Рішення

від 18.04.2018 по справі 804/942/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року Справа № 804/942/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-Лінія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВІП-Лінія (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 17.01.2018 року № НОМЕР_1, яким було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 234,39 грн.;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 17.01.2018 року № НОМЕР_2, яким також було збільшено грошове зобов'язання за платежем мито на суму 1 172,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків відповідача, викладених в акті перевірки, № 33456/04-36-14-15/32859713 від 15.12.2017 щодо помилкового застосування позивачем до імпортованого ним товару кодів товарної номенклатури. Позивач зазначає, що класифікація товарів, тобто віднесення товарів класифікаційних угрупувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів. При митному оформленні відповідач, у випадку незгоди з віднесенням товару до певного коду товарної номенклатури, мав можливість прийняти відповідне рішення про визначення коду товару, однак таким правом не скористався. А відтак, на думку позивача, відповідач в подальшому не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 року відкрито провадження у справі.

27 березня 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому було зазначено, що за результатами перевірки контролюючий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем митного законодавства, які є обґрунтованими, а тому Головне управління ДФС у Дніпропетровській області при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 18.04.2018 року, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові та просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно зі ст. 336, ст. 345, п. 1. ч. 2 ст. 351 Митного Кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами, наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.11.2017 року № 6619-п, ОСОБА_4 - головним державним ревізором-інспектором відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області, проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю BІП-Лінія щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товару набір для приготування коктейлів Red and Вlаск (шейкер, мірний стакан, столова ложка, фільтр, щипці для льоду) (код згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_3), набір для приготування коктейлів Bronz (шейкер, мірний стакан, ложка, фільтр), качалка для тіста, сито для борошна, термос під час митного оформлення за митними деклараціями від 27.02.2015 року № 100270003/2015/275903, від 29.03.2017 року № UA 100150/2017/73655.

За результатами перевірки було складено ОСОБА_2 № 33456/04-36-14-15/32859713 від 15.12.2017 року (далі - ОСОБА_2 перевірки).

Документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ ВІП-Лінія :

- ч. 1 ст. 69, ч. 4 ст. 280, ст. 295 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД затверджених Законом України від 19.09.2013 року № 584-VIІ Про Митний тариф України , в результаті чого занижено податкові зобов'язання по сплаті мита за митною декларацією від 29.03.2017 року № UA 100150/2017/73655 на суму 781,36 грн.;

- п. 190.1 ст. 190 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 29.03.2017 року № UA 100150/2017/73655 на загальну суму 156,26 грн.

Не погоджуючись з висновками ОСОБА_2 перевірки, ТОВ ВІП-Лінія звернулось до ГУ ДФС у Дніпропетровській області із запереченнями, в яких було зазначено, що висновки ОСОБА_2 перевірки є необ'єктивними, хибними та упередженими.

Розглянувши подані ТОВ ВІП-Лінія заперечення, відповідач залишив висновки ОСОБА_2 перевірки без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі висновків ОСОБА_2 перевірки було винесено податкові повідомлення-рішення від 17.01.2018 року № НОМЕР_1, яким було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 234,39 грн., з них: податкового зобов'язання на суму 156,26 грн. та штрафних санкцій на суму 78,13 грн. та № НОМЕР_2, яким також було збільшено грошове зобов'язання за платежем мито на суму 1 172,04 грн., з них: податкового зобов'язання на суму 781,36 грн. та штрафних санкцій на суму 390,68 грн.

Правомірність винесених ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічних договорів від 16.02.2015 року № W16022015 та від 03.07.2015 року № W03072015, укладених з Koopman International B.V. (Distelweg 88, 1031 HH, Amsterdam Нідерланди), ТОВ ВІП-Лінія за митними деклараціями від від 27.02.2015 року № 100270003/2015/275903 (товар № 48) та від від 29.03.2015 року № UA 100150/2017/73655 (товар № 54) здійснено митне оформлення товару: ОСОБА_1 для приготування коктейлів Red and Black (шейкер, мірний стакан, столова ложка, фільтр, щипці для льоду) нержавіюча сталь , Качалка для тіста з нержавіючої сталі з силіконовим покриттям , термос Sights 500 мл , сито для борошна, нержавіюча сталь , ОСОБА_1 для приготування коктейлів Bronze (шейкер, мірний стакан, ложка, фільтр, щипці) .

Вказаний товар класифіковано за кодом НОМЕР_3 згідно УКТЗЕД, а саме: [7323] - Вироби столові, кухонні або інші побутові вироби та їх частини з чорних металів; металева шерсть ; мочалки для чищення кухонного посуду, подушечки для чищення або полірування рукавички та аналогічні вироби з чорних металів; НОМЕР_3 - з нержавіючої сталі (ставка мита 5%).

Однак, на думку податкового органу Качалка для тіста з нержавіючої сталі з силіконовим покриттям, кольори в асортименті, 38*5,5*5,5см; за митною декларацією від 29.03.2017 року № UA 100150/2017/73655 має класифікуватись за кодом НОМЕР_4 згідно УКТЗЕД (ставка мита 10%), що має наступну структуру побудови коду: [8205] - Iнструменти ручнi (включаючи алмазнi склорiзи), що в iншому мiсцi не зазначенi; лампи паяльнi; лещата, затискачi та аналогiчнi iнструменти, крiм приладдя або частин верстатiв; ковадла; горна переноснi; шлiфувальнi круги з опорними рамами, ручним або ножним приводом: iншi iнструменти ручнi (включаючи алмазнi склорiзи): НОМЕР_4 - iнструменти ручнi побутовi (ставка мита 10%).

Крім того, товар сито для борошна, нержавіюча сталь, 10*10*9,5 см за митною декларацією від 29.03.2017 року № UA 100150/2017/73655 має класифікуватись за кодом НОМЕР_5 (сита і решета ручні) згідно УКТЗЕД (ставка мита 10%).

Товар термос Sights 500 мл за митною декларацією від 29.03.2017 року № UA 100150/2017/73655 має класифікуватись за кодом НОМЕР_6 (термоси та інші вакуумні ємності у складеному вигляді, а також їх частини за винятком скланих колб) згідно УКТЗЕД (ставка мита 10%).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

За приписами ч. 1 ст. 295 Митного кодексу України, митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов'язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з частиною першою статті 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

За приписами пункту 3 частини третьої статті 345 Митного кодексу України, органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Як встановлено судом, підставою для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими митними деклараціями стало виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи за результатами аналізу копій митних декларацій та відповідно приписи п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Суд зауважує, що ні повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи № 2793 від 21.11.2017 року, ні акт перевірки № 33456/04-36-14-15/32859713 від 15.12.2017 року, складений за наслідками проведення такої перевірки, не містять жодних посилань на наявність відповідних підозр та в чому саме вони полягають.

Суд також враховує правову позицію Верховного суду України за якою йдеться про те, що класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, визначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), є виключною компетенцією митних органів.

Таким чином, якщо митні органи внесли товар до певного коду номенклатури та пропустили товар, то в подальшому вони не мали підстав для прийняття податкових повідомлень у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 21.01.2011 року, від 18.09.2012 року, від 04.11.2014 року, від 18.11.2014 року (справи №№ 21-64а10, 21-203а12, 21-479а14, 21-509а14).

Крім викладеного, суд вважає за необхідне вказати, що з експортних декларацій та іновойсів, специфікацій опис товару та номенклатурний код товару відповідає опису товару та коду УКТЗЕД, зазначеними позивачем в митних деклараціях.

Таким чином, враховуючи відсутність належних доказів неправильної класифікації товару, митне оформлення якого завершено, дає суду підстави для висновку про протиправність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання внаслідок зміни класифікації товару з податку на додану вартість та ввізного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведено належними доказами правомірність прийняття рішень .

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ЛІНІЯ" (49126, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 1, код ЄДРПОУ 32859713) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2018 року за №0001101415, №0001111415 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2018 року за №0001101415.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2018 року за №0001111415.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ЛІНІЯ" (49126, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 1, код ЄДРПОУ 32859713) сплачений судовий збір у сумі 3 524,00 гривень (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн.00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 23 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1