Рішення

від 18.04.2018 по справі 921/35/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 квітня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/35/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

при секретарі судового засідання: Онуфрієнко М.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури, м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 7 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тернопільське обласне управління водних ресурсів, вул. За Рудкою, 35, м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлиця Веселощів", м. Тернопіль, вул. Текстильна, 22

про: - стягнення в дохід Державного бюджету України 10090 грн. 82 коп., з яких: заборгованість по орендній платі становить 8487 грн. 97 коп., пеня становить 754 грн. 05 коп. та штраф 848 грн. 80 коп;

- стягнення з відповідача понесених витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, а саме 1762 грн. за позовні вимоги майнового характеру (сплата заборгованості) на користь прокуратури Тернопільської області р/р 35215035004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800 (з врахуванням Заяви № 78-1701 вих. 18 від 22.03.2018 Тернопільської місцевої прокуратури про збільшення позовних вимог).

За участю представників:

прокуратури: ОСОБА_1-прокурор відділу прокуратури Тернопільської області, посвідчення № 044882 видане 16.11.16. дійсне до 16.11.21

позивача: ОСОБА_2 головний спеціаліст юридичного сектору, довіреність № 02 від 05.01.2018.

відповідача: не з'явився

третьої особи:ОСОБА_3 - представник, довіреність №259 від 19.03.2018

В порядку ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду".

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер NJ20UG2JD8041828 G1.

Суть справи.

Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.

Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури, м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 7 звернувся до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлиця Веселощів", м. Тернопіль, вул. Текстильна, 22 про:

- дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1230 від 03.07.2017, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14037372, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11, 46008) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світлиця Веселощів" (код ЄДРПОУ 38535510, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 22, 46000);

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлиця Веселощів" (код ЄДРПОУ 38535510, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 22, 46000) в дохід Державного бюджету України 6748 грн. 32 коп. - заборгованості по орендній платі, 391 грн. 45 коп. пені та 674 грн. 83 коп. штрафу;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Світлиця Веселощів" (код ЄДРПОУ 38535510, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 22, 46000) передати за актом приймання-передачі балансоутримувачу - Тернопільському обласному управлінню водних ресурсів (код ЄДРПОУ 05379205, м. Тернопіль, вул.. За Рудкою, 35, 46003) державне нерухоме майно вартістю 160370 грн., а саме: частину приміщень ремонтно-механічної майстерні під літ. Б поз. 1-11, 1-13 площею 82,8 кв.м та частину приміщень поз. 1-1 площею 18,0 кв.м, разом 100,8 кв. м, інвентарний номер 10310015, реєстровий номер 05379205.40.АААБВЖ717, розміщених за адресою вул. Текстильна, 30а місто Тернопіль відповідно до умов договору оренди нерухомого майна № 1230 від 03.07.2017;

- стягнення з відповідача понесених витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору у сумі 5929 грн. 55 коп, а саме у сумі 1762 грн. за позовні вимоги майнового характеру (сплата заборгованості), у сумі 2405 грн. 55 коп за позовні вимоги майнового характеру (повернення приміщення), а також 1762 грн. за позовні вимоги немайнового характеру (розірвання договору) на користь одержувача - прокуратура Тернопільської області р/р 35215035004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800.

Підставою позову Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури, який звернувся до суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області визначив неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Світлиця Веселощів" умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1230 від 03 липня 2017 року щодо невнесення завдатку, несплати орендної плати за користування приміщенням державної власності та не укладення договору страхування щодо орендованого майна.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 921/35/18; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тернопільське обласне управління водних ресурсів, вул. За Рудкою, 35, м. Тернопіль.

Ухвалою суду від 26.03.2018 продовжено строк проведення підготовчого засідання до 23 квітня 2018 року.

Ухвалою суду від 06.04.2018, на підставі Заяви №78-1701 вих. 18 від 22.03.2018 заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури (за відсутністю предмета спору після відкриття провадження у справі), закрито провадження у справі в частині позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1230 від 03.07.2017, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світлиця Веселощів"; закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлиця Веселощів" передати за актом приймання-передачі балансоутримувачу - Тернопільському обласному управлінню водних ресурсів державне нерухоме майно вартістю 160 370 грн, а саме: частину приміщень ремонтно-механічної майстерні під літ. Б поз. 1-11, 1-13 площею 82,8 кв.м та частину приміщень поз. 1-1 площею 18,0 кв.м, разом 100,8 кв. м, інвентарний номер 10310015, реєстровий номер 05379205.40.АААБВЖ717, розміщених за адресою вул. Текстильна, 30а місто Тернопіль відповідно до умов договору оренди нерухомого майна № 1230 від 03.07.2017; в частині позовних вимог про: - стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлиця Веселощів" в дохід Державного бюджету України 10090 грн. 82 коп., з яких: заборгованість по орендній платі становить 8487 грн. 97 коп., пеня становить 754 грн. 05 коп. та штраф 848 грн. 80 коп ; - стягнення з відповідача понесених витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, а саме 1762 грн. за позовні вимоги майнового характеру (сплата заборгованості) на користь прокуратури Тернопільської області р/р 35215035004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800, закрито підготовче провадження та призначено справу №921/35/18 до судового розгляду по суті на 18 квітня 2018 року на 14 год 00 хв.

У судовому засіданні 18.04.2018 суд розпочав розгляд справи по суті, з'ясував обставин справи та дослідив надані сторонами докази.

В судове засідання з'явився представник прокуратури, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання з'явився представник позивача, підтримав заявлений заступником прокурора позов, просив суд позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання з'явився представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тернопільське обласне управління водних ресурсів, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов і додані до нього письмові докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення не надав. Разом з тим, поштова кореспонденція (ухвала суду від 06.04.2018), що направлялася на юридичну адресу відповідача, повернута органом зв'язку із зазначенням причини повернення «За даною адресою не значиться» .

Однак, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.04.2018 за № НОМЕР_1 наданого на запит Господарського суду Тернопільської області, місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлиця Веселощів" є вул. Текстильна, 22, м.Тернопіль, Тернопільська область, 46400, а тому вищевказана поштова кореспонденція направлена відповідачу за належною адресою.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лазаренко та інші проти України" від 27 червня 2017 року, Заява № 70329/12 Європейський суд вказав, що при відправленні судових документів необхідно використовувати рекомендовану письмову кореспонденцію, особа, яка відправляла документ повинна повернути докази відправлення до суду, а у матеріалах судових справ слід зберігати докази надсилання документів саме рекомендованою поштою.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи № 921/35/18 господарським судом Тернопільської області.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та третьої особи, суд встановив наступне.

В Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п. 3 ст. 131-1 Конституції України).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно п. 1 Положення "Про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області", затвердженого наказом Голови Фонду державного майна України від 18 липня 2012 року, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (далі - регіональне відділення) є територіальним органом Фонду державного майна України (далі - Фонд), що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Основними завданнями регіонального відділення, зокрема, є здійснення повноважень орендодавця державного майна (п. 4 Положення).

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності (ст. 287 ГК України, ст. 5 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , ст. 5 ЗУ Про Фонд державного майна України ).

Згідно з п. 5.3. Положення Регіональне відділення фонду державного майна України відповідно здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди, укладених з регіональним відділенням, та договорах оренди, укладених підприємствами, організаціями, установами, розмір орендної плати по яких погоджений регіональним відділенням.

Таким чином, систематичне порушення орендарем умов договору оренди державного майна внаслідок чого виникла заборгованість може завдати істотної шкоди державним інтересам у недоотриманні коштів при передачі державного майна в оренду та користування, до того ж позивачем самостійно не вжито заходів щодо стягнення заборгованості за оренду державного майна, кошти до державного бюджету від орендаря державного майна не надходять, що є перешкодою для виконання завдань у сфері оренди державного майна.

Частиною 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.

Виконуючи вимогу вищевказаної норми Закону, Тернопільською місцевою прокуратурою 26.01.2018 на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області направлено повідомлення про намір вжиття заходів представницького характеру.

За вказаних обставин, суд вбачає наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із даним позовом.

03 липня 2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області, як "Орендодавцем", з однієї сторони, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлиця Веселощів", як "Орендарем", з другої сторони, був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1230, згідно п. 1.1 р. 1 якого "Орендодавець" передає, а "Орендар" приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: частину приміщень ремонтно-механічної майстерні під літ. Б поз. 1-11, 1-13 площею 82,8 кв.м та частину приміщень поз. 1-1 площею 18,0 кв.м, разом 100,8 кв. м, інвентарний номер 10310015, реєстровий номер 05379205.40.АААБВЖ717, розміщених за адресою вул. Текстильна, 30а місто Тернопіль (далі- Майно), що перебуває на балансі Тернопільського обласного управління водних ресурсів, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05379205 (далі Балансоутримувач/ третя особа у справі), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31 січня 2017 року і становить за незалежною оцінкою 160 370, 00 грн. без ПДВ.

У відповідності до п. 2.1 р. 2 договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання та цього договору та акта приймання-передавання ОСОБА_3.

Орендна плата визначена на підставі ОСОБА_3 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку оренди (травень 2017 року) - 2 181 грн. 94 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. ( п.п. 3.1, 3.2 р. 3 договору).

Згідно п. 3.3 р. 3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4 р. 3 Договору).

У п. 3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісячно не пізніше 15 числа місяця, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.7 договору визначено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (3.8. договору оренди).

У відповідності до п. 3.10 р. 3 договору зобов'язання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечується у вигляді завдатку у розмірі трьохмісячної орендної плати ( в сумі 6545грн. 82 коп.), який вноситься в рахунок орендної плати за останні три місяці оренди.

Як визначається в п. 5.2 р. 5 договору Орендар зобов'язався протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений цим договором. Завдаток стягується до державного бюджету і Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.6 цього договору. Після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останні три місяці з урахуванням внесеного Орендарем завдатку. У разі порушення Орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати державному бюджету і Балансоутримувачу збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку. Якщо в разі дострокового припинення договору за згодою сторін сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати(див.п.3.9. договору).

Згідно п. 5.3 договору, обов'язком орендаря є своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до Державного бюджету України та Балансоутримувачу.

Пунктом 5.8 договору оренди встановлено обов'язок Орендаря протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно не менше, ніж на його вартість, яка за висновком про вартість майна, станом на 31 січня 2017 року, і становить за незалежною оцінкою 160 370, 00 (то шістдесят тисяч триста сімдесят грн. 00коп.) без ПДВ, на користь Балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження обєкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, на весь строк дії договору оренди і надати Орендодавцю та Балансоутримувачу копії договору страхування (страхового полісу) і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди ОСОБА_3 було застрахованим.

Окрім того, п. 5.10 договору встановлено обовязок Орендаря у разі припинення або розірвання договору повернути Балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1 договору).

У п. 10.1 р. 10 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1230 від 03.07.2017 року визначається, що цей договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 03 липня 2017 року по 02 червня 2020 року включно.

Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п. 10.2 договору).

Згідно п. 10.6 р. 10 договору чинність цього договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі орендованого ОСОБА_3;

- банкрутства Орендаря;

- ліквідації Орендаря юридичної особи

- достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду;

- використання Орендарем майна всупереч договору або призначенню орендованого

майна;

- передачі Орендарем орендованого майна у користування іншій особі;

- орендодавець має право розірвати договір оренди в односторонньому порядку в разі несплати орендної плати протягом трьох місяців підряд;

- невиконання Орендарем пунктів 3.10 і 5.2 договору;

- невиконання Орендарем пункту 5.8 договору.

У відповідності до п. 10.9 р. 10 договору у разі припинення або розірвання цього договору ОСОБА_3 протягом 3 (трьох) робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

Як слідує з матеріалів справи, Тернопільське обласне управління водних ресурсів (Балансоутримувач, третя особа у справі) свої зобов'язання за договором виконало та передало відповідачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю "Світлиця веселощів" в оренду державне нерухоме майно, зазначене у договорі, вартість якого (за висновком про вартість майна станом на 31 січня 2017 року) становить за незалежною оцінкою 160 370, 00 грн без ПДВ, що підтверджується ОСОБА_1 приймання - передавання нерухомого майна від 03.07.2017, підписаним сторонами, згідно якого, стан ОСОБА_3 на момент укладення договору не потребує капітального та поточного ремонтів і знаходиться в задовільному стані, за узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря.

Позивач стверджує, що відповідачем неналежним чином виконувались обов'язки за договором оренди, кошти за користування майном державної власності не надходили, відтак, заборгованість відповідача по орендній платі з Розрахунку позивача за липень-грудень 2017 та січень-лютий 2018 станом на 15.03.2018 становить 8 487 грн 97 коп.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України), кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як визначається в ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як визначається в ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

13 лютого 2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світлиця веселощів" було укладено Додаткову угоду про розірвання договору оренди від 03.07.2017 №1230 за взаємною згодою сторін , згідно п.1 якої сторони прийшли до згоди розірвати договір оренди від 03.07.2017 №1230 нерухомого майна, що належить до державної власності з моменту підписання даної додаткової угоди сторонами.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди орендар зобов'язується протягом трьох робочих днів з дня розірвання договору оренди повернути об'єкт оренди Балансоутримувачу шляхом підписання акту приймання передавання майна, один примірник якого подати в регіональне відділення.

В той же день, 13 лютого 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Світлиця веселощів" та Балансоутримувачем - Тернопільське обласне управління водних ресурсів підписано АКТ приймання-передачі нерухомого майна , згідно якого орендар повертає, а балансоутримувач приймає державне нерухоме майно: частину приміщень ремонтно-механічної майстерні під літ. Б поз. 1-11, 1-13 площею 82,8 кв.м та частину приміщень поз. 1-1 площею 18,0 кв.м, разом 100,8 кв. м, інвентарний номер 10310015, реєстровий номер 05379205.40.АААБВЖ717, розміщених за адресою: місто Тернопіль вул. Текстильна, 30а та перебуває на балансі Тернопільського облводресурсів (у зв'язку з достроковим припиненням за взаємною згодою договору оренди №1230 від 03.07.2017 р.).

Згідно акта приймання передавання майно передано в стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч.2 ст. 653 ЦК України).

У відповідності до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ч. 3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

У п. 10.6 р. 10 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1230 від 03.07.2017 року, зазначено, що чинність цього договору припиняється, зокрема: достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, а також - невиконання орендарем пунктів 3.10 і 5.2 договору.

Судом враховано, що предметом спірного договору є майно, що знаходиться у державній власності, тобто до правовідносин між сторонами застосовуються положення Закону України Про оренду державного та комунального майна .

У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

В ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначається, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ОСОБА_3 розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Обов'язок орендаря своєчасно та повному обсязі сплачувати орендну плату передбачено п. 5.3 договору №1230 від 03.07.2017.

При цьому, пунктом 3.11 договору сторони погодили, що у разі припинення (розірвання) договору оренди відповідач сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до держаного бюджету та Балансоутримувачу.

Як зазначається в позовній заяві, відповідач, незважаючи на направлені останньому лист попередження №18-14-03115 від 29.08.2017, претензії №18-12-03394 від 20.09.2017, №18-12-03836 від 25.10.2017, №18-12-04085 від 10.11.2017 та претензійний лист №204 від 02.03.2017 (копії листів та претензії з доказами їх надіслання відповідачу знаходяться в матеріалах справи), свої зобов'язання, згідно договору оренди №1230 від 03.07.2017, щодо сплати орендної плати не виконав і за період з липня-грудня 2017 року та січня-лютого 2018 року включно за ним рахується заборгованість в сумі 8 487 грн 97 коп., яка підлягає сплаті до Державного бюджету України, а також у даних листах вказувалось про те, що в разі несплати завдатку та непогашення боргу по орендній платі Регіональне відділення буде змушене звертатись до господарського суду про дострокове розірвання договору оренди.

Відповідач залишив вказані листи-претензії без відповіді та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують сплату відповідачем заборгованості по орендній платі за період з липня-грудня 2017 року та січня-лютого 2018 року на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8487 грн. 97 коп. по орендній платі за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1230 від 03.07.2017 року (за період з 03 липня 2017 року по 13 лютого 2018 року) підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем.

Згідно ст. ст. 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч.4 ст. 231 ГК України, в силу якої у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У випадку порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі стягнення штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно частини 6 статті 231 ГУ України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами , регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін» . А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Згідно п. 3.7 р. 3 договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (3.8. договору оренди).

Позивач просить стягнути з відповідача 754 грн. 05 коп. пені за період з 16.08.2017 року по 15.03.2018 року (пеня нарахована на суму заборгованості за відповідні періоди, помісячний розрахунок пені доданий до матеріалів справи) та штраф в сумі 848 грн. 80 коп.

Перерахувавши суму пені та штрафу, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 754 грн. 05 коп. пені та 848 грн. 80 коп. штрафу (10% від суми заборгованості, що становить 8 487,97 грн. за період з 03 липня 2017 по 13 лютого 2018 року, тобто більше, ніж за 3 місяці підряд) підлягають до задоволення, як обгрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем (розрахунок пені, здійснений судом, додано до матеріалів справи).

Разом з тим, слід зазначити, що за загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання. Стаття 653 ЦК України визначає припинення зобов'язань сторін за договором, але вже після розірвання такого договору. Тобто, розірвання договору не має наслідком припинення зобов'язань сторін, які виникли під час дії договору та які не виконані сторонами. (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 902/125/17).

Згідно із ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Згідно ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 129 ГПК України, підлягають до стягнення з відповідача на користь прокуратури Тернопільської області в сумі 1762 грн 00 коп. в повернення сплачених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлиця Веселощів", м. Тернопіль, вул. Текстильна, 22, ідентифікаційний код 38535510 в дохід Державного бюджету України:

- 8487 грн. 97 коп. заборгованості по орендній платі;

-754 грн. 05 коп. пені;

- 848 грн. 80 коп. штрафу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлиця Веселощів", ідентифікаційний код 38535510:

- 1762 грн. 00 коп. судового збору на користь прокуратури Тернопільської області (р/р 35215035004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800) в повернення сплачених судових витрат.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 25 квітня 2018 року.

Суддя С.О. Хома