Постанова

від 17.04.2018 по справі 914/1758/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2018 р. Справа № 914/1758/17

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бонк Т.Б.

суддів: Матущак О.І.

ОСОБА_1

секретар судового засідання: Борщ І.О.

від позивача - ОСОБА_2Г.(адвокат)

від відповідача - ОСОБА_3Я.(адвокат)

від відповідача 2 - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС 399» б/н б/д

на рішення господарського суду Львівської області від 13.11.2017 (головуючий суддя Березяк Н.Є.), повний текст складено - 14.11.2017 року

у справі № 914/1758/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «ПМС» , Львівська область м.Жовква

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС 399» , м. Харків

до відповідача 2: Приватного підприємства «Новий Пет» , м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: філія «Центр управління промисловістю» ПАТ Укрзалізниця» , м. Київ

про зобов'язання повернути 173,56 м.куб брусу дерев'яного не просоченого під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.20093

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємства «ПМС» (надалі ТОВ «ПМС» ) звернулось до господарського суду Львівської області з позовом зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС 399» (надалі ТОВ «ЕКСПРЕС 399» ) та Приватне підприємство «Новий Пет» , солідарно повернути ТОВ Підприємство «ПМС» 173,56 м.куб брусу дерев'яного не просоченого під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009. (враховуючи заяву від 06.09.2017 про уточнення (зміну позовних вимог) яка прийнята господарським судом) .Позов мотивований, невиконанням відповідачами своїх обов'язків згідно умов укладених договорів позики та поруки.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.11.2017 позовні вимоги задоволені частково. Зобов'язано ТОВ «Експрес 399» повернути ТОВ Підприємство «ПМС» 173,56 м.куб брусу дерев'яного не просоченого під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.20093. В задоволенні позовних вимог до Приватного підприємства "Новий Пет" відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову на підставі ухвали господарського суду від 11.09.2017 р., а саме арешт на рухоме майно ТзОВ «Єкспрес 399» брус дерев'яний не просочений під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009 у кількості 173,56 м куб, яке знаходиться на території ВП «Рава-Руська ШПЗ» Філії «ЦУП» ПАТ «Укрзалізниця» за адресою: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Наливайка, 22.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову мотивоване тим, що відповідач-1 своїх зобов'язань за договором позики не виконав, у встановлений договором строк позику не повернув, у зв'язку із чим у позивача виникло право вимагати повернення 173,56 м куб брусу дерев'яного не просоченого під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову мотивоване тим, що термін дії договору поруки закінчився 10.08.2017, і у відповідності до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договору поруки, тому позовні вимоги до Приватного підприємства "Новий Пет" є необгрунтованими.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 13.11.2017 у справі №914/1758/17 відповідач 1 - ТОВ «ЕКСПРЕС 399» подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач 1 просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 13.11.2017 та прийняти нове, яким у задоволенні позову ТОВ Підприємство «ПМС» до ТОВ «ЕКСПРЕС 399» про повернення 173,56 м куб брусу дерев'яного не просоченого під стрілочні переводи відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач 1 зазначає, що договір позики між сторонами ніколи не укладався та є підробленим, а отже даний договір слід визнати недійсним. Стверджує, що на момент укладення договору позики від 30.06.2017 було втрачено печатку самого товариства, що підтверджується долучений до матеріалів справи висновком Основ'янського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області від 08.07.2017.

Відповідно до узагальнених доводів апеляційної скарги підставою для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи скаржника, просить рішення господарського місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи правомірними та обґрунтованими висновки суду, які зроблені на підставі встановлених обставин справи та з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що посилання скаржника про підробку договору позики не підтверджено належними та допустимими доказами . Стверджує, що на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції договір позики від 30.06.2017 є чинним та не визнавався недійсним у встановленому законом порядку.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач 2 просить рішення господарського суду Львівської області від 13.11.2017 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, зазначає, що вимога до відповідача 2 про солідарне виконання зобов'язання є необгрунтованою, оскільки строк договору поруки є закінчений, а відтає порука є припининою.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або )відзиві на неї.

Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову про повернення 173,56 м куб брусу дерев'яного не просоченого під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009.

У судове засідання відповідач 2 та третьої особа не забезпечили явки уповноважених представників, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Згідно ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи строки розгляду справи, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою у даній справі, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представників відповідача 2 та третьої особи на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні в справі докази, давши оцінку доводам скаржника та запереченням позивача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС 399» б/н б/д без задоволення , а рішення господарського суду господарського суду Львівської області від 13.11.2017 - без змін, з огляду на наступне.

Встановлено, що 30.06.2017 між ТОВ «ПМС» та ТОВ «ЕКСПРЕС 399» укладено договір позики № 01/06, згідно умов якого ТОВ Підприємство «ПМС» (надалі позичкодавець) передало, а ТОВ «Експрес 399» (надалі позичальник) прийняло товарно-матеріальні цінності, а саме: брус дерев'яний не просочений під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009 у кількості 280,32 м.куб. загальною вартістю 925 056,00 грн.

Передача майна у позику здійснюється на складі ВП ОСОБА_4 -Руській ШПЗ філії ЦУП ПАТ Укрзалізниця за адресою:80316, Львівська область, Жовківський район, м.Рава-Руська, вул.Наливайка22 та засвідчується підписами на вказаному договорі не потребуючи складання окремого акту приймання-передачі майна.( п.1.2 договору)

Відповідно до п. 2.1. договору, позичальник зобов'язується забезпечити цілісність, схоронність майна та повернути позикодавцю майно у такій же кількості та з відповідною якістю на підставі акту приймання-передачі до 31.07.2017.

За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.(п.3 договору)

Встановлено також, що 30.06.2017 року між ТОВ «Підприємство «ПМС» та ПП «Новий Пет» було укладено договір поруки № 01/06/3 від 30.06.2017 , згідно якого ПП «Новий Пет» виступив поручителем перед ТОВ «Підприємство «ПМС» щодо виконання зобов'язання щодо повернення отриманого товару згідно договору позики від 30.06.2017 у повному обсязі.

Як встановлено, що актом №01/07-06 від 06.07.2017 приймання - передачі до договору позики ТОВ «ЕКСПРЕС 399» повернуло ТОВ «Підприємство «ПМС» брусу дерев'яного не просоченого під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009 у кількості 106,76 м.куб.

На час звернення позивачем до суду першої інстанції решта майна у кількості 173,56 м.куб повернуто не було .

Отже, предметом спору є зобов'язання повернути 173,56 м.куб брусу дерев'яного не просоченого під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009.

Нормативна підстава позову, зазначена позивачем - ст.ст.22,553-559,599,612,623,625,1046 ЦК України, ст.ст. 193,220, ГК України

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно вимог ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.836 ЦК України якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, факт передачі позивачем відповідачу 1 брусу дерев'яного не просоченого під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009 у кількості 280,32 м.куб. підтверджується договором позики, який підписаний та скріплений печатками уповноваженими представниками обох сторін .

Даний договір не передбачав укладення окремого (додаткового) акту-приймання передачі майна.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі від 06.07.2017, яким підтверджується повернення відповідачем 1 позивачу брусу дерев'яного не просочений під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009 у кількості 106,76 м.куб.

Даний акт скріплений печатками та підписами представниками обох сторін.

Отже, за договором позики відповідачу 1 було передано 280,32 м.куб брусу дерев'яного не просоченого, а за актом приймання-передачі відповідачем 1 повернуто лише 106,76 м.куб.

Таким чином, відповідачем -1 частково виконано обов'язок щодо повернення майна за договором позики.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача 1 з відповідним листом щодо належного виконання умов договору позики.(а.с.19)

В матеріалах справи наявний лист-відповідь від 21.08.2017 ТОВ «ЕКСПРЕС 399» , в якому зазначено, що в ТОВ «ЕКСПРЕС 399» наявний обов'язок щодо повернення ТОВ підприємства «ПМС» 173,56 м.куб брусу дерев'яного не просоченого під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009 . Даний лист скріплений підписом директора - ОСОБА_5 та печаткою товариства.

Станом на момент розгляду спору в суді апеляційної інстанції в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували повне виконання відповідачем 1 свого обов'язку щодо повернення майна за договором позики.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку з невиконанням відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором позики, позовні вимоги ТзОВ «Експрес 399» про повернення 173,56 м.куб брусу дерев'яного не просоченого під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009 є обгрунтованими.

Твердження скаржника, про втрату 29.06.2017 печатки ТОВ «ЕКСПРЕС 399 » спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими пояснення директора товариства про передачу печатки менеджеру товариства - ОСОБА_4А.(а.с.168 ).

В матеріалах міститься копія відповіді ОСОБА_4, на запит адвоката ТОВ підприємства «ПМС» , в якій зазначено, що 29.06.2017 та 30.06.2017 печатка ТОВ «ЕКСПРЕС 399 » знаходилась в нього (а.с.183).

Дані твердження скаржника також спростовуються долученими позивачем в суді першої інстанції до матеріалів справи копіями видаткових накладних ТОВ «ЕКСПРЕС 399 » , датованих 29.06.2017 та 30.06.2017, скріплених підписом директора - ОСОБА_5 та печаткою самого товариства.

Таким чином, факт втрати печатки скаржником не доведено, натомість матеріалами справи підтверджується наявність печатки у товариства «ЕКСПРЕС 399» на момент укладення договору позики від 30.06.2017 .

Щодо тверджень скаржника про підробку договору позики від 30.06.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.6 ст.75 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч.1 ст.77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, твердження скаржника про підробку договору позики від 30.06.2017 не знайшли свого документального підтвердження, а наявний в матеріалах справи витяг кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ст. ст.358 КК України не є належним доказом, яким би підверджувався факт підробки даного договору.

Водночас, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на час розгляду спору , укладений 30.06.2017 року між ТОВ «ПМС» та ТОВ «Експрес 399» договір позики №01/06 є чинним і не визнавався недійсним у встановленому законом порядку.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову до приватного підприємства «Новий Пет» , у зв'язку із закінченням терміну дії договору поруки. Окрім цього рішення суду першої інстанції в цій частині в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в апеляційній інстанції позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії висновку експертного дослідження №6/1 від 05.03.2018 та копії висновку експертного дослідження №6/2 від 05.03.2018 Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, які проведено судовий експертом Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру -ОСОБА_6 за заявою директора ТОВ «ПМС» -ОСОБА_7

З поданих висновків вбачається, що підпис від імені ОСОБА_5 в договорі позики від 30.06.2017 виконаний ОСОБА_5 та відбиток круглої мастичної печатки »Товариства з обмеженою відповідальністю» «Експрес 399» нанесений круглою мастичною печаткою »Товариства з обмеженою відповідальністю» «Експрес 399» .

Колегія суддів зазначає, що, дані копії висновків експертного дослідження були подані в апеляційному суді, тобто після прийняття рішення судом першої інстанції.

Апеляційний суд, зважаючи на наведене, прийшов до висновку про часткове задоволення такого клопотання про долучення вищезазначених висновків, апеляційним судом такі не приймаються в якості доказів, а долучаються для огляду. Крім того в матеріалах справи наявні достатні докази для підтвердження доводів позивача.

Згідно ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Згідно ст.129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС 399» б/н б/д - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 13.11.2017 року у справі №914/1758/17 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

ОСОБА_8Бонк

Судді: О.І.Матущак

ОСОБА_1

Дата підписання повного тексту постанови 23.04.2018.