ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23.04.2018Справа № 910/1324/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тайм ту гоу
до Товариства з обмеженою відповідальністю Ідріска Тур
про стягнення 55.715,00 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін: не викликались
СУТЬ СПОРУ:
07.02.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Тайм ту гоу до Товариства з обмеженою відповідальністю Ідріска Тур про стягнення 55.715,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ Тайм Ту Гоу , що діє від імені та за дорученням ТОВ Ідріска Тур на підставі агентського договору № 05/410 від 26.06.2012, з туристом укладено договір № АЗ96-02/17 від 21.07.2017, предметом якого є надання комплексу туристичних послуг. Під час перебування туристів у подорожі, від ТОВ Ідріска Тур електронним листом надійшла інформація про звернення чартерної програми в Іспанію та запропоновано придбати авіаційні квитки за власний рахунок, чим порушено зобов'язання щодо надання замовленої та передплаченої послуги авіаперельоту. Позивачем за власний рахунок здійснено оплату авіаквитків та вартість доби перебування туристів в готелі. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача збитки у вигляді понесених витрат у розмірі 55.715,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1324/18 від 09.02.2018 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
14.02.2018 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2018 відкрито провадження у справі № 910/1324/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Даною ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 21.02.2018 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103045206916 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04212, м. Київ, вул. Зої Гайдай, 9/8, кв. 213, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом є місцезнаходженням відповідача.
Проте, конверт разом з ухвалою від 21.02.2018 (номер відправлення 0103045206916) було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 24.03.2018 з позначкою за закінченням встановленого строку зберігання .
При цьому згідно інформації з офіційного сайту ПАТ Укрпошта в мережі Інтеренет вбачається, що 26.02.2018 та 24.03.2018 відбулись невдалі спроби вручити адресату поштового відправлення за номером 0103045206916.
Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.
З огляду на викладене, день (26.02.2017) невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Відповідач вимог ухвали про відкриття виконавчого провадження у справі від 21.02.2018 станом на 23.04.2018 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
26.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ідріска Тур (туроператор, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тайм ту гоу (турагент, позивач) укладено агентський договір № А/05/410 (далі - агентський договір).
Відповідно до п. 1.1 агентського договору турагент зобов'язується за винагороду надати послуги туроператору у реалізації турпродукту шляхом укладення договорів на туристичне обслуговування від імені, в інтересах та під контролем туроператора, а також здійснювати фактичні дії, визначені договором, із самостійним набором та комплектацією туристичних груп.
Згідно з п. 1.2 агентського договору турпродукт включає в себе: бронювання та продаж проїзних документів; забезпечення проживання; харчування; трансферів; екскурсійне обслуговування; страхування; інші послуги, передбачені уставними документами туроператора.
21.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Тайм ту гоу (позивач, турагент), що діє від імена та за дорученням ТОВ Ідріска Тур (туроператор, відповідач) та ОСОБА_1 (турист) укладено договір на туристичне обслуговування № А396-02/17 (далі - договір № А396-02/17), відповідно до п. 1.1. якого, турагент/туроператор зобов'язався забезпечити надання за замовленням туриста відповідно до поданої заявки туристом (заявка, додаток № 1 до цього договору) комплексу туристичних послуг (турпродукт), а турист зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплатити турагенту зазначені послуги.
Згідно додатку № 1 до договору № А396-02/17 туристом замовлено наступні туристичні послуги: країна перебування - Іспанія; маршрут подорожі Київ - о. Тенерфіфе - Київ; бронювання авіаквитків чартерний авіарейс; дата заїзду/вильоту 21.08.2017; дата від'їзду/вильоту 31.08.2017; термін проживання 11 ночей; готель Jardines De Nivaria;особами для яких надаються туристичні послуги є: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі разом туристи).
Відповідно до п. 1.1 додатку № 3 до договору № А396-02/17 вартість туристичних послуг становить 162.400,00 грн., що є еквівалентом 5.450,00 євро.
Згідно з п. 1.2 додатку № 3 до договору № А396-02/17 турист зобов'язаний оплатити вартість туристичних послуг, зазначених у п. 1.1 даного договору, в день укладення даного договору.
Відповідно до п. 4.2 агентського договору турагент здійснює оплату замовленого турпродукту згідно з виставленого туроператором рахунком, протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку та/або підтвердженні замовлення. У призначені платежу турагент вказує реквізити виставленого туроператором для оплати рахунку, відповідно до якого здійснюється оплата.
Відповідач підтвердив зазначене вище бронювання та виставив позивачу для оплати рахунок-фактуру № 50077 від 21.07.2017 на суму 162.400,00 грн.
На виконання п. 4.2. договору № А05/410 позивач за рахунок коштів, отриманих від туриста, згідно платіжного доручення № 694 від 21.07.2017 перерахував відповідачу за рахунком № 50077 від 21.07.2017 кошти в розмірі 162.400,00 грн.
Позивач зазначає, що 30.08.2017 під перебування туристів на о. Тенеріфе відповідач повідомив позивача про те, що усі туристи, що перебувають в Іспанії слід викупати квитки, рейсу не буде, запропоновано готувати листи на повернення коштів.
Товариство з обмеженою відповідальністю Ідріска Тур 31.08.2017 на офіційному сайті idriska-tour.com повідомило, що з 31.08.2017 зобов'язання за раніше замовленими послугами виконуватися не будуть, у зв'язку з чим заяви на повернення сплачених за послуги грошових коштів необхідно направляти на адресою 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 37.
Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що для повернення туристів до України здійснено купівлю квитків на 01.09.2017 за маршрутом Тенеріфе (Іспанія) - Ейндховен (Нідерладнди) - Варшава (Польша) - Київ (Україна), у зв'язку з чим туристи вимушені були залишитись в готелі Jardines De Nivaria ще на одну добу.
Матеріали справи свідчать, що позивачем згідно виставленого ТОВ Рейна рахунку-фактури № 034-100-17 здійснено оплату коштів в розмірі 55.715,60 грн. з яких 11.120,00 грн. вартість доби за перебування туристів в готелі та 44.495,60 грн. за авіаквитки.
Отже, оскільки туристичні послуги не були надані туристам в частині від'їзду/вильоту туристів 31.08.2017 з о. Тенеріфе до м. Києва, позивач з метою захисту прав і інтересів туристів та збереження власної репутації здійснив оплату авіаквитків та сплатив вартість доби перебування туристів в готелі в розмірі 55.715,60 грн. за ненадані послуги.
Позивач звернувся до відповідача з листом № 05/09-15 від 05.09.2017 з вимогою здійснити повернення коштів в розмірі 55.715,60 грн. (44.595,60 грн. за авіаквитки та 11.120,00 грн. вартість доби за перебування туристів в готелі ).
Дана вимоги залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України Про туризм за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України Про туризм порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.
Також ч. 1 ст. 33 Закону України Про туризм встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 32 Закону України Про туризм за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.
Отже, майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.
Відповідно до статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Згідно із ч. 13 ст. 20 Закону України Про туризм права й обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом.
Агентські відносини регулюються главою 31 Господарського кодексу України, відповідно до частин першої, другої статті 297 якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.
Пунктом 5.1 агентського договору передбачено, що у випадку порушення (невиконання чи неналежного виконання) своїх зобов'язань за договором однією із сторін, сторона, що порушила свої зобов'язання, несе відповідальністю відповідно до чинного законодавства країни та умов цього договору.
Відповідно до п. 5.3.2 агентського договору туроператор не несе відповідальності за скасування чи зміну часу відправлення та прибуття транспортних засобів та пов'язані з цим зміни обсягу, строків та програми туру, за ненадання авіакомпанією місця на борту, а також за невиконання або неналежне виконання авіаперевізником, готелем, аеропортом, страховою компанією зобов'язань у надані послуг з авіаперевезення, готельного обслуговування, послуг аеропорту, страхових послуг відповідно. У цих випадках відповідальність перед тур агентом і туристами несуть авіакомпанії й інші транспортні компанії, готель, аеропорт, страхова компанія відповідно до чинного законодавства.
Як зазначалось раніше кошти за туристичний продукт, який включав вартість авіаквитків, було перераховано відповідачу в повному обсязі,.
Разом з цим, відповідачем не спростовано, що скасування рейсу D44434 (яким мали повернутись туристи) мало не наслідком неналежного виконання саме відповідачем своїх зобов'язань перед авіакомпанією, що мала 31.08.2017 здійснювати відправлення туристів з Іспанії до України, а отже не підтверджено відсутність вини та звільнення від відповідальності, що передбачено п. 5.3.2 агентського договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 господарського кодексу України у разі порушення агентського договору суб'єктом, якого представляє комерційний агент, останній має право на одержання винагороди у розмірах, передбачених агентським договором, а також на відшкодування збитків, понесених ним внаслідок невиконання або неналежного виконання договору другою стороною.
У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.
З огляду на положення статті 224 Господарського кодексу України, статей 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд погоджується з твердженнями позивача, що сума в розмірі 55.715,00 грн. є збитками позивача, які мали місце внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем за агентським договором.
Отже, позивачем доведено причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 55.715,00 грн. збитків у вигляді вартості перебування туристів в готелі та вартості авіаквитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Тайм ту гоу обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ідріска Тур (04212, м. Київ, вул. Зої Гайдай, 9/8, кв. 213, код ЄДРПОУ 34578519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тайм ту гоу (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44, офіс 1, код ЄДРПОУ 38933086) 55.715 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот п'ятнадцять) грн. 00 коп. збитків, 1.762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В. Сівакова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2018 |
Оприлюднено | 26.04.2018 |
Номер документу | 73629598 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Сівакова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні