Ухвала

від 24.04.2018 по справі 805/2743/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

24 квітня 2018 р. Справа №805/2743/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши позовну заяву приватного акціонерного товариства Агро Ресурс до державного реєстратора Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство Агро Ресурс звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просив суд:

1) визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_1 про державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1422755300:08:000:0903, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, про що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37522371 від 11.10.2017, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право № 22776905;

2) визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_1 про державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1422755300:08:000:0187, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, про що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37514654 від 11.10.2017, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право № 22769617.

Адміністративний позов вмотивований тим, між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422755300:08:000:0903 площею 12.9617 га, розташована на території Гордівської сільської ради, Покровського району, Донецької області. Також між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422755300:08:000:0187 площею 6,46 га, розташована на території Гордівської сільської ради, Покровського району, Донецької області. У листопаді 2017 року позивач дізнався, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено договори оренди зазначених земельних ділянок з ОСОБА_2.

Зазначає, що державна реєстрація права оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мала місце до закінчення дії договорів оренди цих самих земельних ділянок між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_4.

На думку позивача вказана державна реєстрація відбулась з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню. Вважає, що в даному випадку повинне бути захищено його право орендаря на орендовані ним земельні ділянки.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1, 2 ст. 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Особливістю цих відносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно-правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.

Тобто, специфіку публічно - правового спору визначають: суб'єктивний склад, підстави виникнення цього спору і тісне пов'язане з цим питання визначення меж повноважень адміністративного суду.

Особливістю правовідносин, що розглядаються адміністративними судами, є їх публічно - правовий характер, пов'язаний із сферою реалізації публічної влади.

Тобто, суттєвою ознакою публічно - правового спору є участь у справі суб'єкту владних повноважень, який виконує владні управлінські функції відносно інших суб'єктів і його рішення є обов'язковими для виконання.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на існування у нього права оренди на земельні ділянки щодо яких проведені спірні реєстраційні дії.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав .

Таким чином, суд вважає, що після оформлення відповідно до чинного законодавства права оренди на земельні ділянки виник спір про право цивільне, а відтак і захищати свої права та інтереси особи повинні у способи, що визначені у статтях 152 Земельного кодексу України та 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11 листопада 2014 року (справа № 21-493а14), від 11 листопада 2014 року (справа № 21-405а14), від 09 грудня 2014 року (справа 21-308а14), 17.02.12015 року (справа № 21-551а14), від 24.02.2015 року, від 16.12.2015 року (справа № 6-2510-ц15).

Верховний суд України у рішенні №6-2510-ц15 від 16.12.2015 року зазначив, що визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Статтями 1, 3, 15 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено, що завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають, зокрема, з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Оскільки предметом перевірки вказаного позову є правильність формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідного права щодо неї, суд приходить до висновку, що вказана справа не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Не зважаючи на те, що стороною у справі є фактично суб'єкт владних повноважень, вищевказаний спір не є публічно-правовим, оскільки виникає із цивільно-правових відносин.

Отже, між сторонами існує спір про право, який має приватно-правовий характер, що в свою чергу виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Крім цього, суд звертає увагу, що в разі відмови у відкритті провадження у справі провадження в суді першої інстанції, сплачена сума судового збору повертається судом лише за клопотанням особи (ст.7 Закону України Про судовий збір ).

Тобто, повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 3524,00 грн. за подання зазначеного позову, що підтверджується квитанцією від 22.02.2018 року №64, може бути вирішено судом в порядку письмового провадження без виклику сторін лише за клопотанням позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку що у відкритті провадження в адміністративній справі повинно бути відмовлено та відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України суд роз'яснює позивачу, що він має право звернутися до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 805/2743/18-а за позовом приватного акціонерного товариства Агро Ресурс до державного реєстратора Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, відповідно до ст. 295 КАС України.

Згідно приписів ст. 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Загацька Т. В.