Рішення

від 24.04.2018 по справі 910/1632/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2018Справа № 910/1632/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еталон"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Теракс Плюс"

про стягнення 324 562, 01 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача: Мерзлікін О.В.

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еталон" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-ЮГ Логістична компанія" про стягнення 324 562, 01 грн., у тому числі: 305 798, 37 грн. - основного боргу, 4 049, 39 грн. - пені, 384, 23 грн. - 3 % річних та 14 330, 02 грн. - штрафу.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1632/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 13.03.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача, підготовче засідання відкладено до 27.03.2018.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час і місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 23.03.2018 позивач подав письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/1632/18 до судового розгляду по суті.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 19.04.2018 позивач подав клопотання про зміну назви відповідача, в якому зазначив, що про зміну назви відповідача йому стало відомо лише 17.04.2018, після отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У судовому засіданні 24.04.2018 розглянуто подане позивачем клопотання та з'ясовано про те, що відповідач змінив назву з товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-ЮГ Логістична компанія" на товариство з обмеженою відповідальністю "Теракс Плюс", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами розгляду клопотання у судовому засіданні ухвалою, постановленою судом, не виходячи до нарадчої кімнати змінено назву відповідача з товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-ЮГ Логістична компанія" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, ідентифікаційний код 40139810) на товариство з обмеженою відповідальністю "Теракс Плюс" (02140, м. Київ, вул. Мишуги, будинок 3-В, ідентифікаційний код 40139810).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 24.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та відповідачем 01.03.2017 укладено договір поставки продукції з додатковими зобов'язаннями дистриб'юції № 6453, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, в обумовлені договором терміни молочні продукти згідно специфікації, а останній зобов'язався прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 6453 від 01.03.2017 продукція поставляється на умовах: DAP Інкотермс-2010 - склад відповідача (власним, найнятим транспортом позивача і за власний рахунок), якщо інше не передбачено додатковими угодами до договору.

Строк дії договору відповідно до пункту 13.2 сторони погодили з дати його підписання до 31.12.2017. У випадку, якщо не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до дати закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, то строк його дії вважається продовженим на один календарний рік на тих же умовах (пункт 13.3).

За умовами пункту 3.5 договору № 6453 від 01.03.2017 загальна сума договору визначається як сума всіх партій продукції, поставлених позивачем протягом терміну дії даного договору відповідно до товарно-транспортних (видаткових) накладних.

На виконання умов договору № 6453 від 01.03.2017 у період з 26 грудня 2017 року по 18 січня 2018 року позивач поставив відповідачу молочну продукцію на загальну суму 306 302, 12 грн., що підтверджується видатковими накладними № ТД000339645 від 26.12.2017, №ТД000340650 від 27.12.2017, № ТД000340666 від 27.12.2017, № ТД000341743 від 28.12.2017, № ТД000000394 від 02.01.2018, № ТД000001626 від 03.01.2018, № ТД000002625 від 04.01.2018, № ТД000003712 від 05.01.2018, № ТД000005028 від 08.01.2018, № ТД000006270 від 09.01.2018, № ТД000007311 від 10.01.2018, № ТД000008434 від 11.01.2018, № ТД000009493 від 12.01.2018, № ТД000010918 від 14.01.2018, № ТД000012015 від 15.01.2018, № ТД000013125 від 16.01.2018, № ТД000014223 від 17.01.2018, № ТД000015355 від 18.01.2018, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи, а оригінали оглянуто у судовому засіданні.

Таким чином, судом встановлено, що позивач передав у власність відповідача на передбачених договором умовах кисло-молочну продукцію на суму 306302, 12 грн.

За умовами пункту 3.7 договору № 6453 від 01.03.2017 оплата за продукцію, що продається за даним договором здійснюється на умовах відстрочки платежу в сумі, вказаній у відповідній товарно-транспортній (видатковій) накладній не пізніше 21 календарних днів з дати отримання партії продукції відповідачем, зазначеної в товарно-транспортній (видатковій) накладній.

Відповідач не сплатив у повному обсязі вартість отриманого за договором № 6453 від 01.03.2017 товару, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 305 798, 37 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Оскільки факт поставки товару позивачем та отримання його відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості товару в повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення 305 798, 37 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що три відсотки річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначена позовна вимога є обгрунтованою.

З урахуванням наведеного, вимога про стягнення 3 % річних у розмірі 384, 23 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 049, 39 грн. та штраф в розмірі 14 330, 02 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно пункту 10.4 договору за прострочення оплати продукції відповідач сплачує позивачу за вимогою останнього пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача, враховуючи строки оплати, встановлені пунктом 3.7 договору № 6453 від 01.03.2017 правомірним буде нарахування пені за накладною № ТД000339645 від 26.12.2017 - з 17.01.2018, № ТД000340650 та № ТД000340666 від 27.12.2017 - з 18.01.2018, № ТД000341743 від 28.12.2017 - з 19.01.2018, № ТД000000394 від 02.01.2018 - з 24.01.2018, № ТД000001626 від 03.01.2018 - з 25.01.2018, № ТД000002625 від 04.01.2018 - з 26.01.2018, № ТД000003712 від 05.01.2018 - з 27.01.2018 , № ТД000005028 від 08.01.2018 з 30.01.2018, № ТД000006270 від 09.01.2018 - з 31.01.2018, № ТД000007311 від 10.01.2018 - з 01.02.2018, № ТД000008434 від 11.01.2018 - з 02.02.2018, № ТД000009493 від 12.01.2018 - з 03.02.2018, № ТД000010918 від 14.01.2018 - з 05.02.2018, № ТД000012015 від 15.01.2018 - з 06.02.2018, № ТД000013125 від 16.01.2018 - з 07.02.2018, № ТД000014223 від 17.01.2018 - з 08.02.2018, № ТД000015355 від 18.01.2018 - з 09.02.2018. Таким чином, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 3 679, 16 грн.

У випадку, якщо заборгованість відповідача становить більше 20 календарних днів з дати встановленої для оплати продукції, відповідач додатково до пені сплачує позивачу за вимогою останнього штраф у розмірі 20 % суми заборгованості перед позивачем. Позивач також має право у такому разі розірвати договір в односторонньому порядку, що не звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій, передбачених даним пунктом договору.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення 14 330, 02 грн. штрафу визнається судом обґрунтованою, отже такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еталон" визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еталон" до товариства з обмеженою відповідальністю "Теракс Плюс" про стягнення 324 562, 01 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Теракс Плюс" (02140, м. Київ, вул. Мишуги, будинок 3-В, ідентифікаційний код 40139810) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еталон" (01013, м. Київ, вул. Промислова, 2, ідентифікаційний код 30466424) 305 798 (триста п'ять тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн. 37 коп. - основного боргу, 3 679 (три тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 16 коп. - пені, 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 23 коп. - 3 % річних, 14 330 (чотирнадцять тисяч триста тридцять) грн. 02 коп. - штрафу та 4 862 (чотири тисячі вісімсот шістдесят дві) грн. 88 коп. - судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.04.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк