Рішення

від 20.03.2018 по справі 760/10489/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/73/18

Справа №760/10489/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Усатової І.А.,

за участю секретаря Ковальської К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОММАРТ про визнання припиненими трудових відносин, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач у червні 2017 року звернувся до суду з позовом і просив визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОММАРТ (код ЄДРПОУ 36867787, місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Бакуніна, буд. 3) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) з 29.05.201, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про Працю України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне.

Позивач займав посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОММАРТ (Відповідача) з 01 березня 2016 року, про що були внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, вирішивши припинити свою трудову діяльність на вказаній посаді, позивач 24.04.2017 подав заяву про звільнення з посади за власним бажанням, в якій просив звільнити його з 29 травня 2017 року та ініціював проведення позачергових загальних зборів ТОВ ЛОММАРТ для розгляду питання про звільнення керівника та призначення нового. Листи були направлені загальним зборам та відповідачу, але останній їх не отримав, на телефонні дзвінки, повідомлення та електронні листи не відповідає.

Зазначено, що 29.05.2017 позивач фактично припинив повноваження директора ТОВ ЛОММАРТ , відповідно до наказу №23/05 Про припинення трудового договору (контракту) , звільнившись за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України, про що внесено запис до трудової книжки позивача.

Однак, уповноважений орган ТОВ ЛОММАРТ - одноособовий учасник ТОВ ЛОММАРТ - ОСОБА_2 з моменту направлення заяви про звільнення, та на дату звернення з цим позовом до суду не вчинила будь-яких дій щодо розгляду заяви позивача, не вчинила будь-яких дій зі створення нового виконавчого органу товариства та дій щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, щодо звільнення позивача.

Виходячи з вищенаведеного, позивач звернувся до суду із вказаним позовом просив його задовольнити.

Ухвалою судді від 02.08.2017 відкрито провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 16.01.2018 залучено співвідповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОММАРТ .

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, виклик за їх місцем перебування є неможливим, так-як на виконання розпорядження Указу Президента від 14 листопада 2014 року №875/2014 про введення в дію рішення РНБО Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях , а також Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження з 27 листопада 2014 року державним підприємством Укрпошта зупинені приймання та доставка поштових відправлень на територіях Донецької та Луганської областей, які не контролюються українською владою. Про дату, час та місце розгляду справи повідомявся шляхом розміщення оголошення на сайті суду.

Представник ТОВ ЛОММАРТ в судове засідання не з'явився, 19.03.2018 від представника відповідача - ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача, позовні вимоги просив задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено що, 01 березня 2016 року ОСОБА_4 було призначено на посаду директора ТОВ ЛОММАРТ та відомості про нього, як керівника, було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про призначенні його на посаду.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2017 позивачем було складено заяву, адресовану уповноваженому органу ТОВ ЛОММАРТ із проханням про звільнення з посади директора за власним бажанням з 29.05.2017.

Для виключення даних відомостей про директора з ЄДР, згідно п. 4, ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , потрібно надати Протокол Загальних зборів учасників товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, учасниками (засновниками) ТОВ ЛОММАРТ , які відповідно і входять до складу Загальних зборів учасників, є 1 (одна) особа: ОСОБА_2.

Встановлено, що заяву про звільнення за власним бажанням та заяву про ініціювання скликання позачергових загальних зборів товариства позивач направив на адресу ТОВ ЛОММАРТ м. Київ, вул. Бакуніна, 3, однак, ТОВ ЛОММАРТ відповіді не надала.

Змістом ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Частиною 1 ст. 38 КЗпП України передбачено право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

За змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 ЦК України, ст. ст. 58,60-62 Закону України Про господарські товариства праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення.

Проте, як встановлено судом, учасники товариства не провели загальних зборів товариства та заяву позивача про звільнення з посади директора не розглянули.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки, відповідачем порушено право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, питання звільнення директора товариства вирішується загальними зборами учасників у встановленому законом порядку, то позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню, оскільки, у даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є визнання припиненими трудових відносин між сторонами.

Таким чином, на основі з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Керуючись КЗпП України, ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОММАРТ (код ЄДРПОУ 36867787, місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Бакуніна, буд. 3) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) з 29.05.201, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про Працю України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: