Рішення

від 24.04.2018 по справі 826/3695/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2018 року № 826/3695/18

Окружний адміністративний суд м.Києва в складі судді Васильченко І.П. розглянув у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Чернігівський області

до Приватного підприємства Компанія Інексукрпаркет

про стягнення заборгованості в розмірі 134 841,01 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Чернігівський області звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Приватного підприємства Компанія Інексукрпаркет про стягнення податкового боргу в розмірі 134 841,01 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2018 р. відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, оригінали і належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких він діє.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість у зазначеному розмірі зі сплати податку з доходів фізичних осіб, яка відповідачем у встановлені законодавством строки погашена не була.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Приватне підприємство Компанія Інексукрпаркет має відокремлений підрозділ - Чернігівську філію Приватного підприємства Компанія Інексукрпаркет , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого станом на 08.02.2018 р.

Чернігівська філія ПП Компанія Інексукрпаркет перебуває на податковому обліку в Чернігівській ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області як платник податків за основним місцем обліку, що підтверджується копією Інформаційної довідки щодо платника податків.

За приписами пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.171.1 ст. 171 Податкового кодексу України, Чернігівська філія ПП Компанія Інексукрпаркет , як роботодавець та податковий агент, є особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати та зобов'язана утримувати такий податок в порядку, визначеному ст. 168 Податкового кодексу України.

За результатами документальної планової виїзної перевірки, висновки якої відображені в акті від 06.12.2016 р. за № 414/13/14243841, позивачем встановлені порушення вимог податкового законодавства відповідачем, які полягають у тому, що останнім в порушення пп. 168.1.2 та пп.168.1.5 ст. 168, пп. а п. 176.2 ст. 176 не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб за період з липня 2014 р. по травень 2016 р. в сумі 84 675,36 грн.

За висновками вищевказаного акту перевірки Чернігівською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.2016 р. № 0031731305, яким Чернігівській філії ПП Компанія Інексукрпакет визначено грошове зобов'язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 134 841,01 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 84 675,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25942,22 грн., пеня - 24223,43 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу за його податковою адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано його уповноваженим представником 22.12.2016 р.

Оскільки податкове повідомлення-рішення від 20.12.2016 р. № 0031731305 оскаржене не було, грошове зобов'язання за ним слід вважати узгодженим.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу положень статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Порядок погашення податкового боргу і відповідні дії податкового органу визначаються главою 9 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, погашення податкового боргу платника податків здійснюється податковим органом за рахунок будь-якого майна такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що з метою погашення податкового боргу орган стягнення (державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України) звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 57.3. Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В порядку пункту 1 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

В порядку пункту 59.3. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено податкову вимогу від 17.01.2017 р. № 363-17, яка була отримана його уповноваженим представником 18.01.2017 р.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 134 841,01 грн. відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДФС у Чернігівській області (14000, м.Чернігів, вул. Реміснича, 11, код ЄДРПОУ 39392183) задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Компанія Інексукрпаркет (проспект 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп. 1, м.Київ, 03127, код ЄДРПОУ 25635395) податковий борг в сумі 134 841,01 (сто тридцять чотири тисячі вісімсот сорок одну) гривню 01 копійку на р/о 33110340700002, отримувач - УК у м.Чернігові/м. Чернігів/11010100, код отримувача 38054398, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592 з розрахункових рахунків платника податків - Чернігівської філії Приватного підприємства Компанія Інексукрпаркет (код ЄДРПОУ 14243841).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко