Ухвала

від 25.04.2018 по справі 826/14370/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14370/13-а

УХВАЛА

25 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 грудня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Промислові системи до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 грудня 2017 року позов ТОВ Промислові системи задоволено.

Відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві, не погоджуючись із вказаною постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.296 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, апелянтом не зазначено адресу електронної пошти, апеляційна скарги підписана представником Борозною М.П., проте до апеляційної скарги додано ксерокопію довіреності засвідчену цим самим представником, хоча довіреність такого права не містить.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2018 року апелянт отримав 04 квітня 2018 року.

18 квітня 2018 року до суду надійшла заява ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві про усунення недоліків, до якої було додано документ про сплату судового збору, оригінал довіреності, зазначено адресу електронної пошти, і в якій апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження та не зважаючи на сплату судового збору, просив відстрочити його сплату.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає, що він, первинно подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції з дотриманням строку на апеляційне оскарження, однак ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст.187 КАС України (в редакції, що була чинною на час постановлення рішення судом), з метою виконання якої скаржником подано заяву, в якій він просив відстрочити сплату судового збору або продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, за наслідком розгляду якої ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали, на яку скаржник подав до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків, в якій просив продовжити строк для усунення недоліків, проте, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року було повернуто апеляційну скаргу.

Колегія суддів звертає увагу, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, якою було повернуто первинну апеляційну скаргу відповідача, у касаційному порядку не оскаржувалась.

В той же час, на підтвердження викладених в заяві про поновлення процесуального строку обставин, зокрема, щодо наявності підстав для відстрочення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві сплати судового збору до розгляду справи по суті або продовження строку, наданого для усунення недоліків при первинному поданні апеляційної скарги, які б свідчили про належне виконання апелянтом процесуальних обов'язків встановлених нормами КАС України, відповідачем надано не було.

Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

При цьому, незадовільне матеріальне становище відповідача - суб'єкта владних повноважень, не є підставою як для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору або для відстрочення його сплати, так і для поновлення пропущеного строку з наведених підстав.

Суд вважає, що попереднє звернення з апеляційною скаргою та її повернення, а також незадовільне матеріальне становище відповідача - суб'єкта владних повноважень, не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Отже, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення процесуального строку причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 грудня 2017 року була отримана апелянтом 21 грудня 2017 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.94 т.2), а апеляційну скаргу подано лише 27 березня 2018 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку на апеляційне оскарження, беручи до уваги неповажність зазначених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення, наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір у разі відмови у відкритті апеляційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст.248, 299 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 грудня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Промислові системи до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

А.Ю.Кучма