Рішення

від 25.04.2018 по справі 911/3555/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3555/17

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬМА ОПАЛУБКА УКРАЇНА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ АТЛАНТБУД"

про стягнення заборгованості у сумі 181 766,97 грн.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (ордер КВ №355684 від 17.01.2018 року);

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2017 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬМА ОПАЛУБКА УКРАЇНА" (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ АТЛАНТБУД" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 181 766,97 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору оренди №142/10-10 від 05.10.2016 року, згідно з якими позивач зобов'язувався передати відповідачу в користування майно, а відповідач зобов'язувався його прийняти і сплачувати орендну плату, після чого повернути майно позивачу.

Відповідач орендну плату за майно, передане позивачем оплатив, проте майно повернув частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 171 478,27 грн. заборгованості за неповернуті елементи опалубки.

Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Київської області від 29.11.2017 року, розгляд справи призначено на 13 грудня 2017 року.

11 грудня 2017 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав клопотання №106/юд про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його неможливістю з'явитись у судове засідання.

13 грудня 2017 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 171 478,27 грн. заборгованості за неповернуті елементи опалубки та 10 288,70 грн. неустойки. Крім цього, подав клопотання №274 від 12.12.2017 року про долучення до матеріалів справи витребуваних ухвалою суду документів, яке підлягало задоволенню судом.

13 грудня 2017 року в судове засідання з'явився представник позивача, проти задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Суд, розглянувши в судовому засіданні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, визнав його таким, що задоволенню не підлягало, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджували б обставини, на які послався представник відповідача у заявленому клопотанні.

Ухвалою суду від 13.12.2017 року розгляд справи відкладено на 17 січня 2018 року.

17 січня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав заяву про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів, яка підлягала задоволенню судом.

17 січня 2018 року в засідання з'явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою суду від 17.01.2018 року в справі призначено підготовче засідання на 14 лютого 2018 року.

14 лютого 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав заяву про відкладення підготовчого засідання для надання часу для мирного врегулювання спору.

14 лютого 2018 року в засіданні представник відповідача вищевказану заяву підтримав.

Представник позивача проти задоволення заяви представника відповідача не заперечував, тому заява про відкладення підготовчого засідання підлягала задоволенню судом.

Ухвалою суду від 14.02.2018 року підготовче засідання відкладено на 21 березня 2018 року.

21 березня 2018 року в засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 21.03.2018 року підготовче засідання відкладено на 28 березня 2018 року.

28 березня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав пояснення щодо обставин справи, які були прийняті до розгляду судом.

28 березня 2018 року в засідання з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 28.03.2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 25 квітня 2018 року.

25 квітня 2018 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

05 жовтня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "УЛЬМА ОПАЛУБКА УКРАЇНА" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "БЦ АТЛАНТБУД" (далі - відповідач) був укладений договір оренди №142/10-10 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати, а відповідач зобов'язувався прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно.

Відповідно до п. 1.4 договору, конкретний перелік обладнання, що складає об'єкт оренди, та його кількість, що передається в оперативну оренду, вказується в акті приймання-передачі (видача), який підписується сторонами під час передачі об'єкта оренди позивачем відповідачу на складі позивача.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що відповідач вступає в строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами акта приймання-передачі (видача) об'єкта оренди, за яким об'єкт оренди передається у користування відповідачу (далі - акт приймання-передачі в оренду). Однією з обов'язкових умов виконання позивачем обов'язку передати об'єкт оренди за даним договором у користування є виконання відповідачем обов'язку з оплати в повній мірі авансового платежу за партію №1 до договору поставки №28/142 10-16, який укладений між сторонами 05 жовтня 2016 року.

Згідно з п. 2.2 договору, у тому разі, якщо об'єкт оренди передається у користування відповідачу частинами за двома і більше актами приймання-передачі в оренду, відповідач вступає у строкове платне користування кожною частиною об'єкта оренди з дати підписання акта приймання-передачі в оренду на таку частину об'єкта оренди.

Відповідно до п. 2.14 договору, передання об'єкта оренди в користування не тягне за собою виникнення у відповідача права власності на нього. Власником об'єкта оренди залишається позивач, а відповідач користується ним протягом строку оренди.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що відповідач зобов'язаний повернути об'єкт оренди позивачу на склад не пізніше останнього робочого дня перед датою, яка вказана в додатковій угоді до договору як строк дії договору, якщо інше не передбачено цим договором, додатковою угодою до нього або нормами цивільного законодавства. Конкретний час здачі (повернення) об'єкта оренди має бути узгоджений з позивачем не менш ніж за 3 (три) робочі дні до такої здачі (для ефективного логістичного обслуговування). В день повернення об'єкта оренди або складових об'єкта оренди відповідач зобов'язаний розпочати таке повернення позивачу на склад в інтервал часу з 08:30 год. і закінчити таке повернення до 17:00 год.

Згідно з п. 3.3 договору, в день повернення об'єкта оренди на склад позивача останній зобов'язаний здійснити огляд об'єкта оренди і за відсутності сумнівів у відповідності об'єкта оренди, що повертається (або його складових), встановленим цією статтею договору вимогам сторони підписують акт приймання-передачі об'єкту оренди, за яким об'єкт оренди повертається позивачу (далі - акт повернення).

Відповідно до п. 3.7 договору, датою повернення об'єкту оренди вважається дата підписання акту повернення або дата відшкодування відповідачем 100 % вартості об'єкта оренди відповідно до п. 3.4 даного договору. Цим договором сторони також погоджують можливість і порядок викупу об'єкта оренди, такий викуп може бути здійснений з оформленням і підписанням сторонами акту підтвердження прийому - передачі права власності на об'єкт оренди чи його складові. У разі викупу, ціна об'єкту оренди (його складових), що підлягає сплаті на користь позивача визначається виходячи з вартості елементів опалубки, що визначена у специфікаціях до договору (з врахуванням коригування вартості об'єкта оренди, що здійснюється в порядку, передбаченому п. 7.3 договору), з додаванням до цієї вартості податку на додану вартість за ставкою, встановленою чинним в Україні законодавством на дату такого викупу, або окремо вказується у акті підтвердження прийому - передачі права власності і повинна бути сплачена відповідачем протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати такого акту.

Пунктом 3.8 договору встановлено, що у разі неповернення у визначений договором термін чи ухилення відповідачем від повернення об'єкту оренди або його складових, до чого прирівнюється ухилення від підписання акту повернення, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати, коли таке повернення або підписання повинно було відбутись. Позивач має право вважати, що об'єкт оренди або його складові втрачені. У разі втрати об'єкту оренди чи його складових відповідач, на вимогу позивача, зобов'язаний відшкодувати останньому вартість об'єкту оренди або його втрачених складових. Вказане відшкодування здійснюється у розмірі вартості втраченого об'єкта оренди або втрачених складових об'єкта оренди, що визначена у специфікаціях до договору (з врахуванням коригування вартості об'єкта оренди, що здійснюється в порядку, передбаченому п. 7.3 договору), з додаванням до цієї вартості податку на додану вартість за ставкою, встановленою чинним в Україні законодавством на дату такого відшкодування.

Обов'язки відповідача: своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до цього договору (п. 6.1.1 договору);

повернути об'єкт оренди позивачу у строк та в стані, передбаченому цим договором (п. 6.1.14 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору, за користування об'єктом оренди відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати позивачу орендну плату. Ставка орендної плати на місць вказується у додатковій угоді до цього договору, підписаній сторонами. Розмір чи ставка орендної плати може бути змінено у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що орендна плата нараховується за повний календарний місяць по факту наявності об'єкта оренди у відповідача, а у випадку використання об'єкта оренди неповний календарний місяць - орендна плата нараховується за фактичний період часу використання об'єкта оренди.

Згідно з п. 7.5 договору, початком оплачуваного періоду за договором є дата дня одержання об'єкта оренди відповідачем (дата підписання акту приймання-передачі (видача) об'єкта оренди). Закінченням оплачуваного періоду по оренді за договором є дата дня підписання акту повернення об'єкта оренди. Відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату за поточний місяць оренди не пізніше 10 (десятого) числа кожного поточного місяця користування об'єктом оренди. За перші 30 календарних днів оренди відповідач сплачує орендну плату у вигляді 100 % попередньої оплати.

Відповідно до п. 9.3 договору, строк оренди об'єкта оренди розпочинається з дати прийняття відповідачем об'єкта оренди за актом приймання-передачі в оренду і триває до повернення об'єкта оренди позивачу за актом повернення.

Пунктом 10.3 договору встановлено, що у разі ухилення відповідачем від повернення об'єкту оренди або його складових відповідно до цього договору, до чого прирівнюється ухилення від підписання будь-якого акту повернення, вважається, що об'єкт оренди втрачений відповідачем і позивач має право вимагати від відповідача відшкодування вартості втраченого об'єкту оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною 4 ст. 285 Господарського кодексу України встановлено, що орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 3 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем передано, а відповідачем прийнято об'єкт оренди (далі - елементи опалубки), загальною кількістю 2 054 шт., що підтверджується актами приймання-передачі №WZ-12 295/UA від 10.10.2016 року, №WZ-12 320/UA від 28.10.2016 року, №WZ-12 339/UA від 18.11.2016 року, №WZ-12 342/UA від 23.11.2016 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач повернув позивачу 1 408 шт. елементів опалубки, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі повернення елементів з оренди з актом дефекації їх стану на склад №PZ-04 383/UA від 30.11.2016, №PZ-04 125/UA від 06.04.2017, №PZ-04 161/UA від 25.04.2017, а частину елементів опалубки, а саме у кількості 499 шт., відповідач купив у позивача, що підтверджується видатковою накладною №0335 від 30.11.2016 року та актом підтвердження прийому - передачі права власності на неповернене майно (відшкодування вартості) №0335.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на те, що відповідачем позивачу не повернуто 147 шт. елементів опалубки.

Частиною ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача вимогу №57 від 10.03.2017 року, просив оплатити заборгованість по орендній платі або повернути об'єкти оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заборгованість по орендній платі сплатив повністю, проте об'єкт оренди повернув частково.

11 листопада 2017 року позивач направив на адресу відповідача вимогу №242, просив відповідача в строк до 15.11.2017 року повернути йому елементи опалубки або сплатити їх вартість у сумі 558 435,90 грн., проте відповіді не отримав.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 171 478,27 грн. заборгованості за неповернуті елементи опалубки.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Документів, що підтверджували б повернення елементів опалубки позивачу або їх оплату, представник відповідача суду не надав.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 171 478,27 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача неустойку в сумі 10 288,70 грн.

Якщо відповідач не виконує обов'язку щодо повернення об'єкту оренди, позивач має право нарахувати відповідачу неустойку в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення (п. 10.5 договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи те, що строк дії договору закінчився 30 квітня 2017 року, а відповідач елементи опалубки позивачу не повернув, то суд дійшов висновку про стягнення з відповідача неустойки в сумі 10 288,70 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. ч. 1, 6 ст. 283, ч. ч. 3, 4 ст. 285, ч. ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України, ч. ч. 1, 3, 5 ст. 626, ст. 629, ч. 1 ст. 759, ч. ч. 1, 5 ст. 762, ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2 ст. 11, ст. ст. 12 - 15, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задоволити позов товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬМА ОПАЛУБКА УКРАЇНА" до товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ АТЛАНТБУД" про стягнення заборгованості у сумі 181 766,97 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ АТЛАНТБУД" (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Театральна, будинок 11, офіс 44, ідентифікаційний код 39870237) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬМА ОПАЛУБКА УКРАЇНА" (03148, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9, кімната 414, ідентифікаційний код 31563803) 171 478,27 грн. (сто сімдесят одну тисячу чотириста сімдесят вісім грн. 27 коп.) заборгованості за неповернуті елементи опалубки; 10 288,70 грн. (десять тисяч двісті вісімдесят вісім грн. 70 коп.) неустойки; 2 726,50 грн. (дві тисячі сімсот двадцять шість грн. 50 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 26.04.2018 року.

Суддя С. Грабець