Рішення

від 25.04.2018 по справі 911/237/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2018 р.

м. Київ

Справа № 911/237/18

Суддя Черногуз А.Ф., при секретарі судового засідання Бразі Л.К.

розглянув в порядку загального позовного провадження

позов ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Руданського, буд. 23, код ЄДРПОУ 36599017)

про визнання ОСОБА_1 таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос та про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос провести державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку із зміною складу засновників (учасників) товариства та виходу із його складу ОСОБА_1,

за участі представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 31.01.2018 ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос про визнання ОСОБА_1 таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос провести державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку із зміною складу засновників (учасників) товариства та виходу із його складу ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2018 вказану позовну заяву залишено без руху.

16.02.2018, на виконання ухвали господарського суду Київської області від 12.02.2018, через канцелярію господарського суду Київської області позивачем було подано клопотання про усунення недоліків від 16.02.2018.

Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви б/н від 31.01.2018.

Ухвалою від 19.02.2018 відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою від 12.03.2018 підготовче засідання у справі відкладено на 26.03.2018 на 14:00, у зв'язку з поданим позивачем клопотанням про відкладення розгляду справи.

26.03.2018 суд у підготовчому судовому засіданні за участю представника позивача постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.04.2018 на 14:30.

У судове засідання 16.04.2018 представники сторін не з'явились, проте від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в якому представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі.

Відзиву на позов не надходило.

Враховуючи, що відповідач у справі знаходиться на території Автономної Республіки Крим, а остання, з огляду на положення ч.1. ст. 3 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 №1207-VII визначається тимчасово окупованою, суд позбавлений можливості здійснювати відправлення поштової кореспонденції на адресу відповідача.

Відповідно до положень п. 21 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень, учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України та Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведення антитерористичної операції .

Відповідно до положень ст. 12(1) Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Судом було здійснено всі дії з повідомлення відповідача у повній відповідності з вимогами ст. 12(1) Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України та п. 21 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи в суді.

Враховуючи, що відповідно до положень ст. 202, ст. 216 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а також з огляду на клопотання позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника та враховуючи, що неявка позивача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні.

Позиція позивача викладена в позовній заяві:

- з 05.08.2009 ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) є учасником (співзасновником) Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Руданського, буд. 23, код ЄДРПОУ 36599017);

- 20.10.2014 ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) подав заяву адресовану загальним зборам засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос про вихід Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Руданського, буд. 23, код ЄДРПОУ 36599017) та про уступку належної йому частки в статутному капіталі на користь товариства,

- товариство з обмеженою відповідальністю Медпос не здійснило дій щодо внесення змін до статутних документів у зв'язку з виходом позивача зі складу учасників, у зв'язку з чим позивач повторно звернувся з заявою про вихід зі складу учасників 15.01.2015;

- позивач стверджує, що здійснив усі необхідні дії, для реалізації права на вихід з товариства, і в силу вимог закону не є його учасником;

- необхідність внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині зміни інформації щодо його участі в товаристві з обмеженою відповідальністю Медпос обґрунтовує тим, що згідно з рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №34 від 02.10.2014 позивача з 03.10.2014 призначено на посаду директора-розпорядника, що й стало підставою для подання заяви про вихід зі складу учасників товариства на виконання приписів п.1, ч.1, ст. 25 Закону України Про запобігання корупції ;

- заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на положення ст.ст. 100, 148 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України та ст. 10 Закону України Про господарські товариства ;

- як докази підтвердження наведених обставин позивач разом з позовною заявою подав детальну інформацію про товариство з обмеженою відповідальністю Медпос з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копії заяв про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю Медпос від 20.10.2014 та 15.01.2015, адресовані загальним зборам засновників(учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос , з відмітками про отримання вказаних заяв товариством.

Відповідач відзив на позов не надав.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи і заперечення сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) є співзасновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Руданського, буд. 23, код ЄДРПОУ 36599017) з розміром внеску до статутного фонду товариства 39900,00 грн. що становить 9,5 % статутного капіталу та підтверджується поданою позивачем детальною інформацію про товариство з обмеженою відповідальністю Медпос з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зробленим судом в процесі розгляду справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003722320, який долучений до матеріалів справи.

Вбачається, що користуючись своїм правом на вихід з товариства, передбаченим положеннями п. в ч.1 ст. 10 Закону України Про господарські товариства , ч. 2 ст. 100, ч.1 ст. 148 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України, позивач подав до товариства адресовану загальним зборам засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос заяву про вихід з Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Руданського, буд. 23, код ЄДРПОУ 36599017) проте, відповідач не здійснив юридично-значимих дій спрямованих на внесення змін до установчих документів у зв'язку з виходом учасника з товариства.

Відтак, враховуючи викладене, спірні правовідносини мають ознаки корпоративних та врегульовані положеннями ст. ст. 10, 52 Закону України Про господарські товариства , ст. ст. 100, 148 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України.

З аналізу вказаних норм законодавства, що регулює питання виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю вбачається, що учасник товариства вправі, реалізуючи своє особисте немайнове право, вийти з товариства у будь-який час незалежно від згоди інших учасників та самого товариства і факт такого виходу не пов'язується ані з рішенням зборів учасників, ані з внесенням змін до установчих документів товариства, а будь-яке обмеження вказаного особистого немайнового права чинним законодавством не передбачено.

Судом досліджено подані позивачем на підтвердження факту виходу заяви про вихід з товариства від 20.10.2014 та 15.01.2015.

За наслідками дослідження вказаних заяв, судом встановлено, що останні складені в простій письмовій формі підписані позивачем та адресовані загальним зборам засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос . Крім того, судом встановлено, що вказані заяви отримані відповідачем, про що останнім зроблено відмітку про отримання з присвоєнням вхідного номеру. Заява від 20.10.2014 отримана відповідачем 24.10.2014 та зареєстрована за вхідним номером №68, а заява від 15.01.2015 отримана відповідачем 26.01.2015 та зареєстрована за вхідним номером №1.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України станом на момент розгляду справи в суді встановлено вимоги до форми заяви про вихід учасника з товариства, відповідно до яких справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню, у зв'язку з чим подання заяви про вихід з учасників товариства за умови відсутності засвідченого нотаріально підпису заявника не призводить до настання наслідків визначених ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України, ст. 54 Закону України Про господарські товариства .

Водночас, суд враховує, що правовідносини, які досліджуються судом виникли між позивачем та відповідачем 24.10.2014, оскільки це є днем реєстрації першої поданої позивачем заяви про вихід зі складу учасників товариства, а відтак до вказаних правовідносин повинні застосовуватись положення законодавства в редакції, що була чинна на момент реєстрації відповідачем заяви позивача про вихід зі складу учасників товариства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України (в редакції станом на 24.10.2014) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Будь-яких вимог до форми та змісту заяви про вихід зі складу учасників, зокрема, в частині вимог щодо нотаріального посвідчення підпису заявника положення ст. 148 Цивільного кодексу України у названій редакції не містять, а тому подані позивачем докази на підтвердження виходу останнього з товариства відповідають вимогам, які до них ставились у момент виникнення вказаних правовідносин.

Відтак вбачається, що надані позивачем докази є належними і допустимими, підтверджують факт реалізації ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) свого особистого немайнового права на участь в товаристві шляхом подання заяви про вихід з учасників товариства та підтверджують факт виходу останнього з товариства з обмеженою відповідальністю Медпос .

Суд, перевіривши доводи позивача в частині не вчинення відповідачем дій щодо державної реєстрації змін до установчих документів у зв'язку із зміною складу засновників (учасників) товариства та виходу із його складу ОСОБА_1, встановив, що останні є обґрунтовані, позаяк безпосередньо підтверджуються відомостями, які містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003722320.

Суд звертає увагу на те, що не вчинення відповідачем вказаних дій свідчать про порушення останнім положень ч.3 ст. 52 Закону України Про господарські товариства , оскільки зміни до статуту, пов'язані зі зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Водночас, з позовної заяви також вбачається, що однією з підстав звернення з даним позовом позивач зазначив факт призначення останнього рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №34 від 02.10.2014 на посаду директора-розпорядника.

З цього приводу суд зазначає, що невиконання відповідачем обов'язку щодо державної реєстрації змін до статуту призводить до фактичного порушення позивачем, з вини відповідача, вимог п.1 ч.1 ст. 25 Закону України Про запобігання корупції та безпосередньо впливає на можливість належної реалізації позивачем його конституційного права на працю, закріпленого в ст. 43 Конституції України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 148 Цивільного кодексу України спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю вирішуються судом.

Даний спір є спором, що виник з корпоративних правовідносин, позаяк пов'язаний з реалізацією позивачем права учасника на вихід з товариства та відповідного права вимагати від товариства застосування відповідних наслідків, що настають у зв'язку з таким виходом в тому числі і вчинення товариством певних юридично значимих дій покладених на нього законом, а відтак, в силу положень ст. 20 Господарського процесуального кодексу України відноситься до юрисдикції господарських судів.

Невчинення відповідних дій товариством свідчить про порушення права учасника, що вийшов, на юридично-формалізоване оформлення факту виходу, у зв'язку з чим в силу положень ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 148 Цивільного кодексу України останнє підлягає захисту в судовому порядку.

Згідно позиції, викладеної Верховним Судом України в п. 28 Постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 у разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства, учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства.

Відтак, вбачається, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос провести державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку із зміною складу засновників (учасників) товариства та виходу із його складу ОСОБА_1 є належним та спрямованим на відновлення порушеного права позивача, а відтак вимога, що заявлена позивачем - такою що підлягає задоволенню.

При цьому, розглянувши іншу вимогу заявлену позивачем, а саме вимогу про визнання ОСОБА_1 таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, положеннями ч. 5 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України гарантують особі право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення невизнання або оспорювання у визначений даними статтями спосіб та унормовують право особи обрати інший спосіб захисту цивільного права та інтересу, у зв'язку з чим, визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, перелік способів захисту не є вичерпним.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З системного аналізу положень ч.5 ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 5 Господарського процесуального кодексу України суд робить висновок про те, що обираючи спосіб захисту позивач може відступити від усталених у правовій доктрині способів захисту, визначених зокрема положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України.

Водночас, вказані норми також вказують і на те, що обираючи спосіб захисту, який є таким, що не належить до визначених законом або договором, основним аспектом, яким повинен керуватися позивач є обрання такого способу захисту, який реально спрямований на захист порушеного права позивача чи інтересу, а відтак суд розглядаючи такі вимоги зобов'язаний перевірити факт наявності порушеного права та з'ясувати чи призведе задоволення вказаної вимоги до відновлення порушеного права позивача, оскільки завданням здійснення правосуддя є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відтак, зійснивши оцінку обставин справи та заявленої вимоги позивача в частині визнання ОСОБА_1 таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос , в контексті проведеного вище аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивач обрав такий спосіб захисту, яким встановлюється юридичний факт припинення його участі в товаристві, що є неналежним способом захисту цивільних прав, оскільки не призведе до відновлення порушеного або оспорюваного права (інтересу).

Суд наголошує на тому, що в силу положень ст.ст. 100, 148, 271, 274 Цивільного кодексу України та положень Закону України Про господарські товариства факт виходу учасника з товариства пов'язується лише з суб'єктивною реалізацією таким учасником його особистого немайнового права на участь в товаристві та не пов'язується ні з рішенням зборів учасників товариства, ні з внесенням змін до установчих документів товариства, а відтак моментом виходу учасника з товариства є дата безпосередньої подачі ним заяви про вихід з підтвердженням отримання останньої товариством, або дата вручення заяви відповідальній особі товариства органами зв'язку. Будь-які обмеження установчими документами реалізації названого особистого немайнового права учасника положеннями чинного законодавства не допускаються.

Заявлена позивачем вимога про встановлення факту припинення особистих немайнових прав не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, а розгляд вказаної вимоги виходить за межі компетенції господарського суду та має розглядатись за правилами ст.ст. 293, 315-319 Цивільного процесуального кодексу України в порядку окремого провадження, оскільки ця вимога є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Отже, враховуючи вищенаведене, провадження у справі в частині вимоги позивача про визнання ОСОБА_1 таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос підлягає закриттю з підстав визначених в ч. 1 п. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд зазначає, що господарські суди можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право. Отже, встановлення такого факту, як визнання ОСОБА_1 таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос , може бути господарським судом здійснено у спорі, пов'язаним, зокрема, з зобов'язанням товариства провести державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку із зміною складу засновників (учасників) товариства та виходу із його складу учасника, що і було здійснено судом в межах розгляду вимоги позивача зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос провести державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку із зміною складу засновників (учасників) товариства та виходу із його складу ОСОБА_1 та покладено в основу рішення у справі в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Відтак, враховуючи, що задоволенню підлягає лише одна із заявлених немайнових вимог позивача, до стягнення з відповідача підлягає лише 1762,00 грн сплаченого позивачем судового збору.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Відтак, позивач має право на повернення суми сплаченого судового збору у звязку з закриттям провадження у справі в частині позовних вимог за умови подання відповідного клопотання до суду.

З огляду на те, що відповідного клопотання про повернення судового збору позивачем не заявлено, питання про повернення судового збору, в частині вимог, щодо яких було закрито провадження у справі, не розглядалося.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Медпос (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Руданського, буд. 23, код ЄДРПОУ 36599017) провести державну реєстрацію змін до установчих документів, у зв'язку із зміною складу засновників (учасників) товариства та виходу із його складу ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1).

Закрити провадження у справі в частині заявленої позивачем вимоги про визнання ОСОБА_1 таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Медпос (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Руданського, буд. 23, код ЄДРПОУ 36599017) на користь ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) - 1762,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене та підписане 25.04.2018.

Суддя А.Ф. Черногуз