Рішення

від 24.04.2018 по справі 914/242/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2018р. Справа №914/242/18

Суддя Запотічняк О.Д. при секретарі судового засідання Думин В.Я. розглянула справу

за позовом: керівника Львівської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, с.Солонка, Пустомитівський район,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Солонкаінвестбуд» , м.Львів,

про стягнення 511 378,00грн.

За участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_1 - службове посвідчення № 032118;

від позивача: ОСОБА_2 - представник;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору та обставини справи: Керівник Львівської місцевої прокуратури №3 звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Солонкаінвестбуд» про: стягнення 511 378,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації № 234 від 13.04.2017 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення Товариству з обмеженою відповідальністю Солонкаінвестбуд для ведення особистого підсобного господарства під будівництво торгово-логістичного комплексу, адреса земельної ділянки: Солонківська сільська рада, (за межами населеного пункту) Пустомитівського району Львівської області (п.1 Розпорядження); змінено цільове призначення земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю Солонкаінвестбуд площею 7,3065 га, кадастровий номер земельної ділянки 4623686600:08:000:2947 з ведення підсобного сільського господарства під будівництво торгово-логістичного комплексу на території Солонківської сільської ради за межами населеного пункту (п.2 Розпорядження); Товариству з обмеженою відповідальністю Солонкаінвестбуд відшкодувати у встановленому законом порядку втрати сільськогосподарського виробництва внаслідок зміни цільового призначення земельної ділянки в сумі 511 378,00 грн. (п.3 Розпорядження). Розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва проведено у відповідності до вимог Порядку визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. №1279. Прокурор в позовній заяві також зазначає, що відповідно до листів Солонківської сільської ради від 09.10.2017 р. № 784 та від 31.01.2018 р. № 160 інформація про сплату втрат сільсьгосподарського виробництва ТзОВ Солонкаінвестбуд відсутня. Враховуючи наведене та відповідно до статті 207 Земельного кодексу України і пункту 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. №1279 прокурор та позивач вважають, що у відповідача виник обов'язок відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі 511 378,00 грн. та просять їх стягнути з ТзОВ Солонкаінвестбуд до місцевого бюджету Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Ухвалою від 13.02.2018 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 20.03.2018 року та зобов'язав прокурора/позивача обґрунтувати яким чином рішення суду може вплинути на права чи обов'язки Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо однієї із сторін, з метою вирішення питання щодо залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; зобовязав відповідача надати відзив на позовну заяву та докази сплати втрат сільськогосподарського виробництва.

14.03.2018 р. на адресу суду від прокуратури надійшло письмове пояснення щодо залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а саме Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (вх.№9215/18).

Ухвалою суду від 20.03.2018 р. суд відмовив у задоволенні клопотання Керівника Львівської місцевої прокуратури №3 про залучення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до участі у справі №914/242/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та відклав підготовче засідання на 03.04.2018 р.

Ухвалою суду від 03.04.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 24.04.2018 р.

В судове засідання 24.04.2018р. з'явилися прокурор та представник позивача. Позовні вимоги підтримали, просили суд їх задоволити в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві та матеріалах справи.

Відповідача не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання 24.04.2018р., письмового відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України може бути розглянута за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив:

13.04.2017 р. розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації № 234 (далі - Розпорядження №234 від 13.04.2017р.) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення Товариству з обмеженою відповідальністю Солонкаінвестбуд для ведення особистого підсобного господарства під будівництво торгово-логістичного комплексу, адреса земельної ділянки: Солонківська сільська рада, (за межами населеного пункту) Пустомитівського району Львівської області (п.1 Розпорядження); змінено цільове призначення земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю Солонкаінвестбуд площею 7,3065 га, кадастровий номер земельної ділянки 4623686600:08:000:2947 з ведення підсобного сільського господарства під будівництво торгово-логістичного комплексу на території Солонківської сільської ради за межами населеного пункту (п.2 Розпорядження); Товариству з обмеженою відповідальністю Солонкаінвестбуд відшкодувати у встановленому законом порядку втрати сільськогосподарського виробництва внаслідок зміни цільового призначення земельної ділянки в сумі 511 378,00 грн. (п.3 Розпорядження).

Як вбачається з розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва, проведеного у відповідності до вимог Порядку визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. №1279, відповідачу нараховано 511 378,00 грн. втрат сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з листів Солонківської сільської ради від 09.10.2017 р. № 784 та від 31.01.2018 р. № 160 інформація про сплату втрат сільськогосподарського виробництва ТзОВ Солонкаінвестбуд відсутня.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Поняття, умови, розміри та напрями використання коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва регламентуються статтями 207-209 Земельного кодексу України та Порядком визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 17.11.1997 року №1279.

Так, відповідно до статті 207 Земельного кодексу України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Під втратами сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва слід розуміти зміну цільового призначення сільськогосподарських угідь, лісових земель та ділянок під чагарниками в зв'язку з необхідністю їх використання для несільськогосподарських потреб, а також неможливість використання земельної ділянки в повному обсязі у зв'язку із встановленням обмежень у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Зі змісту зазначеної норми випливає, що відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду в інші категорії земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва здійснюється незалежно від того, в якій власності перебувають зазначені угіддя. Важливим є те, що рілля, багаторічні насадження, перелоги, сінокоси, пасовища, лісові землі та землі під чагарниками втрачають свою функцію головного засобу виробництва в сільському й лісовому господарстві та вибувають з господарського обороту, або ж погіршується їхня якість чи встановлюється обмежений режим їхнього використання за цільовим призначенням.

Тобто, підставою для відшкодування втрат лісогосподарського виробництва є затверджена в установленому порядку землевпорядна документація щодо відведення земельної ділянки, а також зміна цільового призначення спірних земель.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 1 Розпорядження №234 від 13.04.2017р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення Товариству з обмеженою відповідальністю Солонкаінвестбуд для ведення особистого підсобного господарства під будівництво торгово-логістичного комплексу, адреса земельної ділянки: Солонківська сільська рада, (за межами населеного пункту) Пустомитівського району Львівської області.

Судом встановлено, що відповідно до норм чинного законодавства цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 4623686600:08:000:2947, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Солонківська, змінено з ведення підсобного сільського господарства на розміщення та експлуатацію основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, для будівництва торгово-логістичного комплексу, що вбачається з матеріалів справи, зокрема з Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1279, відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісогосподарських угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, проводиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Відповідно до ч.1 статті 209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

П.2 ч.1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що зараховуються у розмірі: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя, 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджетів об'єднаних територіальних громад, 15 відсотків - до районних бюджетів, 60 відсотків - до бюджетів міст районного значення, селищ і сіл.

Як вбачається з розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва, проведеного у відповідності до вимог Порядку визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. №1279, відповідачу нараховано 511 378,00 грн. втрат сільськогосподарського виробництва.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем втрат сільськогосподарського виробництва в розмірі 511 378,00 грн. згідно п. 3 Розпорядження №234 від 13.04.2017р.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення та слід стягнути з відповідача 511 378,00 грн. втрат сільськогосподарського виробництва.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Солонкаінвестбуд (79005, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: 33753111) до місцевого бюджету Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, ідентифікаційний код: 04369699) 511 378,00 грн. втрат земель сільськогосподарського виробництва.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Солонкаінвестбуд (79005, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: 33753111) на користь Прокуратури Львівської області (отримувач: прокуратура Львівської області, код ЄДРПОУ 02910031; банк платника Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №35211093000774, код класифікації видатків бюджету 2800) 7 670,67 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.04.2018р.

Суддя Запотічняк О.Д.