Постанова

від 25.04.2018 по справі 826/1902/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2018 року

Київ

справа №826/1902/15

адміністративне провадження №К/9901/7327/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юделія на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І. від 28 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юделія до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юделія (далі - позивач/ТОВ Юделія ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач/Інспекція), в якому просило: 1) визнати протиправними дії Інспекції по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Юделія та складання за результатами такої перевірки акта №1833/26-59-22-02/38871617 від 26 грудня 2014 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ Еко-Сервіс за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року; 2) зобов'язати Інспекцію вилучити з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи Податковий блок інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом №1833/26-59-22-02/38871617 від 26 грудня 2014 року; 3) заборонити Інспекції використовувати відомості, що зазначені в акті перевірки №1833/26-59-22-02/38871617 від 26 грудня 2014 року при написанні актів (довідок) перевірок інших підприємств, а також заборонити надавати копію акта №1833/26-59-22-02/38871617 від 26 грудня 2014 року у будь-якому вигляді іншим територіальним підрозділам Державної фіскальної служби України та правоохоронним органам; 4) зобов'язати Інспекцію відновити в обліковій картці платника ТОВ Юделія , а також в усіх електронних системах показники декларацій з ПДВ за серпень 2014 року в частині визначених ТОВ Юделія показників податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Обґрунтовуючи позовну заяву, посилалось на протиправність дій відповідача по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлені актом №1833/26-59-22-02/38871617 від 26 грудня 2014 року, оскільки в останньому були сформовані безпідставні та необґрунтовані висновки про порушення позивачем податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ Еко-Сервіс (постачальник послуг) та безтоварність господарських операцій з контрагентом-покупцем ДП Фуршет Центр ; вказувало, що внесення змін до електронної бази даних контролюючим органом можливе лише після визначення платнику податків зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2015 року позов задоволено частково; визнано протиправними дії Інспекції по внесенню до підсистеми електронної бази автоматизованої інформаційної системи Податковий блок - Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акта №1833/26-59-22-02/38871617 від 26 грудня 2014 року інформації, а саме: в частині зменшення показника задекларованого ТОВ Юделія (ідентифікаційний код 38871617) податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2014 року на суму 238800 грн., сформованого по операціях з ТОВ Еко-Сервіс (ідентифікаційний код 32155487), та в частині зменшення задекларованого ТОВ Юделія показника податкових зобов'язань в сумі 998000 грн., сформованих по господарським операціям з ДП Фуршет Центр (ідентифікаційний код 37910513); зобов'язано Інспекцію вилучити з підсистеми електронної бази автоматизованої інформаційної системи Податковий блок - Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту інформацію, внесену на підставі акта №1833/26-59-22-02/38871617 від 26 грудня 2014 року, в частині зменшення показника задекларованого ТОВ Юделія (ідентифікаційний код 38871617) податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2014 року на суму 238800 грн., сформованого по операціях з ТОВ Еко-Сервіс (ідентифікаційний код 32155487), та в частині зменшення задекларованого ТОВ Юделія показника податкових зобов'язань в сумі 998000 грн., сформованих по господарським операціям з ДП Фуршет Центр (ідентифікаційний код 37910513); в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що відповідач безпідставно провів коригування в електронній базі даних АІС Податковий блок задекларованого позивачем показника податкового кредиту та податкових зобов'язань, оскільки за наслідками вищевказаної документальної перевірки податкові повідомлення-рішення на аналогічні суми заниження податкового кредиту та/чи податкових зобов'язань не приймалися, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2015 року та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні відповідної частини позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість позиції суду апеляційної інстанції, оскільки внесення змін до електронної бази даних контролюючим органом можливе лише після визначення платнику податків зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку; вважає, що будь-які зміни до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами грошових зобов'язань.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Пасічник С.С. (суддя-доповідач), Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 3, 10 та 17 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 2479а15 та 2944а15 відповідно).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Юделія з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Еко-Сервіс (ідентифікаційний код 32155487) за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року, за результатами якої складений акт від 26 грудня 2014 року №1833/26-59-22-02/38871617, на підставі якого здійснено коригування в аналітичній системі Податковий блок Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту .

Оскільки в ході розгляду даної справи як суд першої інстанції, так і апеляційний суд дійшли висновку про правомірність проведення вищевказаної перевірки та складення акта перевірки, касаційний суд погоджується, що підстави для виключення з інформаційної системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту інформації, внесеної на підставі акта перевірки від 26 грудня 2014 року №1833/26-59-22-02/38871617, відсутні, позаяк внесення такої інформації до баз даних само по собі не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків та не порушує права позивача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову у відповідній частині позовних вимог.

За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юделія залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду