Рішення

від 26.04.2018 по справі 910/2701/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 26.04.2018Справа №  910/2701/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному провадження справу за позовом Заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Звенигородської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтер Енерджі-Черкаси» про стягнення 26  761,67 грн. Без повідомлення (виклику) сторін. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:             Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави, в особі Відділу освіти Звенигородської районної державної адміністрації, звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтер Енерджі-Черкаси» про стягнення 26 761,67 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору оренди № 2 від 13.07.2016 в частині здійснення розрахунків.. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.03.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01135, м. Київ, вулиця Полтавська, будинок 13. Вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою «судова повістка». Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення. Відповідно до п. 116 розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. З залученого до матеріалів справи листа, у якому відповідачу направлялася копія ухвали, вбачається, що даний лист суду було повернуто поштою у зв'язку з закінченням терміну його зберігання на відділенні. З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував – не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення його до суду з поміткою «повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання» є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача. Водночас, судом також було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 12.03.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштову адресу відповідача, зазначену прокурором у позовній заяві та яка була отримана відповідачем 16.03.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103046044570. Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,             ВСТАНОВИВ: 13.07.2016 між Відділом освіти Звенигородської районної державної адміністрації (далі – орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтер Енерджі-Черкаси» (далі – орендар, відповідач) укладено Договір оренди № 2 (далі – Договір), відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 92,4 кв.м., яке розташоване на території Звенигородської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ст. № 5 за адресою: Черкаська область, м. Звенигородка, вул. М. Грушевського, 51 та перебуває на балансі Звенигородської районної ради. Вартість орендованого майна визначена згідно із висновком експерта про вартість об'єкта незалежної оцінки станом на 12.04.2016 і становить за незалежною оцінкою 150  600 грн., без урахування ПДВ. Відповідно до п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою монтажу орендарем твердопаливного котла під альтернативний вид палива, з правом здійснення інших невід'ємних та від'ємних поліпшень орендованого майна за рахунок коштів орендаря, подальшого обслуговування орендарем обладнаної ним твердопаливної котельні для виробництва теплової енергії з подальшим продажем виробленої теплової енергії орендодавцю. Згідно з п. 2.1 та п. 2.2 Договору орендар вступає у строкове платне користування орендованим майном після підписання сторонами Договору та Акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання Акта приймання-передавання покладається на орендодавця. У відповідності до п. 2.3 Договору для досягнення мети оренди орендарю надається право користування земельною ділянкою, яка прилягає до орендованого майна, у відповідності ст. 796 ЦК України. За умовами пункту 3.1 Договору орендна плата визначається відповідно до Звіту незалежної оцінки майна № 12/04-16-021 від 12.04.2016 та рішення сесії Звенигородської районної ради від 19.05.2011 № 4-7 «Про затвердження методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна районної комунальної власності» і становить за базовий місяць розрахунку – 1  882,50 грн. з урахуванням/або без ПДВ. Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Пунктом 3.5 Договору погоджено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Згідно з п. 5.2 Договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату. Цей Договір укладено з 13.07.2016 по 12.07.2019 включно, з правом пролонгації згідно з вимогами чинного законодавства України (п. 11.1 Договору). Додатком № 1 до Договору викладено Розрахунок плати за базовий місяць оренди комунального майна. Надалі, за актом прийому-передачі об'єкту оренди від 13.07.2016 до Договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в користування (оренду) нежитлове приміщення, яке розташовано на території Звенигородської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ст. № 5 за адресою: Черкаська область, м. Звенигородка, вул. М. Грушевського, 51, загальною площею 92,4 кв.м., що розміщена на території Звенигородської районної ради. Додатковою угодою № 1 від 15.05.2017 до Договору сторони внесли зміни до п. 3.1 виклавши його в новій редакції. Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 15.05.2017) оренда плата визначається відповідно до Звіту незалежної оцінки майна № 12/04-16-021 від 12.04.2016 та рішення сесії Звенигородської  районної ради від 24.02.2017 № 13-16 «Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна районної комунальної власності» і становить за базовий місяць розрахунку – 2  510 грн. Означеною Додатковою угодою № 1 від 15.05.2017 до Договору сторонами також внесено зміни в розділ 5 Договору: орендна плата та комунальні послуги в повному розмірі перераховуються орендодавцю на підставі наданих рахунків щомісячно не пізніше 3-х банківських днів з дня отримання рахунка, не пізніше 27 числа наступного місяця за звітним місяцем незалежно від наслідків діяльності. Також, сторони дійшли згоди, що умови даної Додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладення з 25.02.2017 та стосуються безпосередньо предмету цієї додаткової угоди відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України. Як зазначає прокурор, ТОВ «Альтер Енерджі-Черкаси» належним чином не виконало взяті на себе зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за період з квітня 2017 року по лютий 2018 року у розмірі 26  761,67 грн. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч. 1   ст. 509 Цивільного кодексу України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Укладений між сторонами договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли орендні правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Вказаний договір є підставою для виникнення  у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України і згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.   При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.  525,  526 Цивільного кодексу України  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння    відмова    від    зобов'язання    або одностороння зміна    його    умов    не    допускається,    якщо    інше    не     встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1  ст. 193 Господарського кодексу України. Ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Як встановлено ч. 1  ст. 283 Господарського кодексу України  за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч. 6  ст. 283 Господарського кодексу України  до відносин оренди застосовуються відповідні положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до  ст. 759 Цивільного кодексу України  за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.           За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).             Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності  (ч. 1 ст. 286 ГК України).           Згідно з ч. 1 ст. 284 ГК України, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.   Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 15.05.2017) оренда плата визначається відповідно до Звіту незалежної оцінки майна № 12/04-16-021 від 12.04.2016 та рішення сесії Звенигородської  районної ради від 24.02.2017 № 13-16 «Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна районної комунальної власності» і становить за базовий місяць розрахунку – 2 510 грн. Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч. 3 ст. 285 ГК України та п. 5.2 Договору орендар зобов'язаний вносити орендну плату та інші передбачені Договором платежі у встановлених розмірах та у відповідні строки. З доданих позивачем до позовної заяви рахунків-фактур вбачається, що відповідач у період з квітня 2017 року по лютий 2018 року включно зобов'язаний був оплатити на користь позивача орендну плату за квітень 2017 року у розмірі 3  291,60 грн., за травень 2017 року у розмірі 2  637,83 грн., за червень 2017 року у розмірі 2  680,04 грн., за липень 2017 року у розмірі 2  685,40 грн., за серпень 2017 року 2  682,72 грн., за вересень 2017 року в розмірі 2  736,38 грн., за жовтень 2017 року в розмірі 2  769,22 грн., за листопад 2017 року в розмірі 2  794,14 грн., за грудень 2018 року в розмірі 2  822,08 грн., за січень 2018 року в розмірі 2  864,41 грн. та за лютий 2018 року в розмірі 3  250,00 грн. Таким чином, судом встановлено, що загальна сума орендних платежів за користування майном складає 31  213,82 грн. Також, як встановлено судом, відповідачем було частково сплачено орендну плату за спірний період у розмірі 6  116,43 грн. При цьому, доводи прокурора, про наявність у відповідача заборгованості з орендних платежів саме у розмірі 26  761,67 грн. судом відхиляються, оскільки, як встановлено судом, прокурором було включено до загального розміру орендної плати за спірний період штраф у розмірі 1  664,28 грн., який не є орендною платою, а є мірою відповідності за порушення господарського зобов'язання. Водночас, предметом позову прокурором визначено заборгованість з орендної плати за Договором у спірний період, в свою чергу, окремих вимог із зазначенням правових підстав, періодів нарахування та вимог у позовній заяві в частині штрафу в розмірі 1  664,28 грн. позовна заява не містить. Враховуючи наведене, а також здійснену відповідачем часткову оплату за спірний період, неоплаченими залишаються орендні платежі на суму 25  097,39 грн. За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Додатковою угодою № 1 від 15.05.2017 до Договору сторонами внесено зміни в розділ 5 Договору та погоджено, що орендна плата та комунальні послуги в повному розмірі перераховуються орендодавцю на підставі наданих рахунків щомісячно не пізніше 3-х банківських днів з дня отримання рахунка, не пізніше 27 числа наступного місяця за звітним місяцем незалежно від наслідків діяльності. Водночас, матеріали справи не містять доказів на підтвердження направлення позивачем рахунків на адресу відповідача. У силу приписів статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Подія є явищем об'єктивної реальності, яке відбувається незалежно від волі людини та її суб'єктивної поведінки, на відміну від дій, під якими розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Поряд з цим, частиною першою статті 212 ЦК України закріплено право осіб, які вчиняють правочин, обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що рахунок-фактура за своїми ознаками не є первинним документом, а містить лише платіжні реквізити, тобто носить інформаційний характер; ненадання рахунку-фактури, по своїй суті, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні приписів статті 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату за користування орендованим майном. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 08.11.2016 у справі № 904/3147/16. Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Отже, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань, в частині своєчасної та повної сплати орендної плати підтверджений матеріалами справи частково і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 25 097,39 грн. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість. За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 – 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -         ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтер Енерджі-Черкаси»  (01135, м. Київ, вулиця Полтавська, будинок 13; ідентифікаційний код: 40122126) на користь Відділу освіти Звенигородської районної державної адміністрації (20200, Черкаська обл., Звенигородський район, місто Звенигородка, проспект Шевченка, будинок 63; ідентифікаційний код: 02147055) заборгованість в розмірі 25 097 (двадцять п'ять тисяч дев'яносто сім) грн. 39 коп. 3. В іншій частині позову відмовити. 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтер Енерджі-Черкаси»  (01135, м. Київ, вулиця Полтавська, будинок 13; ідентифікаційний код: 40122126) на користь прокуратури Черкаської області (18015, Черкаська обл., місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 286; ідентифікаційний код: 02911119) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 656 (одна тисяча шістсот п'ятдесят шість) грн. 28 коп. 5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення»  Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.           Повне рішення складено: 26.04.2018.    Суддя                                                                                                         О.А. Грєхова