Постанова

від 16.04.2018 по справі 518/665/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 518/665/16-ц

провадження № 61-4116св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Ширяївська селищна рада Ширяївського району Одеської області,

відповідач - Ширяївське районне управління юстиції в Одеській області,

відповідач - Приватне підприємство Кривовид І. І. ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 31 серпня 2017 року, у складі головуючого-судді Гнатюка В. О. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06 грудня 2017 року, у складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області (далі - Ширяївська селищна рада), Ширяївського районного управління юстиції в Одеській області (далі - Ширяївське РУЮ в Одеській області), Приватного підприємства Кривовид І. І. (далі - ПП Кривовид І. І. ) про визнання недійсним у частині свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності.

Позовна заява мотивована тим, що 23 жовтня 2008 року Ширяївською селищною радою йому видане свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП серії НОМЕР_2, у якому невірно вказано, що власник паю ПП Кривовид І. І. керівник ОСОБА_4 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства Україна Ширяївського району Одеської області (далі - КСП Україна ), правонаступником якого стало товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Україна (далі - ТОВ Агрофірма Україна ).

Згідно вищезазначеного свідоцтва загальна вартість майна пайового фонду КСП Україна на 01 січня 2001року становила 2440000 грн, у якому частка невірно визначеного у вказаному свідоцтві власника складала 350975 грн або 14,384 %.

05 грудня 2008 року виконавчим комітетом Ширяївської селищної ради на підставі рішення від 27 листопада 2008 року №178 видане ПП Кривовид І. І. свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 на нерухоме майно нежитлових будівель виробничого комплексу млина та цеху по переробці соняшника за адресою: АДРЕСА_1.

05 грудня 2008 року реєстратором комунального підприємства Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості (далі - КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості ) Томяк Т. Г. проведена державна реєстрація та внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно за №55 в книзі №1 про реєстрацію права власності ПП Кривовид І. І. на нежитлові будівлі виробничого комплексу по АДРЕСА_1 під реєстраційним № 25685046.

05 грудня 2001 року група співвласників майна КСП Україна з числа працівників виробничого комплексу Млин та цех по переробці соняшнику (маслобійка) , в тому числі керівник комплексу ОСОБА_4 подали до правонаступника цього КСП - ТОВ Агрофірма Україна заяви про передачу належних їм майнових часток у спільному майні КСП Україна , в тому числі виробничого комплексу Млин та цех по переробці соняшнику вартістю 184000 грн.

Рішенням зборів співвласників новоутвореного ТОВ Агрофірма Україна від 08 квітня 2002 року групі співвласників КСП Україна передано майно на загальну суму 352253 грн, в тому числі виробничий комплекс Млин та цех по переробці соняшнику . Про передачу вказаного майна складений відповідний акт приймання-передачі, згідно якого ОСОБА_4 прийняв передане майно як довірена особа від групи співвласників майна з числа працівників цього комплексу, керівником якого був ОСОБА_4

ОСОБА_4, в своїх інтересах за усною домовленістю з кожним співвласником вказаного виробничого комплексу, розташованого в АДРЕСА_1, з власних заощаджень в період з 2002 року по 2007 року сплатив кожному співвласнику вартість його частки майна і фактично став одноосібним власником вищевказаного виробничого комплексу.

З метою підтвердження та встановлення свого одноособового права власності на нерухомі об'єкти виробничого комплексу ОСОБА_4 звернувся з відповідними заявами від 24 вересня 2007 року до Ширяївської селищної ради та КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості .

Однак Ширяївська селищна рада, розглядаючи особисту заяву ОСОБА_4, не прийняла щодо неї рішення на користь заявника та, перевищуючи свої повноваження видала незаконний акт, що частково суперечить діючому законодавству, а саме: 23 жовтня 2008 року Ширяївською селищною радою ОСОБА_4 видане свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП серії НОМЕР_2, у якому невірно вказано, що власник паю ПП Кривовид І. І. керівник ОСОБА_4 замість власника ОСОБА_4, має право на пайовий фонд майна КСП Україна . Крім того, селищною радою ухвалене рішення від 27 листопада 2008 року №298, а не №178, як зазначено у свідоцтві серії НОМЕР_1.

На підставі вищенаведеного, просив визнати недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) від 23 жовтня 2008 року серії НОМЕР_2, видане Ширяївською селищною радою ПП Кривовид І.І. та ОСОБА_4 - в частині надання ПП Кривовид І. І. права на пайовий фонд майна КСП Україна Ширяївського району Одеської області, а в подальшому ТОВ Агрофірма Україна ; визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Ширяївської селищної ради від 27 листопада 2008 року № 298; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05 грудня 2008 року, серії НОМЕР_1, виданого ПП Кривовид І.І. на нежитлові будівлі виробничого комплексу за адресою: АДРЕСА_1; скасувати рішення реєстратора КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості ТомякТ. Г. від 05 грудня 2008 року про реєстрацію права власності на нежитлові будівлі вищезазначеного виробничого комплексу, реєстраційний номер 25685046, за ПП Кривовид І. І. ; скасувати рішення виконавчого комітету Ширяївської селищної ради від 30 липня 2015 року № 90 про присвоєння поштової адреси виробничому комплексу ПП Кривовид І. І. ; визнати за ОСОБА_4 право власності на нежитлові будівлі спірного виробничого комплексу; зобов'язати засновників та керівників ПП Кривовид І. І. повернути ОСОБА_4 вищезазначений виробничий комплекс.

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 31 серпня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підставі досліджених у судовому засіданні доказів підстави для скасування оскаржуваних рішень і свідоцтв, відповідно до яких власником спірного виробничого комплексу являється ПП Кривовид І. І. , відсутні.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 6 грудня 2017 року рішення Любашівського районного суду Одеської області від 31 серпня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статті 213-214 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 2004 року, підстави для його скасування відсутні.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення у справі та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не застосував частину другу статті 5 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство , постанову Кабінету Міністрів України Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки від 28 лютого 2001 року № 177, якою затверджений Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення та листа Міністерства аграрної політики України від 05 травня 2001 року Щодо порядку видачі, обліку та погашення Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) № 37-25-3-11/3923 , відповідно до яких свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) видається сільською, селищною або міською радою лише громадянам-членам таких підприємств.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно витлумачили документи у справі, які оспорюються.

Так, розглянувши особисту заяву ОСОБА_4 про видачу йому свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) 23 жовтня 2008 року Ширяївська селищна рада видала йому таке свідоцтво серії НОМЕР_2, у якому невірно зазначено, що власникам паю є ПП Кривовид І. І. керівник ОСОБА_4, замість фізичної особи - власника майнового паю ОСОБА_4

Як одним із доказів набуття ПП Кривовид І. І. права власності на спірне майно, суд безпідставно визнав список власників майнових паїв, які погодились відчужити майно у власність ПП Кривовид І. І. , оскільки виявлення певного наміру не свідчить про його реалізацію.

Також як належний доказ суди визнали акт приймання-передачі частки майнового паю, однак цей документ складений ще в січні 2008 року між ПП Кривовид І. І. та ТОВ Агрофірма Україна , тоді як договори купівлі-продажу датовані жовтнем 2008 року.

Крім того, суди не перевірили підстави набуття ПП Кривовид І. І. права власності на спірне майно.

15 березня 2018 року до Верховного Суду надійшли відзиви ПП Кривовид І. І. та Ширяївської селищної ради на касаційну скаргу ОСОБА_4, вказуючи на те, що оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно частини третьої статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Згідно частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статей 93-94 Господарського кодексу України підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом. Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів. З метою здійснення господарської діяльності на засадах підприємництва громадяни можуть утворювати виробничі кооперативи (кооперативні підприємства).

Згідно частини першої статті 1 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської

продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та

самоврядування.

Членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного

вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу

його членів. (частина перша статті 5 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство )

Судом установлено, що відповідно до свідоцтвапро державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи 29 листопада 2001 року зареєстроване ПП Кривовид І. І. (т.1 а.с. 49).

Рішенням №1 засновника ОСОБА_4 від 11.01.2008 року затверджений статут ПП Кривовид І. І. у новій редакції (т.1 а.с. 29).

Відповідно до пунктів 3.3-3.6 вищевказаного статуту джерелами формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновника, інші джерела, не заборонені законодавчими актами України. Майно підприємства належить йому на праві власності. Підприємству може належати земля, будинки, споруди, машини, обладнання, транспорт. Підприємство для вирішення своїх господарських завдань може купувати як за безготівковий розрахунок так і за готівку, або брати в оренду приміщення, споруди (т.1 а.с. 33-34).

ПП Кривовид І. І. були придбані майнові сертифікати членів КСП, що підтверджується актом приймання-передачі частки майнового паю, які продано у власність ПП Кривовид І. І. співвласниками майнових паїв, списком власників майнових паїв, які погодилися продати майно у власність ПП Кривовид І. І. , договорами купівлі-продажу, відповідно до яких ПП Кривовид І. І. придбало майнові паї у їх власників.

23 жовтня 2008 року Ширяївською селищною радою було видане свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії НОМЕР_2, відповідно до якого ПП КривовидІ. І. має право на пайовий фонд майна КСП Україна , правонаступником якого є ТОВ Агрофірма Україна, частка ПП Кривовид І. І. визначена в розмірі 350975 грн або 14,384 % (т.1 а.с. 28).

З рішення Виконавчого комітету Ширяївської селищної ради від 27 листопада 2008 року №298 вбачається, що за заявою керівника ПП Кривовид І. І. ОСОБА_4 саме керівнику приватного підприємства було видано свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі виробничого комплексу ПП Кривовид І. І. (т.1 а.с. 43).

У вищевказаному рішенні зазначається про те, що керівником ПП Кривовид І. І. для оформлення права приватної власності та видачу свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі комплексу ПП Кривовид І. І. були пред'явлені такі документи: свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП від 23 жовтня 2008 року серії НОМЕР_2; свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП від 03 серпня 2001 року серії НОМЕР_3; акт приймання-передачі майна згідно зборів співвласників від 08 квітня 2002 року; акт приймання-передачі частки майнового паю від 25 жовтня 2008 року; витяг з протоколу загальних зборів пайовиків ПП Кривовид І. І. від 11 січня 2008 року; протокол №1 засідання комісії з питань розпаювання майна ПП Кривовид І. І. .

З свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 5 грудня 2008 року, серії НОМЕР_1 вбачається, що згідно рішення виконкому Ширяївської селищної ради №178 власником нежитлових будівель виробничого комплексу є ПП Кривовид І. І. (т.1 а.с. 44).

Право власності ПП Кривовид І. І. на вищезазначені будівлі на підставі вказаного свідоцтва зареєстроване 7 грудня 2008 року КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості (т.1 а.с. 45).

Заявою від 16 квітня 2013 року, посвідченою нотаріусом, ОСОБА_4 добровільно відступив (передав) в повному обсязі належні йому права засновника і власника ПП Кривовид І. І. ОСОБА_6 (т.1 а.с. 50).

Відповідно до статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що на підставі досліджених у судовому засіданні оригіналів документів наданих Ширяївською селищною радою підстав для скасування оскаржуваних рішень і свідоцтв згідно якими власником виробничого комплексу являється саме ПП Кривовид І. І. немає.

До такого висновку суди дійшли без порушень норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції не застосував частину другу статті 5 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство , постанову Кабінету Міністрів України Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки від 28 лютого 2001 року № 177, якою затверджений Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення та листа Міністерства аграрної політики України від 05 травня 2001 року Щодо порядку видачі, обліку та погашення Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) № 37-25-3-11/3923 , відповідно до яких свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) видається сільською, селищною або міською радою лише громадянам-членам таких підприємств не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Згідно частини другої статті 5 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

Відповідно до пункту 4, 13-14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки від 28 лютого 2001 року № 177 до списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємства, а також особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай.

Майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою

згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай

підприємства.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, законодавчими актами України заборони на придбання шляхом купівлі-продажу майнових сертифікатів юридичною особою у фізичних осіб - власників майнових сертифікатів не встановлено.

Доводи касаційної скарги про те, що суди неправильно витлумачили документи у справі, які оспорюються, не спростовують висновків суду та не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки суди належним чином дослідили надані у справі докази та дали їм належну оцінку.

Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду судів та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками судів з їх оцінкою.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій -без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 31 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 6 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. О. Кузнєцов А. С. Олійник Г. І. Усик