Рішення

від 24.04.2018 по справі 826/4269/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 24 квітня 2018 року                м. Київ                                           № 826/4269/18 Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-наукове підприємство «Матеко» про стягнення заборгованості, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі також – позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-наукове підприємство «Матеко» (далі також – ТОВ «ВНП «Матеко», відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списком № 1 за грудень 2017 року та січень 2018 року у розмірі 14  035, 88 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списком № 1 за грудень 2017 року та січень 2018 року у розмірі 14  035, 88 грн., від сплати яких ТОВ «ВНП «Матеко» ухиляється, а відтак вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2018 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Крім того, ухвалою суду від 21 березня 2018 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України). Зазначена ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі направлялась на адресу відповідача зазначену в позові, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, проте була повернута до суду із позначкою «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача». Відповідно до положень п. 5 ч. 6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Враховуючі вказані норми процесуального законодавства, ухвала суд від 21 березня 2018 року вважається врученою відповідачу. ТОВ «ВНП «Матеко» у встановлений судом строк відзиву проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд - В С Т А Н О В И В: ТОВ «ВНП «Матеко» (код ЄДРПОУ 13441415) знаходиться за адресою: 01021, місто Київ, вулиця Кловський узвіз, будинок 7А та зареєстроване в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі також – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) як платник страхових внесків  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та як таке, що відшкодовує фактичні суми по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було сформовано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ч. 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по ТОВ «ВНП «Матеко» за списком № 1 у період з грудня 2017 року по січень 2018 року, що у загальному розмірі складає 14  035, 88 грн. Органами пенсійного фонду на адресу відповідача направлялись рекомендованими з повідомленням про вручення поштового відправлення листи від 23 листопада 2017 року № 4141/08/22 та від 24 січня 2018 року № 635/08/22, якими повідомляли ТОВ «ВНП «Матеко» про необхідність сплати заборгованості та направлялись відповідні розрахунки. Проте, як зазначив позивач у своєму позові, відповідачем не виконано вимоги пенсійного органу та не сплачено фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списком № 1 за грудень 2017 року та січень 2018 року у розмірі 14  035, 88 грн. Оцінивши наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі також – Закон №1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком. Положеннями п. «а» ч. 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі також – Інструкція). Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (абзац перший пункту 6.7 Інструкції). Згідно абз. 3 п. 6.7 Інструкції, суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Відповідно до п. 6.8 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства. Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства, суд прийшов висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» ч. 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Отже, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області має право згідно з Інструкцією, яка є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України, складати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та надсилати їх відповідачу. Зазначена правова позиція неодноразово була висловлена у постановах Верховного Суду України, зокрема від 25 вересня 2012 року, 17 грудня 2013 року (справи № № 21-251а12, 21-293а12, 21-453а13). При цьому, як було встановлено під час розгляду справи та не спростовано відповідачем, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснило доставку та виплату пільгових пенсій працівникам товариства у період грудень 2017 року – січень 2018 року, внаслідок чого у ТОВ «ВНП «Матеко» виникла заборгованість по відшкодуванню витрат з виплати такої пенсії призначених за списком № 1 у загальному розмірі 14  035, 88 грн. В подальшому ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було сформовано та скеровано на адресу відповідача розрахунки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списком № 1. На час вирішення даної справи доказів оскарження чи сплати зазначеної суми заборгованості суду не надано. Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1, 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Зважаючи, що позивачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а при її розгляді не було залучено свідків та/або проведено експертиз, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 КАС України. На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, - В И Р І Ш И В: Адміністративний позов Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 (49000, місто Дніпро, улиця Січеславська Набережна, будинок 29, код ЄДРПОУ 02909938) в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги будинок 26, код ЄДРПОУ 21910427) до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-наукове підприємство «Матеко» (01021, місто Київ, вулиця Кловський узвіз, будинок 7А, код ЄДРПОУ 13441415) про стягнення заборгованості – задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-наукове підприємство «Матеко» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списком № 1 за грудень 2017 року та січень 2018 року у розмірі 14  035, 88 грн. (чотирнадцять тисяч тридцять п'ять гривень вісімдесят вісім копійок) на розрахунковий рахунок 25605303013174, МФО 305482 філія ДОУ  АТ Ощадбанк ОКПО 09305480. Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України. Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в  редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                             П.В. Вовк