, становить вартість послуг, наданих позивачем протягом грудня 2014 року, в розмірі 9 878,40 грн. (49 466,23 грн. - 39 587,83 грн.).

Заперечуючи проти правомірності даного позову відповідач вказував на те, що між ним та комунальним підприємством Житлово-експлуатаційна організація-105 Голосіївського району м. Києва був укладений договір про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території № 4962 від 26.05.2010, на підставі якого відповідач сплатив на користь комунального підприємства вартість послуг з опалення за грудень 2014 року.

Наведені твердження відповідача не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

У квітні 2014 року Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії № 1198-VII було внесено зміни до закону України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до цих змін виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація), тобто ПАТ Київенерго (ч. 4 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги ). Відповідно, комунальне підприємство Житлово-експлуатаційна організація-105 Голосіївського району м. Києва , як комунальние підприємство по утриманню житлово-комунального господарства, втратило статус постачальника комунальних послуг.

Внаслідок внесення вищевказаних змін з метою врегулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг Київською міською державною адміністрацією були проведені переговори з комунальними підприємствами та виробниками житлово-комунальних послуг такими, як ПАТ Київенерго , за результатами яких був складений протокол робочої наради з поточних питань № 003/65 від 04.12.2014.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.4 вищевказаного протоколу № 003/65 від 04.12.2014 було прийнято рішення починаючи з листопада 2014 року припинити здійснення комунальними підприємствами по утриманню житлово-комунального господарства нарахувань та виставлення рахунків на сплату комунальних послуг власникам та орендарям нежитлових приміщень; покласти персональну відповідальність на керівників житлових організацій комунальної форми власності, що не мають статусу виконавців комунальних послуг, за безпідставне здійснення нарахувань плати та виставлення рахунків за комунальні послуги від власного імені.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вартість послуг з централізованого опалення, спожитих відповідачем протягом грудня 2014 року, відповідач повинен був оплатити на користь позивача, а не третьої особи - комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація-105 Голосіївського району м. Києва .

Крім того, суд зазначає, що договір № 0320735201801 від 26.02.2015, згідно з умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання перед позивачем оплачувати послуги з централізованого опалення, за домовленістю сторін розповсюджує свою дію також на правовідносини, що виникли до укладення вказаного договору, а саме з 01.12.2014 (п. 32 договору).

За таких обставин, суд вважає доводи відповідача, наведені ним у відзиві, спростованими.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті суд виходив з наступного.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги на споживача покладений обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналогічний обов'язок споживача закріплений у п. 18 укладеного сторонами договору.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 9 878,40 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в розмірі 16 142,59 грн. та 3% проценти річних в сумі 1 627,43 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 13 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач послуги, надані позивачем протягом спірного періоду, не оплатив, відтак допустив порушення зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних з урахуванням визначених позивачем періодів їх нарахування, суд встановив, що розмір 3% річних становить 1 475,18 грн., тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Таким чином, суд зазначає, що вказана позовна вимога заявлена правомірно, проте підлягає задоволенню у розмірі 1 475,18 грн. У стягненні частини 3% річних в розмірі 152,25 грн. судом відмовлено.

Крім того, здійснивши власний розрахунок інфляційної складової боргу, з урахуванням визначених позивачем періодів її нарахування, суд встановив, що розмір інфляційної складової боргу становить 9 041,75 грн., тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Таким чином, суд зазначає, що вказана позовна вимога заявлена правомірно, проте підлягає задоволенню у розмірі 9 041,75 грн. У стягненні частини інфляційної складової боргу в розмірі 7 100,84 грн. судом відмовлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 9 878,40 грн., інфляційної складової боргу в розмірі 9 041,75 грн. (у стягненні частини інфляційної складової боргу в розмірі 7 100,84 грн. судом відмовлено) та 3% річних в розмірі 1 475,18 грн. (у стягненні частини 3% річних в розмірі 152,25 грн. судом відмовлено).

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони спору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Голосіївського району м. Києва (03187, м. Київ, вул. Теремківська, буд. 9, ідентифікаційний код 24721709) на користь публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, вул. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) основний борг у розмірі 9 878,40 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім грн. 40 коп.), 3% річних в розмірі 1 475,18 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят п'ять грн. 18 коп.), інфляційну складову боргу в розмірі 9 041,75 грн. (дев'ять тисяч сорок одна грн. 75 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 180,27 грн. (одна тисяча сто вісімдесят грн. 27 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.04.2018.

Суддя О.Г. Удалова