Рішення

від 25.04.2018 по справі 273/206/18

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/206/18

Провадження № 2/273/156/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Михалюка О. П. секретаря судових засідань ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства (ДП) "Тня" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся з вказаним позовом до суду , уточнивши вимоги 02 березня 2018 року ( а.с. 24-25) , в обґрунтування якого зазначив , що він працював у ДП Тня на посаді машиніста екскаватора з 02.06.2017 року по 09.01.2018 року та був звільнений на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.

З наказом про звільнення він не був ознайомлений, а трудову книжку він отримав в день звільнення. Проте до цього часу розрахунок з ним не проведено.

Позивач зазначає, що на час звільнення відповідач заборгував йому по виплаті заробітної плати 10671,82 грн. без врахування відпускних . Тому він 09.01.2018 року , отримуючи трудову книжку звернувся з проханням провести з ним кінцевий розрахунок. Однак відповідачем було зазначено, що на даний час відсутні кошти на погашення заборгованості. Проте, останнім пізніше було перераховано на його картку частину заборгованості в сумі 5000 грн.

На момент подання позову до суду заборгованість складає 7987,20 грн. 12.02.2018 року він звернувся з письмовим зверненням про виплату йому заборгованості по заробітній платі, однак відповіді не отримав.

Також відповідно до розрахунків середньоденна заробітна плата становить 168,48 грн. Із часу затримки виплати після звільнення по день пред'явлення позову до суду пройшло 33 робочих днів, тому середня заробітна плата за час затримки виплати заробітної плати при звільненні станом на 22.02.2018 року становить 33х168,48 = 5559,84 грн. , розмір компенсації втрати частини доходів,ж у зв'язку з порушенням строків виплати становить згідно його розрахунку - 105,59 грн.

Також відповідач зазначає, що дії відповідача заподіяли йому моральні страждання, весь час він переживав з приводу існування його сім'ї, оскільки вони були позбавлені нормального життєвого існування. Саме через затримку по виплаті заробітної плати він змушений був звільнитися , економити на харчах, одязі. Тому позивач оцінює моральну шкоду в розмірі 1000 гривень.

Тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь 14652,63 грн. з яких: 7987,20 грн. - заборгованість по заробітній платі, 5559,84 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 22.02.2018 року, 105,59 грн.- компенсація втрати частини доходів, 1000 грн. - моральна шкода та витрати по справі по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, подав до суду заяву , якою підтримав позовні вимоги, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача ДП Тня в судове засідання не з'явився і не повідомив про причину неявки, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням. Відзиву у встановлений законом строк відповідач до суду не подав.

Тому справа розглядається заочно, проти такого порядку вирішення справи позивач згідно письмової заяви не заперечує.

При таких обставинах фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації , провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У відповідності до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв»язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства , установи , організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред»явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КзпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебував з відповідачем ДП Тня у трудових відносинах та був звільнений з роботи 09.01.2018 року на підставі ст. 36 п. 1 КЗпП України, за згодою двох сторін (а.с.10,11).

При звільненні позивача з роботи, відповідач з ним не провів повний розрахунок. Відповідач також порушив право позивача ОСОБА_2 на своєчасне отримання заробітної плати , яке передбачене ст. 115 КЗпП України.

Відповідно до довідки за № 4 від 02.02.2018 року виданої ДП Тня ОСОБА_2 дійсно працював у ДП Тня з 02.06.2017 року по 09.01.2018 року , заборгованість по нарахованій , але невиплаченій заробітній платі станом на 02.02.2018 року складає 7987,20 грн. (а.с.13). Відповідач не подав в установленому законом порядку ніяких доказів про погашення вказаної суми заборгованості по заробітній платі .

Період, за який підлягає до стягнення середній заробіток з 10.01.2018 року по 22.02.2018 року. День звільнення - 09.01.2018 року є останнім робочим днем позивача, тому не включається у розрахунок суми середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні . Тому в цій частині суд вимоги задовольняє частково . Загальна кількість робочих днів за цей період складає 32 дні. Враховуючи, що середньоденний заробіток ОСОБА_2 перед звільненням становив 168,48 грн. (а.с.27), тому до стягнення підлягає сума 5391 грн. 36 коп. (168,48 грн. х 32 дні).

При цьому суд враховує ( щодо вирішення питання про період стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) вимоги диспозитивності згідно приписів частини 1 ст. 13 ЦПК України , де вказано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи , поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У відповідності до постанови КМ України від 21 лютого 2001 року № 159 Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв язку з порушенням термінів їх виплати , її розмір становить 105 грн. 59 коп. згідно розрахунку, зробленого відповідачем ( а.с. 26) .

Вимоги частини 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачають , що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя .

Суд вважає, що діями відповідача щодо невиплати боргу по заробітній платі для позивача спричинено моральну шкоду . При визначенні розміру належної до стягнення моральної шкоди суд виходить із наступного: враховує суму заборгованості по заробітній платі, тривалість невиплати боргу, відсутність заперечень щодо вимог з боку відповідача . На підставі викладеного суд вважає, що вимоги щодо стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню повністю, в сумі 1 000 грн.

На підставі ч. 1 п. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає до негайного виконання рішення суду в частині стягнення боргу по заробітній платі в межах суми за один місяць, виходячи із середньоденного заробітку 168 грн. 48 коп. ( а.с. 17) та заробітної плати за два останні місяці роботи - за листопад та грудень 2017 року , що становить 2 611 грн. 46 коп.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує із відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, які поніс позивач, так як вимогу про стягнення моральної шкоди суд задовольняє повністю ( по якій сплачено судовий збір) , а вони документально підтверджені.

Також на підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує із відповідача на користь держави судовий збір щодо решти позовних вимог, так як позивач звільнений від його сплати згідно ч .1 п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 17,81,83,89,128, 141, 247, 258-259, 263 -268, 280-289 , 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 115, 116, 117 , 237-1 КЗпП України, п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» , ст. 34 Закону України «Про оплату праці» , постанови КМ України від 21 лютого 2001 року № 159 Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв язку з порушенням термінів їх виплати , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково .

Стягнути з дочірнього підприємства Тня , ідентифікаційний код 38613258 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 7987,20 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 10 січня 2018 року по 22 лютого 2018 року в сумі 5391 грн. 36 коп. , компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, яка становить 105 грн. 59 коп. , моральну шкоду в сумі 1000 грн. , а всього 14 484 ( чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 15 коп.

Рішення суду в частині стягнення боргу по заробітній платі в межах суми за один місяць, що становить 2 611 ( дві тисячі шістсот одинадцять) грн. 46 коп. , допустити до негайного виконання .

Стягнути з дочірнього підприємства Тня , ідентифікаційний код 38613258 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 ( сімсот чотири) грн. 80 коп.

Стягнути з дочірнього підприємства Тня , ідентифікаційний код 38613258 на користь держави судовий збір в сумі 704 ( сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача . Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи , якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення , має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідного повного заочного рішення суду .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.П.Михалюк