Рішення

від 05.04.2018 по справі 925/132/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року справа № 925/132/18 м. Черкаси

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотехнології"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"

про стягнення 983887 грн. 40 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 адвокат за ордером від 18.01.2018;

від відповідача: ОСОБА_2 адвокат за ордером 26.02.2018..

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтотехнології" (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (далі також - відповідач) про стягнення 983887 грн. 40 коп., у тому числі: 945000 грн. попередньої оплати, 35236 грн. 85 коп. пені та 3650 грн. 55 коп. три проценти річних.

У позові позивач також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача 14758 грн. 31 коп. витрат на сплату судового збору та 8746 грн. 83 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу на умовах попередньої оплати від 04.12.2017 №20 (далі - договір №20) щодо передачі позивачу попередньо оплаченого ним товару та на неповернення відповідачем позивачу на вимогу останнього суми попередньої оплати у розмірі 945000 грн.

Ухвалою від 20.02.2018 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її розгляд в судовому засіданні на 09 год. 30 хв. 15.03.2018 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

15 березня 2018 року представник відповідача подав до господарського суду відзив на позов, яким заперечив проти позовних вимог позивача і заявив клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача зазначив, що зобов'язання за договором №20 ним не було виконане через нереальність передбаченого цим договором строку поставки (7 календарних днів) товару, виробником якого є акціонерне товариство "Молдагротехніка" м. Бєльц, Республіка Молдова і якого у продавця на момент укладення договору у продавця не було, про що знав директор Черкаської філії позивача ОСОБА_3 Також представник відповідача заперечив факт відмови відповідачем від виконання своїх зобов'язань за договором №20 щодо поставки товару і заявив про наполягання відповідача в подальшому виконати ці зобов'язання, однак позивач відмовляється прийняти таке виконання.

Крім того, представник відповідача вказав у відзиві на позов на незаконність і безпідставність застосування позивачем до відповідача пені та трьох процентів річних.

Ухвалою від 15.03.2018 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 05.04.2018 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

19 березня 2018 року до господарського суду надійшло клопотання представника відповідача про виклик у судове засідання як свідка ОСОБА_4.

05 квітня 2018 року представник позивача подав до господарського суду письмове пояснення зі спростуванням викладених у відзиві на позов доводів проти позову, та докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9000 грн.

05 квітня 2018 року представник відповідача подав до господарського суду два письмові пояснення з доводами проти позовних вимог: перше - стосовно відсутності підстав для повернення позивачу попередньої оплати і наполягання відповідача на виконанні позивачем своїх зобов'язань за договором №20 щодо одержання позивачем закупленого за його кошти відповідачем у акціонерного товариства "Молдагротехніка" товару; друге - щодо готовності відповідача поставити товар позивачу і відмови останнього одержувати товар та щодо неправильного розуміння позивачем п. 5.3 договору №20. Також представник відповідача надав господарському суду доказ на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.04.2018 за участю представників обох сторін, господарський суд відмовив представнику відповідача у задоволенні його клопотання про виклик у судове засідання як свідка ОСОБА_4 через неподання до господарського суду її заяви як свідка, розглянув справу по суті і оголосив вступну і резолютивну частини прийнятого у нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2017 року позивач, як покупець, і відповідач, як продавець, уклали між собою договір №20, згідно з п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю сільськогосподарську техніку: сім штук плуга 3-х корпусного оборотного PR(PO)-3M згідно з специфікацією, яка є додатком №1 до договору, покупець зобов'язався сплатити за товар грошову суму і прийняти його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору №20 ціна товару вказується у затвердженій специфікації (додаток №1 до договору) та у виставленому продавцем рахунку-фактурі.

У п. 2.2 договору №20 визначена загальну сума договору у розмірі 945000 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно з п. 2.3 договору №20 покупець повинен здійснити оплату вартості товару на умовах попередньої оплати у термін 3 (три) календарних дні з моменту підписання сторонами договору.

Пунктом 3.2 договору №20 встановлено, що товар повинен бути наданий продавцем у розпорядження покупця протягом 7 (семи) календарних днів з дати зарахування на поточний рахунок продавця грошової суми, вказаної в специфікації та у рахунку - фактурі.

У п. 5.3 договору №20 його сторони передбачили, що за несвоєчасну передачу товару продавець сплачує покупцю штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості несвоєчасно переданого товару за кожен день прострочення передачі.

У додатку №1 до договору №20 "специфікація" сторони найменування товару, його каталожний номер, комплектність, кількість, термін гарантії, ціну за одиницю і загальну вартість з урахуванням ПДВ у сумі 945000 грн.

06 грудня 2017 року позивач на виконання договору своєчасно за платіжним дорученням від 06.12.2007 №294 перерахував відповідачу на його рахунок в установі банку суму попередньої оплати у розмірі 945000 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором №20 щодо передачі позивачу товару у встановлений п. 3.2 договору №20 семиденний строк з дати зарахування на поточний рахунок продавця суми попередньої оплати, тобто до 14.12.2017, не виконав.

Станом на 14.12.2017 сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем складала 945000 грн.

22 грудня 2017 року позивач рекомендованим листом з цифровим ідентифікатором 2070106446836 через Укрпошту надіслав відповідачу претензію від 21.12.2007 №28 з вимогами протягом двох календарних днів з моменту отримання претензії здійснити поставку товару згідно з договором №20 та специфікації до нього, а в разі відмови поставити товар повернути сплачені кошти на розрахунковий рахунок позивача та сплатити 3% за користування коштами позивача згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України і пеню згідно з договором в сумі 5954 грн. 78 коп.

Вказаний рекомендований лист з претензією позивача відповідач згідно з відомостями із офіційного сайту Укрпошти в системі Інтернет щодо відстеження поштових відправлень одержав 26.12.2017, проте протягом двох календарних днів з цієї дати товар позивачу не поставив і наразі суму одержаної ним попередньої оплати в розмірі 954000 грн. не повернув, що й спричинило даний спір.

Крім суми попередньої оплати за товар у розмірі 954000 грн., позивач за період з 14.12.2017 по 29.01.2018 нарахував на цю суму попередньої оплати відповідачу до сплати передбачену пунктом 5.3 договору №20 за прострочення передачі товару пеню у сумі 35236 грн. 85 коп. та передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних у сумі 3650 грн. 55 коп.

На день прийняття Господарським судом Черкаської області цього рішення відповідач суму попередньої оплати в розмірі 954000 грн., пеню в сумі 35236 грн. 85 коп. та три проценти річних у сумі 3650 грн. 55 коп. позивачу не сплатив.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 549 Цивільного кодексу України неустойку (штраф, пеню) визначає як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає настання, зокрема, таких правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобов'язання, як припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач не виконав зобов'язання за договором №20 щодо передачі позивачу у власність у передбачений цим договором строк попередньо оплаченого покупцем товару на суму 945000 грн., що відповідно до ч. 3 ст. 612 та ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України надало позивачу право за його вибором вимагати від відповідача передання оплаченого товару або ж відмовитися від його прийняття і вимагати повернення суми попередньої оплати.

Позивач претензією від 21.12.2017 №28 вимагав від відповідача передання оплаченого товару протягом двох днів з моменту одержання відповідачем (26.12.2017) цієї претензії, тобто протягом 27-го та 28-го грудня 2017 року, а після 28.12.2017 у разі непередання товару - вимагав повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 612 та ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України і претензією позивача від 21.12.2017 №28 зобов'язання відповідача щодо поставки товару за договором №20 припинилося з 29.12.2017 внаслідок передбаченої законом односторонньої відмови від нього позивача і виникло зобов'язання щодо повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 945000 грн.

Встановлення сторонами у п. 5.3 договору №20 пені задля забезпечення виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної передачі відповідачу товару, як і вимога позивач про стягнення з відповідача цієї пені, відповідають вимогам ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. ст. 193, 216, 230 Господарського кодексу України.

Враховуючи, що зобов'язання відповідача за договором №20 щодо передачі позивачу товару припинилося з 29.12.2017, фактичний період прострочення виконання відповідачем цього зобов'язання становить 15 днів з 14.12.2017 по 28.12.2017, а сума передбаченої п. 5.3 договору №20 пені за цей період прострочення, на стягнення якої з відповідача позивач має право, становить 11210 грн. 55 коп.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 5.2. своєї постанови від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснив, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Обов'язок щодо повернення відповідачем грошових коштів, отриманих ним як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

В силу ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ц, а не відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Отже, підстав для застосування позивачем до відповідача у спірних правовідносинах передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України трьох процентів річних немає.

Доводи відповідача про нереальність передбаченого договором №20 строку поставки (7 календарних днів) товару, виробником якого є акціонерне товариство "Молдагротехніка" м. Бєльц, Республіка Молдова і якого у продавця на момент укладення договору у продавця не було, господарський суд не бере до уваги, оскільки відповідач, як сторона вказаного договору, погодив цей строк і відповідно має дотримуватися його і нести відповідальність за його порушення.

За таких обставин законними і обґрунтованими у даному випадку є вимоги позивача про стягнення з відповідача 945000 грн. попередньої оплати та 11210 грн. 55 коп. передбаченої п. 5.3 договору №20 пені. Тож позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення цих сум попередньої оплати і пені.

Позивач за платіжним дорученням від 26.01.2018 №354 сплатив за подання позову 14758 грн. 31 коп. судового збору

Підтверджені у відповідності з вимогами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу для позивача становлять 9000 грн. і для відповідача - 10000 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати позивач на сплату судового збору у сумі 14758 грн. 31 коп. слід покласти на позивача у сумі 415 грн. 15 коп. і на відповідача у сумі 14343 грн. 16 коп.; витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 9000 грн. - на позивача у сумі 253 грн. 17 коп. і на відповідача у сумі 8746 грн. 83 коп.; витрати відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн. - на позивача у сумі 281 грн. 30 коп. і на відповідача у сумі 9718 грн. 70 коп..

Отож, з урахуванням вимог ч. 11 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що на відповідача покладена більша частина сум судових витрат, з нього на користь позивача підлягає стягненню лише їх різниця, а саме 14343 грн. 16 коп. витрат на сплату судового збору (14758 грн. 31 коп. - 415 грн. 15 коп.) і 8465 грн. 53 коп. витрат на професійну правничу допомогу (8746 грн. 83 коп. - 281 грн. 30 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (вул. Першого Травня, 1-А, м. Київ, 02088, код ЄДРПОУ 30722204) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотехнології" (вул. Б.Хмельницького, 4а, м. Сміла, Черкаська область, код ЄДРПОУ 41144816) - 945000 грн. 00 коп. попередньої оплати, 11210 грн. 55 коп. пені, 14343грн. 16 коп. витрат на сплату судового збору та 8465 грн. 53 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 25.04.2018.

СУДДЯ М.В. Дорошенко